Попри оголошення підозри у державній зраді експрезиденту Петру Порошенку Державним бюро розслідувань у грудні 2021 року та закінчення слідства у вересні 2022 року, колишній очільник держави і досі не почав ознайомлення із документами справи, пише у матеріалі «Санкції проти Порошенка: дембельський акорд Зеленського чи спосіб зберегти владу?» редакторка відділу політики Інна Ведернікова.
Мова йде про так звану «вугільну справу» Порошенка - закупівлю вугілля в «ЛНР/ДНР» у розпал війни, що підривало енергетичну незалежність України.
Авторка нагадує, що фактично наступного дня після введення санкцій РНБО проти Порошенка 12 лютого ДБР попросило суд обмежити строки ознайомлення зі справою Петру Порошенку та нагадало, що «завершило розслідування кримінального провадження щодо організації злочинної схеми постачання вугілля з тимчасово окупованих територій та сприяння терористичним організаціям «ЛНР» та «ДНР» групою громадян України на загальну суму близько 1,5 млрд грн ще 2 вересня 2022 року. Саме тоді матеріали справи і були передані на ознайомлення стороні захисту та підозрюваним. Водночас Порошенко, за даними Бюро, так жодного разу і не з’явився для ознайомлення з матеріалами провадження.
«А що заважало ДБР раніше подати запит до суду на обмеження строків ознайомлення зі справою Петра Порошенка? Чому Татаров своїх «пташенят» не поквапив? Тут можуть бути різні версії, починаючи від фінансових можливостей п’ятого президента, завдяки чому виконавці просто саботували розслідування, й закінчуючи «договорняком» на найвищому рівні. Інакше навіщо куратору правоохоронної системи знадобилося все пускати на самоплив?», - вказує на непослідовність журналістка.
Ведернікова зазначає, що українське законодавство передбачає, що «судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку». Водночас який він «розумний строк» не можуть сказати навіть у суді, тому будь-який підозрюваний, в тому числі і Петро Порошенко, може роками не знайомитися з матеріалами справи, слідчі — імітувати бурхливу діяльність, судді — діяти згідно з законом і терпляче чекати поки спливуть строки давності. Свого часу Мін’юст навіть підготував законопроєкт, який мав закрити цю «чорну діру», але він успішно зник у кабінетах міністерства.
Про те, що Петро Порошенко узагалі не починав знайомитися з матеріалами стало відомо від адвоката Іллі Новікова. За його словами, слідство не врахувало більш як десятка клопотань сторони захисту Порошенка, «а без цього розслідування не може бути завершене».
За його словами – це ніяке не затягування справи, бо ДБР про все знає, однак тепер вимагає обмежити строк ознайомлення з понад 300 томами справи до березня включно.
Авторка додає, що оскільки операція Банкової із накладення санкцій на Петра Прошенка була не надто «якісною», щоб геть не осоромитися, їй доведеться переводити боротьбу з Порошенком до суду.
«І тут уже будуть серйозні завдання для Татарова. Адже правоохоронна та судова системи хоч і під контролем, але всередині завжди пам’ятають, що буває з тими, хто наважився піти проти тих, хто має вагу. 2022 року Порошенка вже не змогли закрити: він вийшов із залу суду під мляве зобов’язання та дружне освистування «не здатної вирішити питання» Банкової», - додає вона.
Що стосується нерозглянутих слідством клопотань захисту Порошенка, то з одним із них ДБР наполегливо йде до Печерського суду, хоча справу має слухати в Шевченківському. При цьому у Печерському суді за рік слухають 75–80 тисяч справ при наявності лише 22 суддів з повноваженнями. А що більше завантажений суд, то менше справа розбирається по суті і розумні строки неможливі за визначенням.
Окрім «вугільної справи» проти Порошенка вже СБУ веде слідство у історії про виведення з держвласності країни частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара—Західний напрямок», у якій проти експрезидентадав свідчення Віктор Медведчук. Останній, щоправда, як кажуть у САП, ніколи не зможе підтвердити своїх слів у суді.
Перспективи судового процесу проти Порошенка у "вугільній справі" Інна Ведерникова аналізувала у матеріалі "Справа Порошенка. Всередині та зовні".