Трамп хоче ролі Китаю у мирі в Україні: на чий бік стане Сі
Трамп хоче ролі Китаю у мирі в Україні: на чий бік стане Сі

Трамп хоче ролі Китаю у мирі в Україні: на чий бік стане Сі

Наразі немає ознак, що Пекін відмовиться від підтримки Росії або погодиться на мирний процес, який суперечить його глобальним інтересам.

Президент США Дональд Трамп чітко дав зрозуміти, що світовий лідер, який, на його думку, може допомогти покласти край війні в Україні, – це лідер Китаю Сі Цзіньпін. Однак реальність складніша: Пекін, незважаючи на заяви про нейтралітет, продовжує підтримувати Росію економічно та дипломатично, що робить його позицію як миротворця сумнівною.

Про це йдеться у статті СNN.

Хоча Трамп, можливо, ускладнив свій план з організації миру в Україні разом із Сі, запровадивши загальне 10% мито на китайський імпорт до США, війна може бути рідкісним питанням співпраці – особливо тому, що Пекін намагається запобігти поглибленню торгових суперечок.

"Враховуючи ставки на американо-китайські відносини, якщо Трамп оцінить співпрацю Китаю як одну з найважливіших проблем, яка може покращити американо-китайські відносини, я думаю, що Китай буде дуже спокушений... (і міг би) зіграти корисну роль", – сказала директорка китайської програми мозкового центру Stimson Center у Вашингтоні Юнь Сунь.

Водночас вона додала, що Китай остерігатиметься підривати свої стосунки з Росією.

Пекін уже тривалий час намагається представити себе як можливого посередника у врегулюванні війни, висуваючи власні, але розпливчасті мирні ініціативи. Проте на Заході ці зусилля сприймаються скептично через те, що Китай незмінно підтримує путінський режим.

Для Сі Цзіньпіна ризики такого кроку є значними, адже послаблення партнерства з Росією може підірвати одну з ключових стратегічних опор його політики. Це союз, який він розглядає як засіб протидії впливу Заходу та інструмент для зміни глобального балансу сил на користь Китаю.

Чільне місце Сі за столом переговорів стане стане місцем, де Путін, а не Трамп, матиме вірного партнера. За словами аналітиків, Вашингтону доведеться враховувати цю реальність, якщо він не хоче ризикувати ізоляцією європейських союзників або отримати неприйнятне для України рішення.

"Реальний результат, якого Пекін хотів би уникнути, – це дуже ослаблена Росія. Тому що тоді... (Пекіну) не вистачатиме одного головного партнера", – зауважив доцент Національного університету Сінгапуру Чонг Джа Ян.

Чи видно кінець війни?

Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий вести переговори з Путіним, але лише за умови, що США та Європа продовжуватимуть підтримувати державу та "надаватимуть гарантії безпеки", тоді як Росія останніми днями повторила, що прийме лише мир, за якого Київ відмовиться від прагнення вступити до НАТО та поступиться окупованими регіонами.

Тоді як Трамп наполягає на швидкому припиненні війни, його адміністрація ще не розповіла про те, яких умов миру вони сподіваються досягти.

За словами оглядачів, від цих параметрів значною мірою залежатиме, наскільки Трамп прагнутиме працювати разом із Сі, і чи буде китайський лідер поступливим. Західні лідери в минулому безуспішно намагалися переконати Сі підштовхнути Путіна до такого миру, за який виступають Зеленський і Україна.

Попри заяви Китаю про нейтралітет і заклики до мирного врегулювання, Пекін фактично став головною економічною та дипломатичною опорою для Росії протягом війни. Зокрема, він постачає товари подвійного призначення, які, за словами представників НАТО, зміцнюють оборонний сектор РФ і підтримують її військові можливості. Водночас Китай виправдовує таку співпрацю, подаючи її як частину звичайних торговельних відносин із Москвою.

Ймовірно, що в очах Трампа все це дає Сі важелі впливу на Путіна. Але уважні спостерігачі за зовнішньою політикою Китаю кажуть, що це не так просто.

"Чи може Китай погрожувати припинити постачання (товарів першої необхідності до Росії)? Не може, тому що Китай не може дозволити собі повністю невдаху Росію", — сказав Лю Дуншу, доцент міського університету Гонконгу, який займається китайською політикою.

Він вказав на розрахунок Пекіна, що його відносини зі США та Європою вже зіпсувалися настільки, що у нього немає іншого вибору, як продовжувати підтримувати свого єдиного потужного дипломатичного союзника.

Автори статті нагадали, що Сі та Путін оголосили про своє "безмежне" партнерство за кілька тижнів до повномасштабного російського вторгнення до України. Ця обіцянка була зроблена на основі їхнього спільного протистояння НАТО та думки, що Захід під проводом США занепадає, а вони – на підйомі.

Деякі аналітики припускають, що для Сі Путін є не лише стратегічним союзником, а й потенційним джерелом економічної та дипломатичної підтримки у разі, якщо Китай вирішить силою встановити контроль над Тайванем. Саме це прагнення може бути однією з головних причин, чому Пекін уникає кроків, які могли б зруйнувати його партнерство з Москвою.

Крім того, китайському лідеру може бути вигідним те, що війна в Україні відволікає увагу США від Азії та Тайваню – на це звертали увагу представники команди Трампа, зокрема віцепрезидент Дж. Д. Венс.

Ще під час перебування на посаді сенатора Венс стверджував, що постачання США систем протиповітряної оборони Україні може підірвати їхню здатність захистити Тайвань у разі воєнного наступу з боку Китаю, який розглядає острів як свою територію.

Сі як миротворець?

Якщо Пекін вирішить співпрацювати з Трампом, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів, це означатиме кардинальний перегляд нинішньої стратегії Китаю щодо війни.

Сі та його уряд досі використовували цей конфлікт як інструмент для просування свого бачення нового світового ладу, в якому домінування США та їхніх союзів було б ослаблене або повністю зруйноване.

"Китай зосереджується на створенні коаліції незахідних держав, включно із впливовими країнами, що розвиваються, як-от Бразилія, щоб використати конфлікт в Україні для зміни архітектури глобальної безпеки та просування альтернативного бачення світового ладу", – сказав старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир у США Тонг Чжао.

Пекін наразі має мало причин для активної співпраці з Вашингтоном, зазначає Чжао, проте його офіційні особи, ймовірно, вичікуватимуть, оцінюючи потенційні вигоди від будь-якої масштабнішої угоди з Трампом.

Водночас нинішній президент США, який критично ставиться до НАТО та неодноразово висловлював симпатію до Путіна і Сі, може виявитися для них зручнішим партнером у переговорах.

Перед своїм вступом на посаду Трамп закликав до "негайного припинення вогню та переговорів". Це позиція, яка узгоджується з висловленою позицією Пекіна щодо війни, яку Захід критикував як корисну для Росії. Останніми тижнями президент США також озвучував риторику, близьку до позицій Москви та Пекіна, висловлюючи співчуття твердженню Кремля, що Україна не повинна приєднуватися до НАТО, а війна триває начебто через те, що Америка почала постачати Києву військову техніку.

Попри це, американські законодавці та частина адміністрації Трампа зберігають жорстку позицію щодо Росії та Китаю. Однак підхід самого Трампа викликає запитання: чи можлива угода, яка б одночасно влаштовувала Вашингтон, Пекін і Москву, і які наслідки вона могла б мати для України та подальшого розвитку конфлікту?

"Ви бачите, як кожен міг взяти щось із (певних мирних угод) – Путін може зберегти обличчя, Сі та Трамп можуть заявити, що вони миротворці", – сказав директор із геоекономіки та стратегії Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Британії Роберт Ворд.

Водночас він акцентував, що у будь-якій угоді, відповідно до якої Росія залишає собі контроль над окупованими територіями України, існує ризик того, що це стане "конфліктом, який не закінчився, це просто затишшя".

До слова, напередодні Трамп заявив, що протягом останнього тижня США досягнули "величезного прогресу" у переговорах України та Росії. Мирну угоду може бути укладено.

Джерело матеріала
loader
loader