Високий тиск: критерії діагностики, лікування та профілактики артеріальної гіпертензії

Все про чинники ранньої захворюваності, профілактику, важливість вчасної діагностики й лікування гіпертензії розповість лікар вищої категорії, кардіолог клініки "Оксфорд Медікал" Герман Веклов.

Як гадаєте, від чого найчастіше помирають, зокрема у літньому віці? Від інфарктів та інсультів! І нерідко уві сні. Ось чому у світі все більше уваги приділяється таким чинникам раптової смерті, як артеріальна гіпертензія.

З часом вік цих захворювань помолодшав, тому профілактика й лікування гіпертензії виходить на перший план. Примітно, що раніше смертність від серцево-судинних захворювань посідала третє місце серед усіх випадків смертності, тепер, на жаль, – друге. Найбільше ж люди гинуть унаслідок ДТП.

Тож проблема артеріальної гіпертензії (АГ) – нелікованої та некомпенсованої – надзвичайно актуальна, адже вона дає високий ризик смертності не лише від інфаркту та інсульту, а й від ниркової та серцевої недостатності.

Що таке артеріальна гіпертензія

Класичний підхід. Ще кілька років тому артеріальну гіпертензію діагностували, якщо тиск був вищий за 140 на 90 мм рт. ст. (нормальним вважався тиск, нижчий за 120 на 80, а підвищеним – від 120 до 129 х 80 – 90).

АГ своєю чергою поділялася на 3 ступені:

• тиск 140 – 160 на 90 – 100 означав перший ступінь;
• 160 – 180 на 110 – другий;
• понад 180 на 110 – третій.

Ця досить складна класифікація поєднувалася з показниками рівня холестерину у шкалі SCORE (зараз застосовують SCORE-2), яка визначала низький, середній і високий ступінь небезпеки, а також високий і дуже високий рівень серцево-судинної смертності. Відповідно до таблиці обиралися кроки коригування / лікування АГ.

Новітній підхід. Однак на конгресі Європейської асоціації кардіологів, що відбувся у 2024 році, усталену градацію спростили:

• залишився показник нормального тиску – менше за 120 – 70 (зверніть увагу на зміну нижньої межі);
• значення підвищеного тиску збільшилося до 135 на 70 – 85;
• і зрештою АГ діагностують, якщо тиск вищий за 135 на 85.

Розподіл на ступені важкості гіпертензії скасували, що спростило підхід до ведення пацієнтів.

Герман Веклов

"Звісно, з огляду на новий підхід 80% людей у світі страждають від високого тиску. З одного боку, це збільшує популяцію хворих, а з іншого – дає змогу посилити спостереження за ними. Тоді невеликий межовий пул людей, які мають тиск 130, 135, 140, не випадає з уваги лікарів. Отже, більший акцент робиться на пацієнтах, які у перспективі – найближчий чи віддаленій – можуть мати серцево-судинні проблеми".

З якого віку починати вимірювати тиск і яким апаратом краще

Річ у тім, що високий тиск не завжди відчувається і впливає на самопочуття. Є люди, адаптовані до такого стану, а є дійсно вразливі. Тож розумно хоча б у 30 років дізнатися свій тиск – виміряти на прийомі у сімейного лікаря, в аптеці або в гостях у батьків.

Схильність до підвищення тиску значною мірою залежить від спадковості та способу життя. У зоні ризику ті, хто мають родичів з артеріальною гіпертензією або перенесеним інфарктом чи інсультом, а також курці й люди з надмірною вагою.

Якщо ж наведені чинники вас не стосуються, є сенс цікавитися своїм тиском у 40 – 45 років.

Герман Веклов

"Артеріальний тиск не є константою, адже це спосіб адаптації організму до навколишніх умов. Тож цей показник буде завжди різним. Для лікаря важливо знати, як тиск змінюється, наскільки різко, швидко і наскільки він стабільний. Так, щоденник контролю тиску слугуватиме підказкою для фахівця при підборі тактики лікування".

Чому вдома потрібен тонометр. Одиничне вимірювання, переважно коли почуваєтеся зле, не є репрезентативним. Природно, що тиск у цьому разі буде підвищеним. Апарат покаже більше, ніж зазвичай, і на прийомі лікаря, якщо ви нервуєте. Тому фахівець радить мати тонометр вдома, тільки не механічний, а автомат чи напівавтомат.

Правильна техніка вимірювання. Головне, перебувати у стані спокою. Після прогулянки чи активних рухів заждіть 5 хвилин. Сядьте за стіл, одягніть манжетку й тричі виміряйте тиск. Перше вимірювання робиться на обох руках – на якій показник вищий, ту й використовуйте надалі. З усіх спроб оберіть не середній, а найвищий показник – він і буде правильним.

Є ще один метод контролю тиску – добовий моніторинг, коли протягом 24 годин носиться спеціальний апарат. У період неспання він вимірює показники кожні 15 хвилин, під час сну – раз на пів години, тобто від 70 до 90 разів за добу.

Що означає верхній та нижній тиск

Перший (більший, верхній) показник тонометра називають систолічним. Він дає розуміння про тиск у кровоносних судинах, коли серце виштовхує кров. А нижній, діастолічний, показує, з яким тиском кров повертається до серця.

Для спеціаліста однаково важливі обидва показники. Якщо систолічний та діастолічний тиск вище норми, або хоча б один з них, про це треба обов’язково повідомити сімейного лікаря.

Чому АГ має досліджувати й лікувати кардіолог

Звичайно, проблеми з тиском первинно виявляє сімейний лікар. Проте, на переконання експерта, такого пацієнта – із зібраним анамнезом та наявними дослідженнями – правильно передати його до кардіолога.

Адже артеріальна гіпертензія може бути есенціальною, коли тиск підвищується з невідомих причин, або такою, що пов'язана із супутніми захворюваннями – ожирінням, цукровим діабетом, хворобами нирок або ендокринної системи. Детальніше в цьому розбирається фахівець, який набагато частіше стикається з АГ, тому більше й глибше знає патологію.

Дослідження. Крім вимірювання тиску, робиться загальний чекап організму:

• кардіограма;
• загальний аналіз крові та сечі;
• печінковий комплекс, щоб дізнатися показники печінкового обміну: білірубін та його фракції та трансамінази (ферменти печінки);
• нирковий комплекс: креатинін, сечова кислота;
• коагулограма, що показує згущеність крові;
• рівень цукру.

Якщо під час огляду лікар виявляє хвороби, які можуть впливати на тиск, призначаються додаткові аналізи. При надмірній масі тіла – на інсулінорезистентність: перевіряється рівень цукру, глікований гемоглобін та індекс HOMA. В разі підозри на хронічне захворювання щитоподібної залози пацієнт здає гормональну панель і потребує консультації ендокринолога.

Отже, ведення кардіолога передбачає командну роботу вузьких спеціалістів. Адже лікарі мають не просто скоригувати тиск, а знайти фактори, які на нього впливають, і навпаки, з’ясувати, як тиск впливає на різні системах організму. Тут важливо вибрати правильний напрям: корекція тиску проводитиметься разом з лікуванням основного захворювання або перед ним.

Методи лікування висого тиску

Найперший – одночасно найлегший і найскладніший метод – зміна способу життя. Ми самі можемо вплинути на 3 чинники ризику виникнення артеріальної гіпертензії: надмірну вагу, куріння та малу фізичну активність.

Щодо медикаментозного лікування, то схеми узгоджуються зі шкалою SCORE-2 і залежать від ступеня АГ – першого, другого чи третього. Призначення може зробити сімейний лікар, але контроль та його оптимізацію краще здійснювати вузькому спеціалісту – кардіологу.

Герман Веклов

"Головне, що треба зрозуміти: препарати слід приймати тривало й систематично, а не час від часу. Адже мета терапії не просто знизити тиск, а профілактувати інфаркт та інсульт. Якщо збираєтеся вилучити якісь ліки зі схеми чи зменшити їхню дозу або частоту приймання, порадьтеся з лікарем. У цьому разі помічним стане щоденник самоконтролю тиску – так кардіолог побачить зміни, які відбулися з організмом".

Крім системних антигіпертензивних препаратів, застосовуються таблетки чи краплі для корекції кризового підвищення тиску, як-от каптоприл, фармадипін, моксонідин.

Якщо артеріальна гіпертензія розвинулася на тлі певних захворювань: цукрового діабету, ішемічної хвороби серця, ендокринологічної чи ниркової патології, – призначається комбінація лікарських засобів. Наприклад, статини чи аспірин. Однак ці препарати впливають на інші органи й системи, тому спеціалісту важливо максимально об’єктивно оцінити ситуацію.

Профілактика раннього підвищення тиску

Як зазначалося вище, нездоровий, малорухливий спосіб життя та шкідливі звички призводять до раннього підвищення тиску. Тож експерт рекомендує:

• увести у свій режим обов’язкову фізичну активність. Зарядка, плавання, катання на велосипеді, йога, скандинавська ходьба – що завгодно, аби не сидіти цілий день за комп’ютером, а регулярно рухатися. Якщо ви людина поважного віку, то підійдуть щоденні прогулянки на свіжому повітрі протягом 40 – 45 хвилин;
• кинути курити! Ця згубна звичка призводить до пошкодження стінки судин і тромбів;
• розумно споживати алкоголь. Звісно, є рекомендації щодо дозволеної норми на день, наприклад, для жінок 12 мл чистого спирту: це приблизно 50 г міцного напою, або 120 мл вина, або 0,33 мл пива. Проте зараз FDA розглядає питання, щоб на кожній пляшці було зазначено: будь-яке споживання алкоголю підвищує ризик розвитку онкозахворювань. Тож зайвий раз замисліться про шкоду таких напоїв;
• раціонально харчуватися й зменшити споживання солі. Їжа має бути смачною – багатою на вітаміни, зелень, фрукти, овочі, а не на сіль, цукор та крохмаль;
• відкоригувати сон: залежно від вікової категорії його тривалість має бути від 7,5 до 8 годин. Причому рекомендовано заснути до 23.00, бо це важливо для емоційної та фізичної стабільності організму.

Отже, здоровий спосіб життя, регулярний чекап в разі несприятливої спадковості та наявності хронічних патологій, а також гарний контакт із сімейним лікарем допоможе запобігти підвищенню тиску та ранньому розвитку артеріальної гіпертензії. Та якщо захворювання все ж виявили, зверніться до досвідченого кардіолога – він дослідить причини хвороби й призначить ефективну терапію.