Штраф у пів мільйона за серіал англійською. Чому це порушення викликало суперечки у Нацраді

Штраф у пів мільйона за показ серіалу англійською мовою. Справедливо це чи ні? Одразу спойлер: канал НТН, в ефірі якого якраз і вийшла одна серія «9.11» англійською мовою, штраф не отримав. Але розгляд цього питання під час засідання Національної ради з питань телебачення та радіомовлення викликав суперечку між членами регулятора.

Раніше Нацрада діяла достатньо жорстко у питаннях порушення мовного законодавства. До того ж один із членів Нацради непрямо звинуватив колег у різному ставленні до компаній і порушенню закону.

«Якщо ти відповідаєш за контент, то маєш нести за нього відповідальність. Без преференцій та індульгенцій, різного ставлення до різних суб’єктів. Це закладалося, щоб не було можливостей звинувачення регулятора в корупційній складовій і надання преференцій одним компаніям», — сказав Олександр Бурмагін і написав окрему думку до цього рішення. Це вже другий випадок критики дій регулятора з боку його члена.

У чому порушення НТН

Абзац другий частини 6 статті 40 Закону України «Про медіа»: «Телемовники у кожному з визначених у цій статті проміжків часу здійснюють поширення програм, які не є виробленими телемовником або на його замовлення, виключно державною мовою, за винятком програм (крім дитячих та анімаційних), створених до 1 серпня 1991 року». Серія тривала 41 хвилину. Тобто це було 40 хвилин контенту недержавною мовою.

Канал пояснював цю ситуацію технічним збоєм, який нібито стався через блекаут. Також говорив, що припинити серію було неможливо, бо сама система налаштована автоматично і в неї не передбачене таке втручання тощо. Також представники каналу звертали увагу, що вигоди від цього порушення не було, англійська — не мова країни-агресорки, скарг від глядачів ніхто не отримав, серії «9.11» до і після виходили українською.

Відповідно до законодавства, це значне порушення, за яке передбачений штраф — 10% розміру ліцензійного збору. Оскільки у каналу загальнонаціональна цифрова ліцензія, то цей штраф становить — 454 502,80 грн.

Дух і буква закону

Для групи «Інтер», певно, це чималі гроші, тому 9 січня на засідання Нацради разом із юристкою та керівником відділу дистрибуції прийшов і член Наглядової ради групиСергій Созановський.

«Вартість  підтримки цього сервісу в півтора раза перевищує суму штрафу. У Нацради є право, а не обов’язок накласти штраф. А це великі гроші, які даються нам дуже тяжко. Просимо взяти це до уваги», — сказав він. І до слова, звернув увагу на те, що « є буква, а є дух закону».

З такою мотивацією телеменеджери приходять пояснювати свої порушення не вперше. Тому і члени Нацради одразу пригадали ще один мовний штраф «24 каналу» за перебір російської в ефірі. Згідно з нормами закону «Про медіа», програми українською мовою мають становити не менш як 90%, однак тоді каналу не вистачило для цього трьох відсотків — частка української в нього була  86,82%. Тоді з фразою про «дух і букву закону» на засідання прийшов очільник каналу Роман Андрейко.

«За буквою закону ми порушили й неправильно позначили початок програми. Виходить, нас треба карати попри все те, що ми робимо. Коли я плачу штрафи, то я це роблю з думкою про те, що бюджет треба поповнювати. Але коли я перевищую швидкість, то я порушив і букву, і дух закону. Але ми ведемо мовлення в ефірі винятково українською мовою, і лише коли гість не розуміє української, то ведучі повторюють запитання російською. Але процедура моніторингу виписана таким чином, що якщо було кілька хвилин російською мовою, то вся година зараховується до російської мови», — пояснював він.

Члени Нацради запевнили, що зменшити штраф неможливо, бо він найменший відповідно до закону. Тоді Роман Андрейко запропонував: «Якщо суму штрафу не можна зменшити, можливо, ви візьмете порушення до уваги? Прошу прислухатися до сумління і карати не за буквою, а за духом закону».

Однак цей варіант не влаштував Нацраду — і 88 тисяч 24 каналу довелося сплатити.

Ці історії, звісно, різні, однак їх об’єднує якраз ставлення до штрафу «за духом» закону.

Частина членів Нацради була послідовною у своїх позиціях під час обох історій. Наприклад, заступник голови Олег Черниш у випадку з 24 каналом також не голосував за штраф.

Олександр Бурмагін і Максим Онопрієнко підтримували штрафи в обох випадках. Юрій Зіневич утримався при винесенні штрафу 24 каналу, також він не підтримав скасування штрафу НТН. Решта членів Нацради у випадку з 24 каналом підтримала букву, а у випадку з НТН — дух закону.

Дискусія між членами Нацради та голосування

У самій дискусії щодо ситуації з НТН було кілька моментів, які якраз і свідчать про наявність проблем із трактуванням норм щодо винесення засобів реагування.

Положення закону досить чіткі й однозначні, вони не враховують можливих технічних нюансів. Наприклад, технічний збій може звільнити компанію від порушення чи ні? Звісно, канал має контролювати свою техніку, але ж ніхто не убезпечений від збоїв. І що вважати вчиненим з волі суб’єкта або ж через збій? Бо НТН навряд чи показав серію англійською з власної волі. Але й за техніку мав відповідати. Чи це були ті непереборні обставини, через які канал можна звільнити від відповідальності.

Існують і складніші випадки, пов’язані з хакерськими атаками, однак попри це Нацрада виносила рішення із певними засобами реагування (але не штраф). Останній приклад — засідання 6 лютого 2025 року. Тоді низка каналів неналежним чином повідомила про день пам’яті. Шеф-редактор Прямого каналу Віктор Медвідь пояснив, що це сталося через хакерську атаку, але проти порушення не заперечував і отримав за нього припис.

На засіданні щодо штрафу НТН член Нацради Олег Черниш говорив про те, що члени Нацради мають професійний досвід, щоб якраз надати оцінку таким ситуаціям, бо регулятор існує для того, щоб закон не був просто сліпою силою, а члени Нацради могли розібратися й творчо підходити до застосування норм закону. Це досить зважена позиція, і для Олега Черниша вона послідовна. Він запропонував альтернативний проєкт без штрафу, і у випадку з 24 каналом просив зменшити штраф за порушення.

А Олександр Бурмагін говорив про нерівні умови, в яких опиняються ліцензіати: «Я категорично проти того, коли регулятор одних гладить, а інших б’є в однаковій ситуації». Бо ж не в усіх членів позиція послідовна, то до того ж новообраний склад регулятора згодом міг би використовувати таку практику як прецеденти.

«Якщо ми так творчо будемо діяти, то в закон про медіа внесуть зміни й уріжуть нам повноваження, — казав Олександр Бурмагін. — Якщо ти відповідаєш за контент, то маєш нести за нього відповідальність. Без преференцій та індульгенцій, різного ставлення до різних суб’єктів. Це закладалося, щоб не було можливостей звинуватити регулятора в корупційній складовій і наданні преференцій одним компаніям».

Голову Нацради під час дискусії бентежили слова Бурмагіна про корупцію: «Сподіваюся, ми в цьому році не продемонстрували себе як корупційний склад», — казала Ольга Герасим’юк. Вона закликала бути обережнішими з такими звинуваченнями.

До дискусії між членами Нацради долучився Юрій Зіневич, який не брав участі в обговоренні питань на засіданні вже кілька років. Він пропонував провести додаткову перевірку і лише після неї ухвалювати рішення.

«Демократія на Марсі», — резюмувала Ольга Герасим’юк. Спершу вона виступала проти перевірки, щоб апарат не витрачав час і ресурси на це, адже вона нічого не змінить і пояснення компанії не зміняться.

Згодом голова Нацради майже погодилася на перенесення питання, оскільки голосування за різні проєкти могло бути непередбачуваним: «Навіщо нам ця рулетка?».

Але на прохання НТН додаткових перевірок не було, як і непередбачуваної рулетки при голосуванні. Групі «Інтер» не довелося платити пів мільйона у державний бюджет.

Більшості членів регулятора це рішення видалося справедливим. Але чи містить воно ризики для медіарегулятора? Олександр Бурмагін вважає, що так, і написав з цього приводу окрему думку.

Окрема думка Бурмаміга

Його позиція в тому, що, скасовуючи відповідальність за порушення, Нацрада порушує норми закону та створює прецедент нерівного ставлення до різних компаній. Він пише про порушення трьох норм закону.

«У цій справі насамперед слід враховувати те, що визначений Законом механізм реагування на зафіксоване порушення чіткий і однозначний. І рішення, яке було в результаті прийнято на підставі альтернативного проєкту, весь цей механізм нівелювало і було прийнято, щонайменше, з порушенням статей 99, 109, 110 Закону України “Про медіа”. Ще одним важливим моментом є те, що факт порушення, визначеного Законом України “Про медіа”, не тільки не заперечувався, а визнавався ліцензіатом».

Небезпеку він бачить у тому, що надалі компанії можуть уникати відповідальності, тоді як норми щодо захисту державної мови супроводжувалися дискусіями у парламенті та були сформовані чітко і недвозначно.

На його думку, Нацрада мала б визнати факт вчинення порушення і застосувати засіб реагування, але зменшити штраф: «Цілком імовірно, що штраф у 454 502,80 грн за обставин технічного збою, англійської мови, а не мови держави-окупантки, виправлення, які були зроблені мовником для уникнення повторів порушення, на які посилався ліцензіат, є занадто великим і непропорційним».

Таким чином регулятор порушив би лише норму щодо грошей. Можливо, якби такий варіант був запропонований на засіданні як альтернативний проєкт, він би знайшов підтримку. Однак голосували за варіанти: або штраф у пів мільйона, або без штрафу і повторна перевірка. А проєкт зі зменшеним штрафом ніхто не пропонував, бо, певно, потрібно було якось визначити межу цього зменшення. А це складно, бо у законі це не передбачено.

«Національна рада застосувала де-факто звільнення від відповідальності без наявності підстав для цього — і це помилка, з якою важко погодитися», — пише Бурмагін. Саме порушення з технічних причин він не вважає таким, що здійснено обставинами, незалежними від волі компанії, а називає їх «скорше недбалістю».

Нацрада має обґрунтовувати свої рішення

Головний висновок цієї історії — те, про що вже не раз писав «Детектор медіа»: у Нацради проблема з обґрунтуванням своїх рішень. Тепер на це звертає увагу і сам член регулятора. Олександр Бурмагін пише у своїй окремій думці: «Насамкінець, вважаю, що також є важливим аспект належного обґрунтування рішень регулятора. Особливо тих, які стосуються гострих, дискусійних питань або законодавчих прогалин чи виходу за законодавчу рамку. Критерій обґрунтованості, дотримання якого вимагає Закон (стаття 87), можна оцінювати зокрема через зрозумілість застосування або незастосування регулятором усіх норм, які стосуються питання, аналізу всіх важливих обставин і логічність висновків, резолютивної частини рішення».

При обґрунтованому рішенні регулятора зрозуміла його позиція та системний підхід, який відповідає стратегії та плану регулювання медійного простору. З цього можна розуміти логіку дій Нацради у подібних ситуаціях. «Детектор медіа» писав про те, що це дуже важливо під час конкурсів, коли роздається обмежений частотний ресурс.

Після низки цих матеріалів деякі члени Нацради, які принаймні точно знатимуть, як вони голосуватимуть, а не здійматимуть руку пізніше залежно від того, вистачає чи ні голосів, інколи говорять про свої мотиви. Але це роблять не всі. Так само якісне обґрунтування потрібне і щодо дискусійних рішень.

Архівне фото: Національна рада з питань телебачення та радіомовлення