Вчені мають співпрацювати з бізнесом, щоб наукова розробка перетворилася на певний продукт — експерт

Кожного дня у світі люди користуються результатами біомедичних розробок. Зокрема, медичними приладами, препаратами, вакцинами. Однак, перш ніж певні експериментальні ліки з'являться в аптеках, минають роки досліджень у наукових інститутах і компаніях. Щоб пришвидшити перетворення наукових розробок на реальні продукти чи технології, вченим потрібно виходити за межі лабораторій та шукати партнерів у бізнесі. Важливим також є підтримка держави, тобто приватно-державна співпраця, зазначає український лікар, дослідник у Медичному університеті Відня Олександр Петренко у статті "Від лабораторії до ринку: як комерціалізація біомедичних інновацій рятує життя та формує майбутнє охорони здоров’я. Досвід Австрії".

Науковець розповів про формат співфінансування прикладних досліджень, який існує в Австрії: половину коштів надає індустрія, а іншу половину — держава. Він вказує, що такий формат можна адаптувати в будь-якій країні.

За його словами, вищезазначена схема надає доступ академічним лабораторіям до індустріальних розробок, а також стимулює наукові відкриття з біомедичним застосуванням. Петренко повідомляє, що компанії отримують доступ до унікальної дослідницької інфраструктури (центрів зі спеціалізованим обладнанням, університетських клінік), а також — подвоєння фінансування проєкту за рахунок державних фондів.

Дослідник також наводить приклад шкіл для науковців, яким цікава комерціалізація результатів, зокрема, йдеться про австрійську Xbio.

Петренко наголошує, що вчені, які виходять за межі своїх лабораторій та працюють у фондах, стартапах, державних агенціях та компаніях, не припиняють бути науковцями.

Дослідник із медуніверситету Відня також зазначає, що Україна вже має структури, які можуть стати платформою для комерціалізації розробок. Мова йде про офіси з трансферу технологій (один із такий є у Київському академічному університеті), а також про бізнес-школи, у які можна залучати представників біотех- та фармбізнесу. Петренко акцентує увагу на тому, що важливо не створювати хибної ілюзії, замикаючись у власному мікрокосмі.

"Описані тут приватно-державні партнерства зазвичай простягаються далеко за межі державних кордонів й не роблять ставки на «власний шлях» та ізольовану науку. Звісно, все це за умови, що всередині кожної системи є сильні фільтри від імітації науки, — інакше не інтегруватися в щось більше. Нехай в Україні й немає вікової традиції розбудови бізнесів і корпорацій, але зробити зусилля й інтегруватися у глобальні ринки, зокрема з боку біотехнологій та deep-tech стартапів — шлях не програти в грі, якою є економіка знань", - додає автор статті.

Щоб бути сильною й конкурентоспроможною країною, Україні потрібен прорив у технологіях. А він неможливий без створення умов для розвитку інновацій. Як цього досягти? У статті "Стратегія WINWIN: які реформи потрібні Україні для технологічного прориву?" голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олександра Антонюк аналізує, у чому плюси стратегії та чого не вистачає для справжнього прориву.