Європейські лідери у розпачі благають президента США дозволити їм приєднатися до мирних переговорів. Чи він взагалі їх слухає? Politico розповідає про результати зустрічі європейських лідерів, що відбулася вчора.
Найкраще ситуацію змалювали бельгійці: Якщо ви не за столом – значить ви в меню», — сказав Барт Де Вевер, прем'єр-міністр Бельгії.
Дональд Трамп та Владімір Путін вже ділять Україну між собою на вечерю. І немає жодних ознак того, що Європа в цьому меню не запланована в якості десерта.
У четвер лідери ЄС зробили перші кроки до того, щоб спробувати зірвати банкет сильного лідера, поки ще не пізно.
Усі 27 лідерів ЄС погодилися зробити саме те, чого Трамп вимагав роками: радикально посилити свою оборону за допомогою інвестицій — потенційно на загальну суму 800 мільярдів євро. Це означає, що вони готуються подбати про себе самі — не покладаючись на американську допомогу.
Усі – за винятком, звісно угорського президента Віктора Орбана – заприсяглися глибше зануритися у власні кишені та терміново надати Києву більше зброї та грошей. Як відомо, Трамп припинив постачання Києву зброї та заборонив ділитися з Україною даними американської розвідки.
У найближчі два тижні чиновники в Брюсселі гарячково опрацьовуватимуть деталі плану. Якщо він буде реалізований, це дозволить урядам ЄС змінювати свої правила витрачання коштів та спрямовувати кошти на всі види військового потенціалу — від ракет і боєприпасів до безпілотників, засобів електронної боротьби та протиповітряної оборони.
Лідери (окрім Орбана) також вимагали від Єврокомісії терміново спрямувати обіцяні гроші на негайні військові потреби України.
20-21 березня відбудеться чергова зустріч, на якій знову обговорюватимуться ті самі питання з метою домовитися про більш конкретні дії.
Запобігання Третій світовій війні
Єврочиновники кажуть, що як для стандартів ЄС – то це ще дуже швидко. На неформальному саміті місяць тому вони говорили про рух у напрямку плану посилення оборони до червня.
ЄС трансформується з мирного проекту, який виріс із уламків Другої світової війни, в оборонний альянс, створений для запобігання Третій.
Але реальність така, що попри всі зусилля ЄС — а кроки, вжиті останніми днями, безумовно, не безглузді — справжні розмови про Україну та майбутнє європейської безпеки відбуваються деінде.
У підсумковому комюніке саміту лідери ледь не у благальному тоні виклали свої принципи мирної угоди між Україною та Росією. Вони містять як давно вже застарілі фрази про те, що «неможливо вести переговори про Україну без України», так і відносно нову тезу про «неможливість вести переговори, які впливають на європейську безпеку, без участі Європи».
Щоб уникнути сумнівів, вони додали: «Українська, європейська, трансатлантична та глобальна безпека взаємопов’язані».
Спробуйте сказати це Трампу
Слід віддати ЄС належне – вони вже це зробили. Кая Каллас, головний дипломат ЄС, минулого тижня відвідала Вашингтон, щоб представити свої аргументи. Однак новий держсекретар Трампа Марко Рубіо відмовився знайти час для зустрічі з нею. Це було сприйято як різко зневажливе ставлення. Та це й не поодинокий випадок.
Сам Трамп чітко заявив про свою зневагу до ЄС і досі навіть не спромігся провести детальну дискусію з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн після призначення на посаду в січні.
Радісною для лідерів ЄС стала новина, яку Володимир Зеленський повідомив їм під час обіду: його команда відновила переговори з офіційними особами адміністрації Трампа.
Пізніше з’явилося ще більше ознак потепління у відносинах між Трампом і Україною після конфлікту, який минулого тижня стався в Овальному кабінеті.
Зеленський заявив, що поїде до Саудівської Аравії для обговорення мирного плану зі США. Сам Трамп сказав, що, на його думку, Україна хоче укласти угоду, хоча й не підтвердив, що буде намагатися досягти її вже наступного тижня.
Зрозуміло одне: шансів, що ЄС запросять на переговори, практично немає.
Прем’єр-міністр Великої БританіїКір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон, схоже, серйозно налаштовані взяти ініціативу щодо відправки в Україну миротворчого контингенту у свої руки. Хоча у комюніке саміту ЄС ця перспектива подана доволі розпливчасто.
Коаліція охочих
Стармер – один із союзників поза межами ЄС, з ким лідери ЄС фон дер Ляєн та Антоніу Коста у п'ятницю обговорять дискусії, що відбуваються.
Помітна участь Великої Британії, яка вийшла з ЄС п’ять років тому, є ще одним свідченням того, що формальні структури, які десятиліттями слугували для організації пріоритетів Заходу, нарешті наздоганяють час.
Представники Стармера стверджують, що до європейської миротворчої місії у тій чи іншій формі готові приєднатися близько 20 країн.
Каллас, Високий представник ЄС, визнала нову ситуативну реальність у четвер, коли навіть за офіційним столом переговорів на вищому рівні в Брюсселі сказала, що підтримка України буде «коаліцією охочих».
Але, як може засвідчити сама Каллас після відмови Рубіо зустрітися з нею, найбільше питання полягає в тому, чи готовий Трамп взагалі робити хоч щось, щоб допомогти Європі.