У українських судах залежно від інстанції та спеціалізації нестача суддів становить 20-60%, а місцями й більше

В Україні однією з найскладніших проблем у судочинстві є кадровий голод. І часом ситуація з нестачею суддів стає критичною, пише Віктор Конев у статті «Суди під лупою. Як проблеми ВАКС відбивають загальнонаціональні судові тренди».

«Зокрема, недостатня чисельність суддів і неповна укомплектованість апарату Вищого антикорупційного суду створюють ризики неналежного виконання судом його функцій. Поширення юрисдикції на цивільні та адміністративні справи збільшило навантаження на ВАКС, а недостатня фактична чисельність суддів спричиняє затримки, зростання кількості незавершених проваджень і зниження ефективності правосуддя», – зазначає автор.

Якщо говорити виключно про Вищий антикорсуд, то, аби заповнити штат його першої інстанції потрібні 42 судді. Однак, фактично там працюють лише 27 суддів. Штат апеляційної палати ВАКС має складатися з 21 судді, але за фактом маємо 11. 

«Такий стан справ ніяк не сприяє ефективності суду ні якісно, ні кількісно. Тим паче що найближчим часом у штаті НАБУ з'являться сотні нових детективів, які точно в рази збільшать обсяги роботи для ВАКС», – йдеться у статті.

Зазначимо, що 24 січня відбулося засідання робочої групи, на якому обговорювали поточну ситуацію з конкурсом на посади суддів ВАКС та його Апеляційної палати. Однак, ймовірно, просто вирішення цієї складної ситуації може не бути. 

Зокрема, в антикорупційній організації Transparency International Ukraine, звернули увагу, що із 238 осіб, які в березні минулого року подали документи для участі у конкурсі на суддів ВАКС, до етапу співбесід дійшли лише сім, причому всі вони претендують на місця в першій інстанції ВАКС, і жоден — в Апеляційну палату. Ці сумні цифри, додали в TI Ukraine, можуть свідчити, що деякі процедури в конкурсі дали реальний збій, а тому потребують ґрунтовного вивчення. Тож швидке оголошення нового конкурсу, без виправлення недоліків може бути поспішним.

Загалом за даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів, у судовій системі станом на 20 січня 2025 року вакантними є близько 2060 суддівських крісел (або мантій). Як результат – у судах залежно від спеціалізації та інстанції нестача суддів становить від 20% до 60%, а то й більше. І якщо ситуація з кадрами погана в Києві, то яка ж вона у Харківській чи Херсонській областях.

«Часом ситуація вже критична. Через відсутність призначень упродовж останніх десяти років деякі апеляційні суди Сумщини та Харківщини зіштовхуються з неможливістю сформувати колегії для розгляду справ. Це може призвести до зупинки кримінальних проваджень. І навіть коли є охочі працювати на незайнятих посадах, бюрократія затягує процеси відбору суддів до ситуації, коли таке зволікання виглядає навмисним», – пише Конев.

Вища кваліфікаційна комісія суддів, наприклад, оголосила конкурс на заміщення 1800 вакантних посад у першу інстанцію. Однак процес відбору та призначення нових суддів може тривати аж до кінця 2025-го чи навіть до середини 2026 року. Конкурс до апеляційних судів на 532 вакансії також триває вже понад рік.

Нагадаємо, в Україні необхідно приділити окрему увагу відсутності системи показників, за якими можна було б оцінити якість судових рішень. І якщо у світі оцінка ефективності судів – це нормальна практика, то в Україні їй все ще пручаються.