«Потяг» чи «поїзд»: як правильно сказати українською

Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови і перейшли на українську. Вони не завжди знають, які слова потрібно використовувати.

Видання NV розповіло, як правильно сказати українською «потяг» чи «поїзд».

У сучасних словниках української мови вказується, що «поїзд» — це ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються з допомогою локомотива. Тоді як слово «потяг» має кілька значень:

• велика зацікавленість чим-небудь;
• постійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь;
• посилена, непереборна схильність до кого-небудь, настійна потреба спілкуватися з певною особою.

 За словами вчительки української мови Світлани Чернишової, у потрібному нам значенні слово «потяг» згадується у словниках в останню чергу, як застаріле поетичне. «Тому їхати ми все ж таки будемо на поїзді», — наголошує фахівчиня.

У свою чергу, мовознавець Олександр Авраменко стверджує, що слова «поїзд» і «потяг» є синонімами, які можна вживати на власний розсуд.

Щоправда, в українській мові найбільш поширене слово поїзд. Він також пояснив, коли на вокзалі роблять оголошення про те, що «продовжується посадка на поїзд», роблять помилку. Правильніше говорити — «триває посадка на поїзд». За його словами, відрізок часу краще характеризувати саме цим словом.

Отже, українською можна вживати обидва слова, проте одне з них, як виявилося, застаріле, тому, якщо хочете виглядати сучасніше, вживайте саме слово «поїзд».

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих «нових українців» говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.