«Потік обіцянок, який межує з маячнею». Звернення Трампа до Конгресу дивує, ошелешує, лякає…

Свою першу промову перед американським Конгресом під час другої президентської каденції Дональд Трамп анонсував заздалегідь і пафосно.

«Я розповім вам, як усе є насправді», – йшлося у розповсюдженому анонсі. 

Фактично ж нічого кардинально нового американці (а заодно – і українці, які вимушені зараз слідкувати за змінами настроїв екстравагантного хазяїна Білого Дома) не почули. Звучало усе те саме, про що Трамп казав і раніше: про зупинку військової допомоги Україні, про агресивні антиміграційні дії, про митну війну з Канадою і Мексикою, про бажання отримати у підпорядкування Гренландію. Утім, без сенсацій не обійшлося: Трамп заговорив про запровадження смертної кари за вбивство поліцейських, про «золоту карту» та «золотий купол» (аналогія з ізраїльським «залізним куполом»).

Британський журналіст Едвард Люс у своїй колонці для Financial Times назвав виступ Трампа «справжнім потоком обіцянок, що межують із маячнею». Оглядач підрахував, що для побудови того ж «золотого купола» необхідно буде вичерпати весь золотий запас США, хоча кількома хвилинами раніше Трамп обіцяв збалансувати федеральний бюджет. 

«Цікаво також, що Трамп уникав докладного списку законопроєктів, які він хоче ухвалити. Зазвичай президенти відзначають галочкою список пріоритетних проєктів, особливо у своєму першому зверненні. Ще однією вражаючою особливістю став поділ Конгресу на дві частини. З одного боку, стояли республіканці й майже безперервно аплодували. З іншого – демократи сиділи з кам'яними обличчями і здебільшого мовчали, зрідка освистуючи присутніх», – зазначив Люс.

«Той, хто шукав філософський клей, що скріплює цю промову, не знайшов би його. Важко знайти якийсь загальний сенс у тому, що сказав Трамп. Тому, найімовірніше, промову запам'ятають більше як видовище, ніж як зміст його слів», – наголосив Люс. 

Після рекордно тривалої для американських президентів промови, що тривала 1 годину і 40 хвилин, і містила мінімум нової інформації, американські та європейські експерти поділилися своїми думками і прогнозами.

Про Україну

Хоча це і не було анонсовано, і Конгрес, і, звісно, Україна, очікували почути від Трампа якийсь чіткий план – принаймні, дорожню карту дій – завершення війни Росії проти України. Американські ЗМІ навіть писали, що Трамп, який так часто повторює загальні фрази про мир, нарешті, презентує своє бачення його досягнення. Однак нічого конкретного не прозвучало. Єдине, що чітко артикулював Трамп, – повну зупинку міжнародної  допомоги. Про призупинення військової допомоги саме Україні під час виступу Трампа не прозвучало, однак ЗМІ про те повідомили напередодні, а після промови факт підтвердили радник президента США Дональда Трампа з питань нацбезпеки Майк Волц та спікер палати представників Майк Джонсон.

Можна припустити, що такої заяви й очікували на Банковій, тому за лічені години до початку промови президент України Володимир Зеленський опублікував сповнений миролюбства допис у соцмережі «Х», який сподобався американському президенту. Трамп навіть зацитував кілька рядків з нього з трибуни. Хоча Трамп чомусь назвав цей допис особистим листом, що потім довелося спростовувати українській стороні. Як би то не було, на розморожування призупиненої американської військової допомоги цей компліментарний допис не вплинув. Принаймні, поки що.

Вельми красномовною є добірка карикатур в UsNews, які відображають готовність Трампа здати Україну і розвернути ситуацію на користь Путіну.

Призупинення американської військової допомоги Україні може дати Росії можливість домагатися більших територіальних поступок, а також затягувати мирні переговори, оскільки Україна буде ще більш ослаблена, пише Bloomberg.

«Якщо Трамп остаточно припинить допомогу Києву, не зробивши достатньо дипломатичних кроків, щоб змусити Росію припинити бойові дії, Україна зіткнеться з можливістю поразки. Її танки, ракетні установки та засоби протиповітряної оборони, що постачаються США, вичерпали б боєприпаси за лічені місяці. Інші ключові союзники України – такі як Німеччина і країни Балтії – заявили, що продовжуватимуть підтримувати країну за будь-яких обставин. Європа намагається виправити дипломатичний розрив між Вашингтоном і Києвом і збільшити свої військові внески», – йдеться у матеріалі видання.

Bloomberg зауважує: європейська допомога не компенсує втрату підтримки з боку США. У регіоні бракує тих самих видів озброєнь і оборонних виробничих потужностей, щоб безпосередньо замінити американські поставки зброї.

«Європейські лідери намагаються переконати Трампа продовжувати співпрацювати з Європою та Україною до того, як його мирні переговори з Путіним просунуться далі. Прем’єр-міністр Великої Британії Стармер заявив, що його держава, Франція та інші країни формують «коаліцію охочих» для роботи над планом припинення бойових дій і розгортання миротворчих сил для забезпечення безпеки в Україні, який вони потім обговорять із США», – резюмує видання.

Раптове заморожування військової допомоги Україні Сполученими Штатами, оголошене 4 березня, навряд чи матиме якісь негайні наслідки для бойових дій, робить висновок Le Monde.

«Білий дім не оголосив жодних чітких умов відновлення військової допомоги Україні. Рішення прийняв особисто Трамп, який доручив його виконання міністру оборони Піту Хегсету. Зараз Вашингтон постачає близько 30% озброєння, яке використовується збройними силами України, що еквівалентно тому, що постачають інші союзники Києва, переважно європейські. Близько 40% використовуваної зброї виробляється або збирається в Україні», – зазначає видання.

У статті йдеться, що найбільш проблематичний аспект заморожування допомоги стосується військового потенціалу, який наразі можуть надати Україні лише США. Серед них зенітні комплекси Patriot і Nasams, а також ракети для винищувачів F-16.

Експерти прогнозують, що пауза у постачанні може стати відчутною вже протягом декількох тижнів. Видання цитує кількох фахівців – зокрема, Джорджа Барроса, експерта з українсько-російського конфлікту Інституту вивчення війни. «З точки зору безпосереднього ефекту на полі бою, це погано», – сказав він.

На його думку, найбільше прогалина буде відчутна, коли в українців закінчаться боєприпаси до зенітно-ракетного комплексу (ЗРК) Patriot та інші засоби протиповітряної оборони американського виробництва, що може статися протягом кількох тижнів. «Є певні нішеві системи та можливості, які Сполучені Штати надають Україні, аналогів яким немає ні в українців, ні в європейців, зокрема протиповітряних перехоплювачів», – сказав він.

Контрадмірал у відставці Марк Монтгомері, старший науковий співробітник вашингтонського аналітичного центру Foundation for Defense of Democracies, сказав, що в Європі просто немає заміни американським боєприпасам протиповітряної оборони, таким як ЗРК Patriot і вдосконалені ракети класу «повітря-повітря» середньої дальності, які використовуються для захисту від кремлівських безпілотників і ракетних атак на міста. Немає також легкої заміни ударній зброї великої дальності, такій як Himars і Atacms, яку українські війська використовували для ударів по цілях, розташованих безпосередньо за кордоном з Росією. 

«Їхня критична інфраструктура постраждала від крилатих і балістичних ракет, – сказав Монтгомері. – Без цих систем озброєнь більше російських ракет поцілять, буде більше пошкоджень інфраструктури».

Наразі незрозуміло, чи достатньо буде заяви Зеленського, аби переконати Трампа відновити військову допомогу Україні, пише The Wall Street Journal. Офіційні особи США заявили, що пауза триватиме доти, поки Трамп не вирішить, що Зеленський підтримує мирні переговори з Росією. Зазначається, що рішення про призупинення допомоги має на меті «показати українському лідеру, що Білий дім серйозно налаштований на досягнення миру».

«Офіційні особи кажуть, що навіть підписання угоди про корисні копалини може виявитися недостатньо, «щоб переконати Трампа відновити допомогу», – зазначає видання.

До слова, робота над текстом угоди досі не завершена – за даними NBS News, Трамп хоче більш вигідних умов.

Про біженців

Рішуча боротьба з біженцями, які знайшли свій притулок у США, була одним з ключових пунктів програми Трампа. Не дивно, що низка американських селебріті, які походять з Мексики чи з Європи, одразу після його обрання почала пакувати валізи. Так, одразу після того, як стало відомо про перемогу Трампа на виборах, акторка Єва Лонгорія одразу переїхала до Мексики, де нині проживає з родиною. Що ж пропонує Трамп, окрім як нещадно виганяти усіх біженців? Активно торгувати громадянством. «Зелену карту» від хоче замінити «золотою карткою». Тож хочете переїхати до Америки? Готуйте $5 млн.

Про план створення програми «Золота карта», яка дозволить заможним людям з усього світу купити собі шлях до громадянства США, Трамп заявив ще на минулому тижні, а під час виступу у Конгресі розповів про деталі цієї ідеї. Так, нова ініціатива дозволить заможним інвесторам обійти традиційний багатоетапний процес отримання грін-карти – системи, яка розвивалася протягом десятиліть, пише Business today. 

«Пропозиція Трампа відображає його ширший порядок денний, спрямований на реформування імміграції шляхом надання переваги фінансовим інвестиціям над традиційними критеріями, такими як спонсорство сім'ї або створення робочих місць. Згідно з чинною системою EB-5, грін-карти надаються після ретельного розгляду петицій і заяв іммігрантів», – йдеться у матеріалі.

Продаючи «золоту картку» за $5 млн, Трамп «переписує правила гри в імміграції і переосмислює американську мрію для нової епохи», – резюмує видання.

Про торгівельні війни

Видання зазначає, що у першому зверненні до Конгресу президента Трампа не пролунало нічого нового – чогось такого, про що він не казав раніше. «Він тільки ще більше звинувачував колишнього президента Джо Байдена в усьому поганому і роздавав казкові обіцянки про те, як зможе за рахунок тарифів вийти з цього безладу… Зараз Трамп при владі. Республіканці контролюють і Палату представників, і Сенат. Проте зрештою, республіканцям потрібен реальний план для економіки, тому що нинішній, схоже, руйнує її. І цей план не може бути черговою промовою Трампа, наповненою більше звинуваченнями на адресу Байдена, ніж здоровою економічною політикою», – пише USA Today.

Автор статті Дейс Потас зауважує, що ставка Трампа на збільшення тарифів «тільки топить корабель американської економіки, ця політика провальна».

«Тарифи – неоднозначна тема для американців. Однак, коли вони сформульовані як податок на імпорт, чим вони і є, лише 43% американців підтримують їх. Коли ж йдеться про можливість підвищення цін, лише 30% американців підтримують їх. Оскільки ціни неминуче зростатимуть через тарифи, які впливають на імпорт продуктів харчування, житла та енергоносіїв, підтримка цієї політики неминуче знизиться ще більше, ніж вона є нині. Не кажучи вже про зростаюче занепокоєння тим, як ринки відреагували на тарифну кампанію Трампа», – додає оглядач.

У статті йдеться: якби республіканці були мудрими, вони б спрямували свої зусилля на те, щоб переконати Трампа не застосовувати подальші тарифи до торгівельних партнерів.  «Натомість вони, здається, цілком задоволені тим, що йдуть на проміжні вибори у поганому становищі, виправдовуючи погану економіку перед американцями, які вже побоюються другої адміністрації Трампа», – резюмує Потас.

Наталія Сокирчук, «Главком»