Як партія влади Грузії зробила ставку на повернення Трампа і до чого це призвело
Як партія влади Грузії зробила ставку на повернення Трампа і до чого це призвело

Як партія влади Грузії зробила ставку на повернення Трампа і до чого це призвело

Протести в Грузії "за будь-яких умов" не протримаються до інавгурації Дональда Трампа 20 січня – таку гучну заяву на початку грудня зробив прем'єр Іраклій Кобахідзе.

Як мінімум, можна говорити, що цей прогноз уже провалено.

Протести не тільки не завершилися, а й стали масштабнішими, популярнішими і, найголовніше, креативнішими.

А в Євросоюзі перша країна – Естонія – публічно заявила про невизнання легітимною нинішньої влади Грузії.

Про "глухий кут", у якому опинилася грузинська влада, читайте в статті засновника Грузинсько-Українського центру Амірана Хевцуріані і редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Грузія не здається: чому повернення Трампа не допомогло проросійській владі здолати протести.

Далі – стислий її виклад.

Стратегія партії "Грузинська мрія" та її засновника Бідзіни Іванішвілі досить проста.

Ігнорувати критику як всередині країни, так і від інших держав, поступово "закручувати гайки" в країні, щоб у якийсь момент, коли Захід втомиться від протистояння і втратить віру в можливість безкровної зміни влади, запропонувати певні поступки в обмін на визнання сформованого статус-кво.

В новорічні свята відбувалися масштабні чистки в міністерствах та інших держструктурах.

Нелояльність значної кількості чиновників середньої ланки виявилася вкрай неприємним сюрпризом для влади – і "Грузинська мрія" вирішила діяти у відповідь.

Свята минули, а активність протесту на спад не пішла.

І відповіддю на це стала вже традиційна жорстокість силовиків.

Та усе це не впливає на налаштованість суспільства продовжувати опір.

15 січня в Грузії відбувся перший за багато років масштабний страйк.

І звісно ж, продовжуються масштабні протести студентів – у них беруть участь сім провідних університетів країни.

Зрозуміло, що "глухий кут", у якому опинилася "Грузинська мрія", найбільше відповідає інтересам Росії, яка вже відкрито запрошує Грузію у формат "3+3".

"Перші контакти вже відбулися, наші грузинські сусіди поки що не займають відведене для них крісло, але це крісло за столом, за яким ми збираємося обговорювати проблеми регіону, завжди залишається для них доступним", – заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Варто зазначити, що "Грузинська мрія" не прокоментувала цинічної заяви Лаврова.

Тим часом у США завершилася чергова передача влади, і президент Дональд Трамп вступив на посаду.

Саме на президентстві Трампа, його перемозі над "Deep state" і подальшому перезавантаженні "Грузинська мрія" останніми місяцями будувала свою пропаганду.

Пропагандисти "Грузинської мрії" та їхні телеканали щосили запевняли свій електорат, що після 20 січня все стане на свої місця.

Однак, на жаль для "Грузинської мрії", реальність виявилася зовсім іншою.

Замість лідерів "Грузинської мрії" в залі інавгурації нового президента з'явилася президентка Саломе Зурабішвілі – її запросив до Вашингтона впливовий конгресмен-республіканець і голова Гельсінського комітету США Джо Вілсон, який останнім часом став справжнім "американським жахом" для лідерів "Грузинської мрії".

Саме Джо Вілсон стоїть за санкціями проти лідерів "Грузинської мрії".

Однак, схоже, він не збирається зупинятися і обіцяє "мрійникам" ще більше неприємних сюрпризів.

Тим часом засновник партії влади "Грузинська мрія" Бідзіна Іванішвілі почав останню операцію з порятунку своїх активів на Заході.

Це показник того, що він разом із "Грузинською мрією" боротимуться до останнього подиху.

Боротьба буде важкою, тривалою і безкомпромісною.

Докладніше – в матеріалі Амірана Хевцуріані і Юрія Панченка Грузія не здається: чому повернення Трампа не допомогло проросійській владі здолати протести.

Джерело матеріала
loader