Значна частина українських підлітків не мають досвіду спілкування з незнайомцями в інтернеті. Про це йдеться в якісному дослідженні «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років», проведеному на замовлення «Детектора медіа» за підтримки IREX.
Респонденти здебільшого повідомили про ситуативні випадки спілкування з незнайомими людьми в інтернеті:
- Спілкування в коментарях під постами в різних соціальних мережах / месенджерах — ситуативне, нетривале спілкування, може перейти до приватних чатів, але і у такому вигляді зазвичай триває недовго.
- Хлопці дещо частіше за дівчат повідомляли про досвід спілкування з незнайомцями під час комп’ютерних ігор онлайн — це спілкування поверхневе і нетривале, особистою інформацією не діляться, хоча можуть переходити для спілкування в різні месенджери.
- Дівчата деколи знайомляться і починають спілкування з іншими дівчатами в «Інстаграмі» чи «Тіктоці».
- Декілька учасників відмічали, що полюбляють заходити в невідомі чати і починати спілкування з незнайомцями, при цьому вони ніколи не розкривають жодних особистих даних, та спілкуються ввічливо.
Відповідно до підсумків дослідження, лише в окремих випадках спілкування в інтернеті з незнайомцями трансформується в тривалі дружні відносини, в тому числі переходить із віртуальної площини в реальність.
Спілкуючись із незнайомими людьми в інтернеті, підлітки дотримуються таких правил:
- Ввічливе ставлення, без використання нецензурної лексики.
- Спілкування без агресії.
- Не розголошення персональних даних.
Зазначено, що підлітки розуміють, що незнайома людина може видавати себе за іншу персону, тому на перших етапах спілкування поводяться досить обережно. «Червоними прапорцями», які насторожують, називають:
- Питання про місце проживання, склад родини тощо.
- Прохання вислати фото.
- Грубе спілкування, агресія.
- Інтимні жарти.
- Росіяни.
Отримуючи особисті питання від незнайомця вважають за краще ігнорувати їх, або блокувати відправника.
Також вважають за краще, ігнорувати та блокувати тих незнайомців, які розгортають суперечки та поширюють мову ворожнечі.
- Читайте також: МОН оприлюднило результати дослідження впливу російської пропаганди на упередження українських школярів щодо інших українців
Всі респонденти розуміють поняття «булінг», та наводили такі можливі приклади «булінгу»:
- Образи за будь-що.
- Нав’язлива поведінка.
- Агресивна поведінка.
- Засудження.
- Погрози щодо розправи.
- Надсилання неприємних відео / фото.
Переважна більшість респондентів не стикалися з булінгом на власному досвіді, а також серед своїх друзів та знайомих.
Одночасно окремі учасники відзначали, що спостерігають певний булінг в коментарях різних соціальних мереж під фото / відео людей – коментатори пишуть образи щодо зовнішності, поглядів, поведінки тощо. Також виявляли цькування між україномовними і російськомовними користувачами.
Проте окремі учасники дослідження повідомили, що зустрічалися з випадками булінгу, зокрема:
- В школі в реальному житті булінг однокласниці через її прізвище.
- Булінг однокласника через відео щодо захоплень в T»Тіктоці».
- В «Тіктоці» виклала відео з віршом для тата, кілька однокласників почали насміхатися, але це тривало не довго, в результаті — подружилися.
- Хейт щодо неправильного догляду за собакою, фото якої виставляла. Наразі більш ретельно переглядає те, що збирається публікувати, намагається прогнозувати реакцію аудиторії.
Респонденти зазначають, що в цілому попередити небажані знайомства і можливий булінг допомагає приватний акаунт. Або навпаки фейковий акаунт захистить від небажаних знайомств.
Окремі респонденти зазначили, якщо булінг наростає, то варто розказати батькам. В особливо критичних ситуаціях можливо звернення до правоохоронних органів.
Детально ознайомитися з дослідженням «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років» можна за посиланням.
- Читайте також: Лише окремі підлітки знайомі з терміном «медіаграмотність», — дослідження «ДМ»
Про дослідження: якісне дослідження було проведене для вивчення практик медіаспоживання та оцінки рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років з метою подальшої розробки контенту для підвищення критичного мислення та медіаграмотності серед цієї цільової аудиторії.
Дослідження проводилось методом онлайн фокус-групових дискусій за допомогою платформи Zoom (ФГД). Цільова аудиторія — хлопці й дівчата віком 12–18 років, розподілені на дві вікові категорії — 12–15 років та 16–18 років. Кількість: 6 ФГД (1 ФГД = 8 респондентів, усього 48 респондентів). Тривалість 1 ФГД: від 80 до 105 хвилин.
Участь у фокус-групових онлайн-дискусіях брали респонденти з населених пунктів різного типу всіх областей, за винятком тимчасово непідконтрольних територій частин Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим.
Терміни проведення польового етапу: 27.11.2024–03.12.2024.
Проєкт втілюється в межах Програми інформаційної стійкості українського громадянського суспільства за підтримки IREX.
Фото: Презентація дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років» / Максим Поліщук, «Детектор медіа»
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.