Зниження цін на ліки: чи вдасться МОЗ та комітету Радуцького виконати завдання президента

Людям не важливо, в кого і які націнки на ринку, їм важливо під час війни мати змогу купити доступні та якісні ліки в аптеках. 

За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, статистика показує, що ринкові механізми не працюють. І саме тому довелося посилити регулювання. 

Політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик у колонці для "Цензор.НЕТ" заявляє, що поки не можна стверджувати про те, що регулювання фармацевтичного ринку обов’язково призведе до тотального дефіциту ліків. Ситуація у фармацевтичній галузі неоднозначна та потребує роз’яснень для того, щоб кожен зміг зробити власні висновки.

Міністр наводить наступні цифри: зростання цін на ліки українського виробництва на 26-131%, націнки за "власні торгові марки" аптечних мереж складають 50-300%. Гадаю, що будь-хто бачить постійне зростання цін в аптеках. Достатньо один раз на рік захворіти і купити препарати від застуди. І ви відчуєте різницю у вартості ліків.  

Ще одна причина – високі маркетингові платежі, які аптеки отримують за продаж конкретних ліків. А це призводить до того, що люди купують дорожчий препарат замість дешевшого з тією ж самою діючою речовиною.

Як бачимо, міністр стверджує, що є передумови для зниження цін. Було б в учасників ринку бажання. Звісно, що відмовлятися від надприбутків ніхто не захотів навіть під час війни. Півроку консультацій між чиновниками та гравцями ринку нічого не дали. Зокрема і по законопроєкту № 11493. Тому державі довелося втручатися.

У цілому, як кажуть джерела Кулика, механізми для зниження цін декілька разів проговорювалися на зустрічах з бізнесом. Головні зміни наступні:

• врегульовано націнки на лікарські засоби;
• заборонено практику маркетингових платежів (до моменту введення референтних цін);
• відновлено перевірку цін на ліки в аптеках;
• введені референтні ціни, Національний каталог цін.

Ці зміни найближчими днями будуть деталізовані в постановах Уряду. Декілька з них – вже ухвалені.

У цій ситуації, дійсно є сенс ввести певні обмеження. Але такі, які дозволять ринку й надалі працювати. І після закінчення війни, можливо, ці норми регуляції потрібно скасовувати.

І ось ми підходимо до ключового питання: чи можливий дефіцит ліків після посилення регулювання?

Експерти ринку, з якими політолог мав розмову, стверджують, що ринок ритейлу у нас розвинутий, аптечні мережі конкурують, у нас багато виробників та імпортерів. Вірогідно конкуренція посилиться, дефіциту на полицях в аптеках ніби все ж не буде. Чи ви думаєте, що вимога мати один дешевий препарат в аптеці може призвести до дефіциту ліків?

Щодо тези – іноземні виробники підуть з ринку. Частково, це дійсно може трапитися. Проте, всі зміни торкнуться ринку ліків-генериків (аналогів оригінальних препаратів), а не унікальних, інноваційних ліків. Тож, наприклад, компанія, яка продає ліки для орфанних хворих, повинна не зазнати жодних змін.  

І ще одна теза, яку б він у своєму попередньому тексті відкоригував. Кулик був не зовсім коректний визначаючи реформу на фармринку як "реформу Радуцького". Експерт уважно проаналізував заяви президента і новини з Банкової. Тож директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства казав би не про "реформу Радуцького", а про реформу Зеленського. Запит на зниження цін на ліки та їх доступність є однією з "болей" суспільства, яке позначається на суспільних настроях. Володимир Зеленський намагається перехопити у критиків цю тему і досить правильно пропонує через державне регулювання утримати доступні для пересічних громадян ціни.  

Людям не важливо, в кого і які націнки на ринку. Їм важливо під час війни мати змогу купити доступні та якісні ліки в аптеках.