РФ хоче повторити сценарій 2022 року: що відбувається на Харківщині та які міста в небезпеці
РФ хоче повторити сценарій 2022 року: що відбувається на Харківщині та які міста в небезпеці

РФ хоче повторити сценарій 2022 року: що відбувається на Харківщині та які міста в небезпеці

ЗС РФ не припиняють атакувати Харківську область, де продовжується будівництво фортифікаційних споруд. Зокрема, на черзі — кругова оборона Балаклії та Ізюма. Фокус зʼясував, чому укріплюють саме ці міста та де найнебезпечніше в регіоні.

У Харківській області будують фортифікаційні споруди й укріплення кругової оборони Балаклії та Ізюма. За словами керівника ОВА Олега Синєгубова, ці заходи проводяться для врахування можливої зміни лінії фронту й пріоритетів противника на окремих напрямках.

Він наголосив, що зведення укріплень є частиною планових заходів, передбачених для зміцнення обороноздатності регіону.

"На черзі побудова фортифікаційних споруд, це – кругова оборона Балаклії та Ізюма. Не можу комунікувати, на якому етапі, скажімо так — адміністрація виконує покладені на неї завдання. Однак там, звичайно, що і частину робіт виконують самі військові. Я скажу лише так, що там роботи йдуть за планом і вони повністю контролюються нашими військовими", — заявив Олег Синєгубов.

Кругова оборона Балаклії та Ізюма: РФ хоче відтворити події 2022 року

Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов зауважив у розмові з Фокусом, що ЗС РФ можуть сконцентруватися на атаці Балаклії та Ізюма. За його словами, це називається зміна пріоритетів.

"Якщо почали будувати такі споруди, значить є ймовірність того, що російські війська можуть почати наступ на ці ділянки. Хоча спочатку треба було б почати з обладнання вздовж лінії бойового зіткнення за спинами наших військ, щоб якщо буде активізація бойових дій, то війську було куди сісти в оборону на вигідніших та обладнаних рубежах", — сказав Жданов.

Колишній співробітник СБУ та військовий аналітик Іван Ступак повідомив Фокусу, що ЗС РФ можуть змінити свої пріоритети. Зокрема, виходячи з різних сценаріїв, у будь-який момент противник може вирішити, що той чи інший напрямок є безперспективним, та сконцентруватися на іншому.

"Я хочу вірити, що ці споруди будуються з рахунку, що є певні аналітичні висновки, прогнози розвідників про те, куди можуть рухатися росіяни. Ці споруди нам потрібні, це така інвестиція в майбутнє. Краще хай будуть, ніж будувати їх в аварійному режимі в останній момент", — пояснив аналітик.

На запитання, чому укріплення будуються у Балаклії та Ізюмі, які розташовані на південь приблизно за 50 кілометрів від лінії бойового зіткнення, а не, наприклад, у Печенігах, що ближче до Харкова, Ступак наголосив, що є поправка на внутрішній менталітет, коли "будуємо там, де хочеться, а не там, де потрібно".

"Військові на це багато разів наголошували, що не треба будувати в полях. І все одно в якихось локаціях у полях укріплення будуються, бо є бюджет", — зазначив Ступак.

За його словами, може бути й аналіз можливих рухів росіян, велику роль грає місцевість. Зокрема, можлива коротша дистанція, проте заболочена. Тому краще пройти довшу відстань, але з асфальтованою дорогою та залізницею. Такі моменти також враховуються при будівництві фортифікаційних споруд.

Військовий аналітик Дмитро Снєгирьов переконаний, що окупанти намагаються відтворити події 2022 року, а саме створення ударного угрупування, яке умовно мало назву "Ізюмське".

"На той момент це було найчисельніше угрупування противника, яке мало на меті загрозу флангового захоплення позицій Сил оборони в Донецькій області, а саме Словʼянсько-Краматорська агломерація", — заявив у розмові з Фокусом Снєгирьов.

Так у планах ворога форсування річки Оскіл, можливе просування до Ізюма. Проте основна мета окупантів — не просування в глиб Харківської області, а вздовж річки до Словʼянсько-Краматорської агломерації.

"Стратегічні плани окупантів – це вихід на адміністративні кордони Донецької області. Наразі під контролем Сил оборони перебувають найбільші промислові міста Донецької області", — розповів експерт.

Він наголосив, що з урахуванням можливих викликів будуються інженерно-фортифікаційні споруди. Проте Снєгирьов зауважив, що про ці плани ЗС РФ було відомо ще понад пів року тому, в результаті йому незрозуміло, чому Синєгубов заявляє про наміри будувати інженерно-фортифікаційні споруди лише після активізації бойових дій на цьому відтинку фронту.

"Чому така активізація на цьому напрямку? Там коротке плече логістики окупантів, можливість постачання боєкомплекту, особового складу, техніки за рахунок незначних відстаней як з РФ, так з окупованих територій Луганської області. Також на цьому напрямку зосереджені одні з найбільш боєздатних підрозділів російської армії", — наголосив Дмитро Снєгирьов.

Пріоритетні цілі РФ у Харківській області

Олег Жданов розповів, що на Харківському напрямку росіяни хочуть створити плацдарм для захоплення Купʼянська, оскільки там є залізниця, та створити буферну зону для убезпечення адміністративних кордонів у Луганській області. На його думку, противник хоче на лівому березі річку Оскіл зробити такою ж природною перешкодою, як є річка Дніпро на Херсонщині.

Ступак також вважає, що для росіян пріоритетний Купʼянськ, зокрема, він на 50% вже в оточенні. На його думку, окупанти хочуть знову захопити місто, для російської пропаганди це був би ідеальний варіант. Також ворогу потрібен Купʼянськ-Вузловий через залізничні колії. Україна та Росія мають однаковий радянський зразок колії. Завдяки цьому полегшується логістика.

"Росіяни захопили, наприклад, Донецьк. Буквально через пару годин вже ешелони з Росії йдуть до Донецька, потім у напрямку Харківської, Запорізької областей, Херсона, бо перемикаєш тільки стрілки. Якби у нас була європейська колія, х*р би вони змогли постачати, тільки автівками", — пояснив військовий аналітик.

Він розповів, що європейська колія на 10 сантиметрів вужча, що є критичним. В результаті противник не міг би залізницею тягати боєприпаси, танки тощо, довелося б своїм ходом або на траках.

Снєгирьов переконаний, що Синєгубову варто перейматися не лише за Балаклію та Ізюм, але й за Купʼянськ-Вузловий, який є в планах ворога як стратегічний транспортний хаб. Зокрема, це не лише автомобільний, але й залізничний хаб. У негативному сценарії для Сил оборони це дає росіянам можливість покращення власної логістики за рахунок пропускної спроможності залізниці.

Нагадаємо, 18 грудня командир батальйону "Ахіллес" 92-ї окремої штурмової бригади ім. кошового отамана Івана Сірка Юрій Федоренко розповів, що на Харківському напрямку російські диверсанти переодягалися в українську військову форму. Зокрема, для того, аби дістатися позицій Сил оборони.

15 грудня аналітики DeepState розповіли, що Сили оборони вибили ворога південніше Глушківки Харківської області та закріпилися. У Генштабі розповіли, що росіяни намагалися тиснути на українські підрозділи в напрямку Високої Яруги, у Вовчанську та в районі Тихого.

Теги за темою
Новини України Збройні сили України Харківська область
Джерело матеріала
loader
loader