Війна, брак робочої сили, дефіцит електроенергії, податковий прес, втрата ресурсів… Але загалом прогноз оптимістичний
Війна, брак робочої сили, дефіцит електроенергії, податковий прес, втрата ресурсів… Але загалом прогноз оптимістичний

Війна, брак робочої сили, дефіцит електроенергії, податковий прес, втрата ресурсів… Але загалом прогноз оптимістичний

Війна, брак робочої сили, дефіцит електроенергії, податковий прес, втрата ресурсів… Але загалом прогноз оптимістичний

Доволі  оптимістичним виглядає недавно опублікований інфляційний звіт НБУ за жовтень із прогнозом на 2025-й і наступні роки. Однак реалії можуть істотно підкоригувати ці прогнози.

Незабезпеченої емісії не буде, інфляція 2026-го знизиться до 5%

Відповідно до прогнозу НБУ, інфляція почне знижуватися вже навесні 2025 року. Уповільненню темпів зростання цін наступного року сприятимуть зважена монетарна політика емітента, ослаблення зовнішнього цінового тиску, поліпшення ситуації в енергосекторі. Прогноз НБУ передбачає зниження інфляції до 6,9% наприкінці 2025 року та її приведення до цілі 5% 2026-го.

Утім, нижче ми процитуємо низку застережень Нацбанку, зроблених на той випадок, якщо цієї цілі не буде досягнуто в прогнозовані строки. Але спочатку про позитив.

Менший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії та трохи вищі врожаї ранніх зернових культур дали можливість НБУ підвищити прогноз зростання реального ВВП 2024 року до 4%. Бюджетні стимули, підкріплені істотними обсягами міжнародного фінансування, збільшення доходів домогосподарств, а також нарощування обсягів виробництва в рослинництві й стійкий зовнішній попит сприятимуть подальшому зростанню української економіки — на 4,3–4,6% у 2025–2026 роках.

Невизначеність щодо обсягів міжнародної допомоги знизилася. Очікується, що цього року загальна сума міжнародного фінансування досягне 41,5 млрд дол., а наступного — 38,4 млрд. Збереження зовнішньої підтримки разом із достатніми обсягами внутрішніх ринкових запозичень дозволять уряду й надалі покривати значний дефіцит бюджету, не звертаючись до емісійного фінансування.

Протягом наступних років НБУ має намір утримувати дисконтну ставку на рівні 13% і зберігати активну присутність на валютному ринку. Крім того, з липня НБУ призупинив пом'якшення процентної політики. Це підтримало інтерес до гривневих заощаджень, ставки за якими нині забезпечують належний захист від інфляційного знецінювання. У результаті восени відновився приплив строкових депозитів населення в гривні, збільшилися вкладення в ОВДП у національній валюті.

Курс гривні помірно коливатиметься в обидва боки, реагуючи на зміну ринкових умов, що і надалі посилюватиме адаптивність валютного ринку й економіки, прогнозує НБУ.

 

Ризики

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки й економічного розвитку залишається повномасштабне російське вторгнення. Зберігаються ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрату людей, територій і виробництв. Крім того, російська агресія продовжить генерувати такі ризики:

  • виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримки обороноздатності;
  • можливе додаткове підвищення податків, що залежно від параметрів може посилювати ціновий тиск;
  • подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;
  • поглиблення негативних міграційних тенденцій і подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

У третьому кварталі темпи зростання споживчих цін прискорилися до 8,6% р/р, а базового індексу споживчих цін — до 7,3% р/р. Найближчими місяцями ціновий тиск зберігатиметься через:

  • меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування;
  • розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків;
  • подальше загострення диспропорцій на ринку праці й дефіцит електроенергії під час опалювального сезону.

У результаті споживча інфляція досягне 9,7% на кінець 2024 року й залишатиметься високою в першому півріччі 2025-го.

Прискорення базової інфляції в третьому кварталі значною мірою відображало зростання виробничих витрат. У результаті швидше дорожчали такі компоненти базової інфляції, як послуги й непродовольчі товари: 10,9% р/р у вересні порівняно з 9,9% р/р у червні та 2,2% р/р у вересні порівняно з 0,4% р/р у червні відповідно.

Як і в другому кварталі, на ціни тиснула висока вартість електроенергії для непобутових споживачів. Про це свідчили високі рівні промислової інфляції: 27,1% р/р у вересні порівняно з 26,7% р/р у червні, а пікове значення в липні досягло 33,3% р/р. Додатковий тиск на виробничі витрати буде зумовлено подальшим збільшенням витрат бізнесу на оплату праці через дефіцит кадрів.

Адміністративна інфляція залишиться високою через подальше підвищення акцизів і потребу привести тарифи на послуги ЖКГ до економічно обґрунтованих рівнів. Зростання адміністративно регульованих цін у вересні прискорилося до 14% р/р порівняно з 13% р/р у червні 2024 року. Адміністративну інфляцію трохи стримував мораторій на підвищення тарифів для населення на окремі послуги ЖКГ. Очікується, що він обмежуватиме підвищення адміністративних цін і наступного року.

Подорожчання палива суттєво сповільнилося — до 6% р/р у вересні (з 25,5% р/р у червні). Однак значні запаси палива даватимуть лише короткостроковий знижувальний ефект. У міру їхнього вичерпання і під впливом подальшого підвищення акцизів і ефекту переносу від ослаблення обмінного курсу гривні, що відбулося, зростання цін на паливо прискориться більш як до 9% наприкінці 2024-го й майже весь 2025 рік перебуватиме на високому рівні. Однак очікуване поступове зниження світових цін на нафту компенсує подальше зростання акцизного навантаження, і в середньостроковій перспективі зростання цін на паливо сповільниться.

Ризики збільшення потреб на підтримку обороноздатності залишаються значними, тому НБУ збільшив прогноз дефіциту бюджету на поточний рік до 23,3% ВВП.

Високі витрати на потреби сектору оборони забезпечуватимуться додатковими заходами з мобілізації бюджетних доходів і більшими обсягами боргових залучень. Основний ефект від цих заходів проявиться в дохідній частині наступного року, тому дефіцит бюджету 2025-го скоротиться до 19,6% ВВП.

Для поточного року ризик недоодержати очікуване фінансування є низьким, однак для наступних років він залишається вагомим. Попри запевняння партнерів у продовженні підтримки України, регулярність і достатність офіційного фінансування можуть бути забезпечені неповною мірою, оскільки бюджети в більшості країн на наступний рік ще не затверджені. Реалізація такого ризику потребуватиме реакції з боку як фіскальної, так і монетарної політики. Водночас можливі домовленості про збільшення міжнародної допомоги від партнерів, зокрема в рамках новоствореного механізму ULCM (макрофінансової допомоги від ЄС для України на безповоротній основі).

Тривала війна й значний дефіцит електроенергії зумовлять продовження зовнішньої міграції, а пізніше — повільне повернення мігрантів в Україну на прогнозному горизонті.

Ризики підвищення волатильності обсягів урожаїв через погодні умови залишаються значними з відповідним впливом на інфляцію. Водночас розширення посівних площ і додаткові інвестиції можуть зумовити збільшення врожаїв і пожвавлення тваринництва.

На прогнозному горизонті поступово підвищуватимуться акцизи й тарифи в ЖКГ, однак терміни й параметри їхнього коригування є сферою невизначеності й ризиком для прогнозу інфляції.

***

Важко щось прогнозувати в умовах широкомасштабного вторгнення й безперервних бомбардувань, навіть якщо ти Нацбанк. І не можна не бути оптимістом, навіть коли лунають вибухи, саме тому, що ти Нацбанк. Оптимізм — це ж і фінансовий інструмент теж. Загалом же під час ознайомлення з інфляційним звітом НБУ плюси діляться на мінуси. У залишку одержуємо надію на ліпші часи для українців, України та її економіки.

Джерело матеріала
loader