На початку листопада 2024 року Національний авіаційний університет розділився на дві частини: Державний університет «Київський авіаційний інститут» і Державну льотну академію в Кропивницькому.
За словами колишньої в.о. ректора НАУ, а нині — в.о. президентки КАІ Ксенії Семенової, тепер заклад вищої освіти може самостійно заробляти і витрачати гроші, в планах на цей рік — наростити власні надходження до 80% від загального фінансування на рік.
Зміна організаційно-правової форми ЗВО є наслідком рішення українського уряду, але цей процес все ще триває. Семенова пояснює: головна ідея трансформації університету — змінити підходи до управління.
«Зміна назви теж важлива, щоб той вантаж негативних відгуків про Національний авіаційний університет за нами не тягнувся».
Перший проректор КАІ Ігор Кравчишин каже, що інститут був бюджетною установою, а став підприємством, і тепер у нього є фінансовий план із надходженнями та витратами. Керівництво планує запроваджувати центри фінансової відповідальності і давати можливість факультетам вирішувати, скільки вони будуть заробляти і витрачати.
«Раніше в ректора було менше можливостей, ніж у президента, в тому числі і фінансових. Зараз у Ксенії на телефоні є рахунок “ПриватБанку”, де вона бачить у реальному часі, скільки коштів надходить інституту. Покажіть мені ще одного ректора державного університету, який це має», — говорить Кравчишин.
Тимчасовий склад Наглядової ради
Наразі в Київському авіаційному інституті діє тимчасовий склад Наглядової ради, яку очолює Петро Чернишов, колишній президент «Київстар». І голову Наглядової ради, і її тимчасовий склад призначило Міністерство освіти України. Під час першого обрання, яке, за словами Чернишова, відбудеться в лютому 2025 року, заздалегідь створена комісія обере склад Наглядової ради, а також її нового очільника на наступні три роки.
Комісію утворили три місяці тому, до неї увійшли:
-
Яак Аавіксоо — позаштатний консультант Kaksus OU (Естонія), колишній міністр освіти, колишній міністр оборони, колишній ректор університету Тарту і Технічного університету Талінна
-
Теодора Делл — заступниця голови місії USAID в Україні (США)
-
Чарльз Кормак — голова CCG, засновник проєкту Twinning (Велика Британія)
-
Тарас Кицмей — президент корпорації SoftServe, голова правління Асоціації «Інформаційні технології України»
-
Костянтин Невядомський — керівник EY Ukraine Digital, компанія «Ернст енд Янг» Україна
-
Ірина Тулякова — голова Ради Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.
Семенова додає, що аналогічна процедура обрання наглядових рад відбувається в Національному антикорупційному бюро і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. І вже оновлений склад Ради обере нового президента Київського авіаційного інституту.
Фото: Ксенія Семенова via Facebook
Реформа управління ЗВО, спрямована на розширення їхньої автономії, все ще триває. За даними МОН України, в експериментальному проєкті беруть участь три заклади вищої освіти: Київський авіаційний інститут, Запорізький національний університет і Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. За словами Ксенії Семенової, є суттєва підтримка реформи з боку Міністерства освіти і науки України, проте деякі процеси гальмуються середньою ланкою МОН — наприклад, це спостерігається в ухваленні додаткових постанов.
«Це не претензія, а теза про те, що ми будемо спілкуватися з міжнародними партнерами для того, щоб зробити офіс підтримки цієї реформи. Де б його не заснували — але це необхідно зробити. Тому що системі, яка звикла 30 років працювати в один спосіб, дуже складно перейти на нові рейки», — каже в.о. президента КАІ.
Як планують заробляти
За словами в.о. президентки інституту, перехід на нову форму дає певну ступінь свободи його менеджерам, передусім фінансову. Адже тепер ЗВО може самостійно залучати кошти і розпоряджатися ними, не підпорядковуючись обмеженням, які стосуються державних коштів.
«В 2024 році це була половина нашого бюджету — 50/50. Наша стратегічна мета — досягти співвідношення 20/80. Тобто наростити власні надходження до 80% від загального фінансування на рік», — розповідає керівниця ЗВО.
Основне джерело доходу університету,— каже Семенова, — це навчання студентів-«контрактників», магістратура для людей віком 30+ і підвищення кваліфікації авіаційних співробітників. Наразі в КАІ з’явилося MVP системи інноваційних сервісів: наукових консультацій, створення антен, обрахування, моделювання аеродинамічних моделей тощо. Раніше цього в університеті не було, але викладачі мали можливість підробляти в такий спосіб, якщо мали бажання. У планах керівництва інституту — створювати наукові парки з часткою приватних компаній.
«Я ще не можу про це говорити, але ми працюємо з однією Defense Tech компанією, в якій, можливо, частка акцій буде належати університету. Це буде офігезний приклад», — каже Петро Чернишов.
Витрати: вартість навчання і зарплати викладачів
Семенова визнає: на деякі спеціальності, що мають попит, вартість навчання буде підвищуватись. За її словами, інженерів навчати дорого, і викладачам потрібно платити ринкові зарплати. З новою організаційно-правовою формою інститут може самостійно встановлювати посадові оклади для вчителів. Тому, на думку в.о. президентки КАІ, краще ставити справедливу ціну на навчання і шукати можливості для грантів, ніж штучно її демпінгувати.
Семенова пояснює суть реформи стосовно оплати навчання для студентів:
«Ти вступаєш на контракт, і якщо в тебе гарні бали, то залежно від твоїх результатів держава може оплатити майже всю вартість навчання або її частину. Також можна залучати гранти від приватних компаній».
Жоден університет в світі не є суперприбутковим, каже Семенова. На її думку, навіть ті українські ЗВО, де навчання коштує сотні тисяч гривень, не можуть за ці гроші побудувати нові корпуси, створити нові програми чи оплатити грантові програми для студентів. На це витрачаються меценатські кошти українських і міжнародних фондів. Співрозмовниця ділиться планами: навчитися ефективніше фандрайзити — ще одна задача для КАІ на 2025 рік. І йдеться не тільки про гранти, а й про пошук партнерів.
Що стосується зарплат вчителів, то керівництво КАІ планує диференціювати їх і запровадити грейдингову систему оплати праці, яка передбачатиме відмінність у зарплатах адміністративного та викладацького штату.
«Університет, на відміну від бізнесу, не може самостійно визначати рівень оплати праці співробітників. Систему посадових окладів встановлює МОН. Зараз ситуація така, що у КПІ та КНУ визначені подвійні посадові оклади, в решти ЗВО — стандартна тарифна сітка. І вона для всіх однакова», — так коментує поточну ситуацію із заробітними платами Ксенія Семенова.
За її словами, такий підхід не може забезпечити конкуренції між закладами за кадри. Натомість в КАІ планують залучати найкращих викладачів на відповідні фінансові умови, тому керівництво самостійно визначатиме розмір оплати за роботу на тих чи інших посадах. Задача — зробити зарплати викладачів вищими за ті, що визначені постановою Кабінету Міністрів про оплату праці науково-педагогічних працівників.
KPI (Key Performance Indicators) запроваджувати не будуть, натомість розглядають систему OKR (Objective and Key Results). Ксенія Семенова пояснює відмінність:
«KPI — це щось дуже конкретне, наприклад, провести три події. А в ОКР це може бути щось амбітне — наприклад, стати лідерами в трьох освітніх програмах. І тоді тобі не треба повністю досягти цього. Тобто якщо ти будеш не на першому місці по цьому показнику, а другим, але це є сильний ривок в розвитку, то все одно вважається, що ти ефективно виконуєш свою роботу.
Основна різниця ще в тому, що ці всі задачі є доступними для всього колективу — факультет електроніки знає, які задачі стоять перед факультетом комп'ютерних наук або перед факультетом біотехнологій. І так само в управлінській команді: кожен проректор знає, хто чим займається. Всі працюють над досягненням однієї мети — підвищення ключових показників загальної організації».
Які плани в інституту на 2025-й
Семенова розповіла, що наприкінці 2024 року Наглядова рада інституту провела стратегічну сесію разом із Наглядовою радою випускників, в ході якої поставила собі кілька задач.
-
Стати найкращим технічним університетом Східної Європи. Студенти зможуть не тільки вивчити англійську, але й іншу іноземну мову для того, щоб у подальшому працювати в авіації, в тому числі і на заводах в інших країнах.
-
Розбудова мереж лабораторій від приватних компаній. У КАІ вже працює лабораторія, яку відкрив український розробник охоронних систем Ajax Systems. На січень в інституті заплановані відкриття двох таких аудиторій: перша — за підтримки Міністерства з питань стратегічної промисловості, друга — дистриб’ютора електроніки в Україні VD MAIS. Також інститут підписав угоду з Huawei і в лютому 2025 року очікує на відкриття лабораторії від китайського телеком-гравця — Huawei Excellence Center.
Втім, співпраця з Huawei досі викликає дискусії в соціальних мережах через китайське коріння компанії. Нагадаємо, що США запровадили санкції на обладнання ZTE та Huawei у 2022 році з міркувань безпеки. За даними ВВС, компанія Huawei заперечувала надання інформації про своїх абонентів уряду Китаю.
У Канаді в той же рік також заборонили використовувати техніку китайських Huawei та ZTE для роботи з мережами 5G. А у травні 2023 року в Раді Національного бюро України розпочали обговорення можливості відмови від використання українськими операторами обладнання китайського виробництва. Цей запит Рада скерувала до Міністерства цифрової трансформації України.
Ксенія Семенова додала, що плануються спільні проєкти з виробниками дронів. За її словами, інститут уже налагодив співпрацю з AirLogix і Skyeton, але наразі КАІ на цьому нічого не заробляє. Останні пів року керівництво вкладалося у формування певної екосистеми для початку співпраці з компаніями. Наразі інститут намагається зрозуміти ціноутворення на цьому ринку.
Протягом останньої половини 2024 року інститут готувався до співпраці з цими компаніями, формуючи екосистему. Наразі долучені до проєкту працівники КАІ намагаються зрозуміти ціноутворення на цьому ринку. Семенова зазначає, що це співробітництво — довгострокова перспектива.
-
Оновлення і розвиток навчальних програм. За словами Семенової, до розробки і викладання кожної ключової освітньої програми вони долучатимуть спеціалістів із компаній, що стали партнерами КАІ з індустрії.
«Для нас важливо набрати якісно інший пул студентів. Тих, які приходять до нас не просто для того, щоб отримати диплом, а щоб випуститись звідси інженером і, можливо, почати працювати вже під час навчання в інженерній галузі».
-
Створення наукового парку з відповідними сервісами для компаній, що тільки з’являються на ринку. За словами керівниці КАІ, за чотири місяці роботи закладу в статусі підприємства вже є низка послуг, які студенти і науковий склад ЗВО можуть запропонувати компаніям, наприклад, виробництво дронів, розробку антен, тестування ергономічних моделей. Цікава і форма власності наукового парку: за задумом в.о. президента, лише 49% належатиме КАІ, решта — двом-трьом партнерам, які наразі шукає команда правління. Ксенія Семенова пояснює цей розподіл так:
«[Це потрібно] для того, щоб індустрія ставила завдання, чим має займатися парк. Допомагала нам зрозуміти, які наукові дослідження є актуальними».
Науковий парк планують відкрити до березня 2025 року.
Наразі в Україні тривають громадські обговорення законопроєкту, мета якого — реформувати і розвинути наукові парки. Для цього Міністерство освіти і науки України пропонує зміни до низки законів. Зокрема, звільнення від оподаткування надання послуг досліджень в наукових парках і від мита — обладнання та устаткування для їхньої роботи, поширення правового режиму «Дія.City» на діяльність наукових парків, врахування показників діяльності наукових парків під час атестації закладів вищої освіти та наукових установ.
За інформацією Офісу ефективного регулювання, ухвалення законопроєкту призведе до збільшення кількості активних наукових парків із 5 до 15 за три роки. Окрім цього, від законопроєкту очікують:
-
залучення 500 мільйонів гривень інвестицій;
-
збільшення доходів закладів вищої освіти та наукових установ до 750 мільйонів гривень щороку;
-
створення понад 1500 нових робочих місць у науково-технічній сфері.
Заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов у коментарі AIN розповів, що МОН прогнозує протягом трьох наступних років [після ухвалення законопроєкту — ред.] подвоїти, а через шість років — потроїти поточні доходи закладів вищої освіти, що є співзасновниками наукових парків. Але він звертає увагу на те, що це дуже оптимістичні цифри.