У Польщі назвали В'ятровича "брехуном", а Зеленського – "заручником бандерівської ідеології": в чому причина

Депутат та віцеспікер польського Сейму Пьотр Згожельський став учасником телевізійної програми "Śniadanie u Rymanowskiego", що транслюється на Polsat News. В ній політик коментував польсько-українські відносини, Волинську трагедію та можливості України вступу до Євросоюзу. Висловлюючи власну думку, Згожельський назвав українського історика та ексголову Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича "брехуном", а українського президента Володимира Зеленського – "заручником бандерівської ідеології". Такі заяви пролунали на польському телебаченні в неділю, 19 січня, як повідомило видання PolsatNews.

В ході розмови політик дійшов до висновку, що підтримка України була "в інтересах Польщі", а ще – однією зі складових можливості ексгумації та поховання загиблих під час Волинської трагедії поляків. Згожельський скептично ставиться до дозволу України здійснити ексгумації та поховання тіл.

"Якби Володимир Зеленський не був заручником бандерівської ідеології, він мав би сотні нагод у Польщі сказати одне магічне слово, яке відкриває простір для подальших дій… Я переконаний, що всі їхні розповіді про ексгумацію жертв Волинської різанини — для наївних людей", – заявив під час ефіру політик.

За його словами, наявна поки що інформація про те, що України буде проводити ексгумації та перепоховання, не свідчить ні про що і є "скандальною". Водночас політик критикує і президента Польщі Анджея Дуду, стверджуючи, що він неефективний у вирішенні питань Волинської трагедії.

"Ані президент, ані всі, хто намагався порушити це питання перед ним, не виправдовують сподівань волинських родин", — стверджує Згожельський.

Також в ході розмови віцеспікер польського Сейму розкритикував ексголову Українського інституту національної пам’яті та відомого історика Володимира В’ятровича.

"Знаменитий В’ятрович — волинський брехун, він ображав волинські родини", — заявив політик.

Водночас деталями про те, як саме Володимир В’ятрович "ображав волинські родини", Згожельський не поділився. Лише додав, що польський та український Інститути національної пам’яті – "це абсолютно дві різні інституції", бо в українській "працює менше 60 осіб".

Також, між іншим, Пьотр Згожельський висловився щодо вступу України до Євросоюзу. За його переконанням, таке можливе тільки після завершення війни з РФ.

Волинська трагедія – багаторічна дилема польсько-українських відносин

Між столицями України та Польщі вже не один рік тривають суперечки щодо дозволів на пошуки та ексгумацію останків польських жертв історичних воєн та конфліктів на території України. Події, про які йдеться, відбувалися під час Другої світової війни, учасниками були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової, які вели свою боротьбу переважно на території української Волині.

Обидві сторони конфліктів здійснювали масові етнічні "чистки" населення. Зазвичай це відбувалося з міркувань помсти за злочини попередніх років, стверджують історики. Однак оцінки щодо втрат у польської та української сторін відрізняються: Польща стверджує, що полягло щонайменше 35 тисяч осіб, а українців – лише до кількох тисяч. Натомість проєкт Українського католицького університету підтверджує загибель від 9 до 10 тисяч людей з українського боку.

Нагадуємо, у Польщі раніше зажадали оголосити міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу "персоною нон ґрата". Тоді український міністр назвав території Любліна, Підкарпаття та Малопольського воєводства "українським територіями", що й спровокувало скандал наприкінці серпня 2024 року.

Також раніше Міністерство оборони Польщі повідомило, що Україна не вступить до Євросоюзу, поки не вирішить питання Волинської трагедії. Такі заяви пролунали у липні 2024 року.