Місяць Трампа при владі: територіальні претензії, популістичні обіцянки і спроби порозумітися з Путіним

У четвер, 20 лютого, рівно місяць, як Дональд Трамп повернувся до Овального кабінету. Але таке враження, що минуло вже кілька років, бо 47-й президент США і його команда встигли пересваритися з половиною світу.

Обраний на популістичних гаслах про зниження цін на продукти в супермаркетах, паливо, купівлю та оренду житла та інше, зараз Трамп дистанціюється від цієї теми. Інфляція йде вгору, в США дефіцит яєць, але днями в інтерв’ю Fox News президент США сказав, що в цьому винен його попередник Байден. Це інтерв’ю він давав разом із найбагатшою людиною світу, власником соцмережі Х Ілоном Маском, який, вклавши майже $300 млн у передвиборчу кампанію Трампа, тепер має необмежений вплив і доступ до американського президента.

Як відомо, Маск керує Департаментом ефективності уряду (DOGE), маючи на меті скоротити держвидатки. Ще на етапі передвиборчої кампанії він обіцяв зменшити витрати держбюджету на $2 трлн. Проте, прийшовши до влади (а Маск зараз теж при владі в США, хоч і не має офіційної посади, а, отже, і юридичної відповідальності), Маск розвалив Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), яке, зокрема, фінансувало енергетичні й інфраструктурні проєкти в Україні, а також протезування наших військових. На початку лютого співробітників ЦРУ повідомили, що вони можуть звільнитися, отримавши зарплату за 8 місяців плюс пільги. А днями стало відомо, що й Пентагон готується до скорочень. І все це теж робота Маска та DOGE.

Проте, напевно, найбільше перший місяць Трампа в Білому домі запам’ятався його активністю на міжнародній арені: територіальні претензії на Канаду, Гренландію і Панамський канал, погрози почати торгові війни, звинувачення Європи в цензурі, утисках ультраправих проросійських партій в ЄС, і вивід Путіна з міжнародної ізоляції. Про найбільш скандальні випади Трампа та його команди протягом першого місяця при владі читайте в матеріалі ТСН.ua.

Територіальні претензії: Канада, Гренландія і Панамський канал

Ще на етапі передвиборчої кампанії Трамп погрожував запровадити мита на експорт з Китаю, Канади та Мексики, щоб вирівняти торговельний баланс США. Цю мету президент США переслідував під час свого першого терміну. І, в принципі, нічого поганого в цьому немає. Кожна країна прагне заробляти більше. Але те, що почалося після виборів у США 5 листопада, шокувало західний світ. Трамп почав публічно погрожувати Канаді: мовляв, якщо ваша економіка не витримає тарифів, ставайте 51-м американським штатом.

Потім він і його команда почали зазіхати на Гренландію, куди злітав його старший син, щоб зробити фото, зокрема з місцевими в червоних кепках MAGA (гасло Трампа Make America Great Again - "Зробимо Америку знову великою"). Проте, виявилося, що це були аж ніякі не прихильники й поціновувачі політики Трампа. Це були люди, яким просто заплатили, або безхатьки, яким запропонували безкоштовні обіди. Разом із тим, навіть після, здавалося б, врегулювання всіх спірних моментів між США й Канадою – Трамп відклав запровадження 25% мит на канадський експорт в обмін на посилення Канадою свого кордону зі США, зокрема для боротьби з нелегальною міграцією та контрабандою китайського синтетичного наркотику фентанілу, який викликає до 70 тис. смертей американців на рік – президент США в коментарі Fox News 10 лютого підтвердив, що досить серйозно налаштований на те, щоб Канада стала 51-м американським штатом.

Але, парадокс ситуації ще й ось у чому. Канада й так збиралася посилювати безпеку кордону зі США, давно зарезервувавши під це $1,3 млрд. Єдине нове, про що домовилися Дональд Трамп і Джастін Трюдо, - це створення Об’єднаних ударних сил двох країн для патрулювання кордону. Те ж саме було з "угодою" Трампа з Мексикою: США оголосили, що відклали запровадження 25% тарифів на експорт із Мексики в обмін на посилення кордону зі США та відправки туди 10 тис. військовослужбовців Нацгвардії Мексики для боротьби з контрабандою наркотиків, зокрема фентанілу, та нелегальною міграцією. Проте, знову ж таки, Мексика і так збиралася це робити без погроз Трампа, який продав своєму електорату мильну бульбашку, як велику перемогу.

Зараз Білий дім мовчить щодо можливості запровадження мит на експорт з Канади та Мексики, хоч і обклав 10% тарифами імпорт з Китаю. Нічого не чути й щодо зазіхань Трампа на Гренландію, багату, як і Україна, на рідкоземельні мінерали. До того ж, Гренландія має стратегічне економічне та військове значення через танення полярного льоду й формування нових морських шляхів, а також через системи раннього попередження про балістичні ракети, які можуть летіти в бік США, бо найкоротший шлях з Європи до Північної Америки пролягає саме через цей арктичний острів.

Так само ми нічого не чуємо й про силове повернення під контроль США Панамського каналу, хоч ще кілька тижнів тому Трамп і його команда заявляли, що свого часу на побудову каналу Америка витратила $300 млрд (в еквіваленті на сьогодні), а керує ним зараз фактично Китай. Гонконгська компанія Hutchison дійсно керує двома з п'яти портів каналу від 1997 року. Проте це питання чомусь не було серед пріоритетів його першого президентського терміну. Експерти припускають, що Трамп, таким чином, хоче домогтися кращих угод для США, наприклад, знижки для американських суден, що проходять Панамським каналом. До того ж, він має стратегічне військове значення для Америки, адже в разі конфлікту в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, саме через Панамський канал США перекидатимуть свої кораблі.

Скандальний виступ Венса в Мюнхені: і спроба Трампа порозумітися з Путіним

Ще під час свого першого президентського терміну Трамп погрожував вивести США з НАТО, якщо європейські союзники по Альянсу не збільшать свої витрати на оборону мінімум до 2% ВВП. Проте зараз, після свого другого "пришестя" до Білого дому, ця планка зросла вже до 5% ВВП. Ба більше, Трамп неодноразово погрожував Євросоюзу запровадженням мит на його експорт до США, бо, мовляв, Америка платить за безпеку Європи. Дійсно, в різних європейських країнах дислокуються американські військові контингенти, проте ОПК США непогано заробляє на збройних контрактах з Європою, особливо після початку повномасштабної війни Росії проти України.

Також останнім часом Трамп і його команда повторюють, що від 24 лютого 2022 року США надали Україні $350 млрд, а Європа – лише $100 млрд. Це фейк і брехня. За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, ЄС за ці три роки надав Україні $140 млрд, з яких $52 млрд – це військова допомога. Допомога США за ці три роки – трохи більше $170 млрд – це і військова, і пряма бюджетна, і грантова, і допомога по лінії USAID, якого більше немає. Причому конкретно на зброю для України (замовляючи її у своїх американських виробників, тобто Україна ці гроші взагалі ніколи в руках не тримала), за даними Кільського інституту, США виділили близько $65-70 млрд.

Проте, команда Трампа на цьому не зупинилася. Виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки 14 лютого, віцепрезидент США Джей Ді Венс сказав, що найбільша небезпека для Європи походить не від Росії чи Китаю, а зсередини самої Європи, критикуючи ЄС за цензуру та небажання співпрацювати з європейськими ультраправими партіями й політиками, які в більшості своїй екстремістські і проросійські, та отримують фінансування напряму з Москви. Але, наприклад, Ілон Маск в Х продовжує публічно підтримувати лідерку проросійської партії Альтернатива для Німеччини Алісу Вайдель, прямо закликаючи німців голосувати за неї у своїх постах у цій соцмережі.

Всі знали про тяжіння Трампа до порозуміння з диктаторами. Під час свого першого президентського терміну він тричі зустрічався з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином і мав великий саміт із Путіним у Гельсінкі. Проте останні випади Дональда Трампа в бік Володимира Зеленського та України, зроблені одразу після перших за три роки перемовин американської і російської делегацій у Саудівській Аравії, викликали справжній вибух не лише в самих США, а й в Європі, змусивши європейців задуматися, чи виконає Америка свої зобов’язання по захисту союзників у разі зовнішньої агресії, у тому числі щодо застосування ядерної зброї.

Одразу після 4-годинних перемовин американської делегації із росіянами в Ер-Ріяді 18 лютого, на пресконференції у своїй резиденції Мар-а-Лаго у Флориді Дональд Трамп договорився до того, що це Україні не треба було починати цю війну, що за ці три роки українці мали достатньо часу, щоб почати переговори з росіянами та укласти угоду, а про Володимира Зеленського сказав, що його рейтинг впав до 4%. Наступного дня український президент серед іншого відповів, що "президент Трамп…живе в дезінформаційному просторі", який продукує Росія. Після цього Трамп опублікував пост у своїй соцмережі Truth Social, де назвав президента Зеленського "диктатором без виборів".

Ці слова Трампа підірвали соцмережі. Низка європейських лідерів, як і республіканських конгресменів, засудили висловлювання Трампа. Багато хто справедливо наголошував, що диктатор – це Путін, який взагалі не обирався на чесних і демократичних виборах в Росії. Проте Трамп, чомусь, не дорікає цим Кремлю. Багато наших європейських союзників також зауважували, що Київ відкритий до діалогу зі США, а українське керівництво неодноразово демонструвало, що підтримує переговори про закінчення війни, але не за рахунок національних інтересів України, коли у війні звинувачують слабшого, а з Росією, яка має ядерну зброю, сідають розмовляти.

Публічне бачення Трампа щодо причин початку війни Росії проти України дійсно дублює наративи Кремля. ТСН.ua вже писав, що адміністрація Трампа пішла на поступки Путіну як мінімум у трьох ключових питаннях, не отримавши нічого натомість:

• міжнародного воєнного злочинця Путіна і росіян вивели з міжнародної ізоляції;
• ще до початку будь-яких предметних переговорів з росіянами Трамп виключив членство України в НАТО;
• команда Трампа повторює російський наратив про необхідність проведення виборів в Україні, особливо президентських, бо Путін не хоче сідати за стіл переговорів із Зеленським, називаючи його нелегітимним.