Не називайте їх на російський штиб: імена Сєрьожа, Льоша і Вова українською звучать по-іншому

Часто під час розмови ми можемо почути, як імена лунають на російський лад. Іноді це сила звички, іноді – нерозуміння, що існують українські варіанти. Як українською звучать імена Сєрьожа, Льоша і Вова, розповідає 24 Канал.

Чому так не варто їх називати

Частина імен українців має давньогрецьке, латинське чи староєврейське (біблійне) походження. Традиційно імена підлаштовувалися під фонетику мови і у нас імена мають виразне і тверде звучання, навіть у пестливих формах.

Це стосується як чоловічих, так і жіночих імен. Однак, починаючи з часів Російської імперії, а згодом в радянський час, "звучати" українською стало не модно. Тому імена набули фонетики російської мови – коротких варіантів, звучання через "і" (Марік, Славік), чи "-юша" (Ілюша, Кірюша), "-ьо" (Льоша).

Саме так, найчастіше, чуємо імена Сєрьожа, Льоша і Вова. Як же правильно вони звучать українською?

Ім'я Льоша – коротка версія від імені Олексій. Воно має давньогрецьке походження й має значення "захисник". Але російське звучання – "Алєксєй", саме тому утворились скорочення – Альоша і Льоша. А ще від цього варіанту з'явилось і самостійне ім'я – Алік.

Оскільки українською воно звучить через "о", тому й трансформації імені звучать по-іншому, а деякі набули самостійних варіантів згодом – Олесь, Олесик, Лесь, Лесик, Олелько, Олешко. Але найпоширенішою формою було – Олекса. А по батькові звучить – Олексійович, Олексіївна.

Що ж, ви могли чути і ще один варіант – Алекс, але таке скорочення використовують і до Олексія, і до Олександра. І воно характерне більше для Західної Європи.

Звертайтеся до чоловіків українською / Freepik

Ім'я Сергій має латинське походження – "servi dei", що в перекладі означає "слуга Бога" чи "знатний". Але є і інша версія – Сергії – це спадкоємці стародавнього троянського роду.

Це ім'я набуло різного звучання у мовах Європи – Серж, Серхіо, Сергіуш.

Але для української характерне звучання Сергій, а не Сєргєй, а відповідно і пестливі варіанти – Сергійко, Сергійчик. А по батькові – Сергійович та Сергіївна.

І в жодному разі не вживайте – Сєрьожа, Сєрий, Сєрик – такі варіанти для нашої вимови не характерні, як і Сережа.

Не менш цікава видозміна у імені Володимир. Воно має давньослов'янське походження та означає "володар світу". Поширене в усіх слов'янських народів і не лише.

Цікаво, що пестливі чи скорочені форми ідуть навіть з втрачанням "во", а тому можемо зустріти – Володимирко, Володар, Володась, Володасик, Володя, Володька, Володько, Володик, Володичок, Володенька, Володечка, Володко, Влодко, Ладимир, Ладимирко, Ладим, Ладимко, Ладко. А по батькові – Володимирівна чи Володимирович.

Короткі форми Вова, Вовка, Вовонька, Вовочка, Вовуля, Вовуня, Вовасик, Вовасичок, Вовуся, Вовчик, з'явилися під впливом російської мови.

З цих імен, у різних формах існують і прізвища – Олексієнко, Сергієнко, Володимирів та інші.

Зауважте, що комплекс меншовартості мови нам нав'язали, і те що вам здається, що українською імена звучать "не модно" – то вам лише здається!

Власна цінність і у мові, тому називайте імена українською!