У електронному листуванні багато людей надають перевагу використанню скорочень та абревіатур, щоб заощадити час і прискорити спілкування, повідомляє24 Каналз посиланням Journal of Experimental Psychology.
Наприклад, в англійській мові замість повного написання фраз, таких як how are you? ("як справи?"), thank you ("дякую") чи I don’t know ("я не знаю"), можуть використовуватися hru?, thnx, idk. В Україні також широко використовують як українські, так і англомовні скорочення, наприклад, "дяк" для "дякую", а також "плз" (від please) і "мб" (мабуть).
Нове дослідження листування
Проте група фахівців зі Стенфордського університету та Університету Торонто провела серію експериментів, які показали, що використання таких скорочень може створювати враження нещирості. Це, своєю чергою, може негативно вплинути на рівень спілкування та сприйняття між людьми.
У дослідженні, в якому брали участь понад 5 тисяч осіб, проводилися опитування, лабораторні та польові експерименти. Учасникам пропонувалося оцінити свої враження від повідомлень зі скороченнями та без них. Також дослідники аналізували переписку користувачів у месенджері Discord і на платформі онлайн-знайомств Tinder.
Скорочення псують переписку
Результати показали, що повідомлення зі скороченнями отримували менше відповідей, а ті, хто відповідав, використовували коротші формулювання порівняно з повністю написаними словами. Хоча молоді учасники частіше вдавалися до скорочень, негативний ефект також спостерігався і серед них, хоча він проявлявся не завжди.
Скорочення створювали відчуття меншої щирості, і отримувачі рідше відповідали на такі повідомлення, оскільки абревіатури сприймалися як ознака менших зусиль з боку відправника,
– пояснили дослідники.
Проте результати цього дослідження варто розглядати з обережністю, оскільки на них могли вплинути різні обмеження. Зокрема, дослідження проводилися серед дорослої англомовної аудиторії, і в інших культурах можуть спостерігатися різні тенденції.
Крім того, акцент був зроблений на короткому листуванні між двома учасниками, тоді як тривалі, повторювані бесіди та переписки в групах не аналізувалися. Також не завжди враховувався рівень знайомства співрозмовників.