Ось чому ми ніяк не можемо навчитися говорити "ні" іншим

Ми не хочемо розчарувати, сердити, боїмося втратити цю людину. Але чому так відбувається? Відповідь має 24 Канал із посиланням на GQ.

Слово "ні" може стати ключем до щастя

Для більшості людей це пов'язано з вихованням. Часто наші батьки вимагають від нас бути слухняними та поступливими, але чомусь не вчать нас встановлювати межі. Класичний приклад – коли нас змушували поцілувати якогось родича, настільки "важливого", що ми його ніколи раніше не бачили.

Коли ми піддавалися – нас вітали й заохочували. Ми сприймали це як винагороду, у підсумку – підвищувався рівень дофаміну, і нам починало здаватися, що погоджуватися і догоджати – це правильно. І що відмова, тобто тверде "ні", лише спричиняє незадоволення в інших, а згодом і у самих себе.

Далі, коли це повторюється знову і знову в різних ситуаціях, ми ніби засвоюємо, що приймати все – це найкраще для нас. Це закріплюється у школі, на роботі та навіть у сім'ї. Бо сказати "так" (навіть щодо того, чого ми не хочемо робити) набагато легше, ніж сказати "ні", тому що тиск інших може пересилити нас.

А коли ми усвідомлюємо, що повинні сказати "ні", то вже відчуваємо тривогу. Ми думаємо, що інша людина вирішить, що ми її не цінуємо, не поважаємо і не любимо. І ось так ми втягуємося в різні зобов'язання, які не хочемо чи не можемо виконати. І врешті-решт це коштуватиме нам власних цінностей і добробуту.

Чому ми не говоримо "ні", навіть коли розуміємо, що повинні це зробити? / Фото kues1@freepik

Тож дуже важливо навчитися встановлювати межі та обирати шлях, який відбиває те, ким ми є, що ми відчуваємо, які наші думки та цінності. Це буде нелегко, але з практикою і з часом вміння говорити "ні", коли це потрібно, прийде автоматично.

І зауважте: насправді у більшості випадків важливі для нас люди зрозуміють, чому ми говоримо "ні". А ті, хто не зрозуміє, можливо, не заслуговують на місце в нашому житті.