Вірив у добрий Захід і слабку Росію: політолог пояснив помилку Кучми 20 років тому

Останні 20 років Україна будувала свою зовнішню політику з точок зору, звичок і оцінок, які виникли в 1990-х роках і законсервувалися як основні. Однак за минулі 25 років світ значно змінився.

Про це в інтерв’ю "Телеграфу" розповів доцент Інституту міжнародних відносин, кандидат політичних наук Микола Капітоненко. Він пояснив, де припустився помилки другий президент України Леонід Кучма (1994-2005).

Більше про це читайте у публікації: "У нас немає союзників, — експерт-міжнародник про Трампа, гру Китаю та перспективи перемоги над Росією".

За його словами, Кучма свою багатовекторність будував, виходячи з того світу, з яким він мав справу в 1990-х.

– Особливостями того світу був історично мінімальний розрив між силовими потенціалами України та Росії, прозахідна зовнішня політика Росії і домінування Заходу. Таким був світ в 1990-х роках. І в такому світі, щоб максимізувати шанси України на успіх, було обрано політику багатовекторності, – каже політолог.

А потім, за його словами, почалися зміни і продовжувати політику багатовекторності було важко.

– Росія стала сильнішою і перестала бути прозахідною. Це вже ставило перед Україною нові виклики. Ми намагалися їх розв'язувати, покладаючись на добру волю і щирі наміри Заходу. Ми вірили в те, що Захід такий добрий, альтруїстичний, і буде робити те, що потрібно нам. І так ми інтерпретували історію 1990-х років з іншими країнами Центральної і Східної Європи, яких прийняли в НАТО, ЄС, надавали значну допомогу. Нам здавалося, що з нами буде щось приблизно те ж саме, – продовжує експерт-міжнародник.

Але вже в 2000-х роках, особливо після промови Путіна в Мюнхені 2007-го, стало зрозуміло, що світ таким вже не буде, вважає Микола Капітоненко. І що українську зовнішню політику треба адаптувати під нові реалії

– Але оцінити зміни у нас не вийшло. Ми продовжували сподіватися, що нас візьмуть в НАТО, треба тільки сильніше на цьому наполягати, і все буде нормально. Сподівалися, що ми вступимо до ЄС і за нас вирішать наші економічні, безпекові проблеми, – пояснює політолог.

Він каже, що Україна продовжувала проводити ризиковану політику щодо Росії: недооцінила її рішучість, готовність порушувати правила.

– Зрештою, ми глибоко і не вивчали Росію, що відбувається всередині цієї країни. Ну, і плюс багато різних міфів, які навіть зараз повертаються, наприклад, щодо того, якби Україна зберегла ядерну зброю, то все пішло б інакше. Тобто такий дуже поверхневий погляд на те, як працює сучасна міжнародна політика, – підсумовує Микола Капітоненко.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що свого часу президент Кучма відмовився від ядерної зброї і скасував смертну кару.