Зубріння, покарання, "червоні кімнати": українські вчителі розповіли про школи у В'єтнамі

Як проходить навчання у в'єтнамських школах, що здається незвичним, пише 24 Канал, посилаючись на подкаст Вікторії Ткаченко.

Особливості навчання у в'єтнамських школах

Викладачі англійської мови Сергій Рожанський та Аліна Сарана, які працювали у школах В'єтнаму поділилися своїми враженнями від викладання.

У вʼєтнамських школах великі класи – молодша школа 30 – 35 дітей, середній школі може бути і 45. Уроки тривають 60 і 90 хвилин відповідно, з короткою 5-хвилинною перервою. Але дітей з кабінету, зазвичай, відпускають лише у туалет. Це стає великою проблемою, адже школярі "сидять варені" та мало що розуміють з того, що їм викладають.

Дуже суворо ставляться до дисципліни. За її порушення дитина може бути покарана застосуванням фізичної сили – биттям лінійкою по руках. І це не має бути значним проступком. Такі покарання відбувають з усного дозволу батьків, які про це знають і навіть можуть просити вчителя ставитися суворіше. Але порушників дуже мало.

Подібні методи нагадують радянський підхід. А ще більшу подібність викликає учнівська форма з червоною хусточкою, як у піонерів в СРСР.

Зауважимо, що В'єтнам комуністична країна. Тому для шкіл є типовими кімнати для батьківських зборів та нарад вчителів з "червоним куточком". Чи на стінах розміщені бюсти Володимира Леніна та Хо Ши Міна, а також портрет Карла Маркса.

Біля комуністичного куточка / фото Сергія Рожанського

Кожного ранку у закладах освіти вмикають патріотичну пісню, під яку школярі рухаються і заряджаються на весь день.

В школах є червона кімната для зборів вчителів, батьківських зборів, типу як актова зала. Але там стоїть бюст Леніна, портрет Карл Маркса і бюст Хо Ши Міна, вождя в'єтнамського. В них там написані якісь слогани. Кожен ранок у всіх школах починається з того, що включають пісню, діти вишиковуються у центрі великого шкільного двору, грає музика патріотично-гімнастична, де прославляється Хо Ши Мін, і вони там марширують, роблять зарядку та гімнастику,
– ділиться викладач.

Важливою особливістю є те, що діти з особливими освітніми потребами навчаються разом зі здоровими в одному класі. Їх ніхто не булить і це формує здорове ставлення до людей з особливостями у суспільстві.

Як вивчають іноземні мови

Дуже престижним є наявність у школі вчителя-іноземця. Але вивчаючи іноземну мову, школярі зазубрюють слова, не розуміючи їхнього значення. Часто вони можуть правильно назвати й написати слово, але не знати його перекладу.

Тож одним із головних завдань вчителів англійської, які працюють у закладах освіти Вʼєтнаму, стає пояснення вивченого, щоб в учнів розвивалась асоціативна памʼять та формувалися розмовні навички. Українські педагоги у своє викладання вводили ігрові практики, вивчення пісень з пропусками, щоб розуміти тексти на слух.

На уроці Аліни Сарани / фото з особистого архіву

Основне їх завдання – зубрити. Наші заняття були через день інколи два, після уроку, який вони проходили з в'єтнамським вчителем, який викладав англійську. А ми приходили, вже відпрацьовували listening, speaking, talking. Вони вже повинні знати це, в них написані ті слова по 50 раз в зошиті. А ти в нього питаєш, що це таке, а вони не розуміють навіть значення цього слова. Вони можуть тобі написати всі слова, але вони не будуть розуміти значення,
– розповідає Рожанський.

За словами Аліни Сарани, батьки школярів доволі соромʼязливі. З великою повагою ставляться до вчителя. Прямого спілкування з вчителем-іноземцем нема через мовний барʼєр, тож викладачам могли лише подякувати. Найчастіше про успіхи дітей дорослі дізнаються через асистента педагогів.