Нацбанк знову покращив умови для банків, прикриваючись необхідністю контролювати інфляцію – експерт
Нацбанк знову покращив умови для банків, прикриваючись необхідністю контролювати інфляцію – експерт

Нацбанк знову покращив умови для банків, прикриваючись необхідністю контролювати інфляцію – експерт

Нацбанк знову покращив умови для банків, прикриваючись необхідністю контролювати інфляцію – експерт

З квітня банки будуть більше заробляти. 

Українські банки за підсумком 2024 року, попри війну, отримали 103,7 млрд грн чистого прибутку, що на 25% перевищує аналогічний показник 2023 року (83 млрд грн). Цього року, завдяки політиці Нацбанку, вони також гарантовано зароблять ще чимало грошей. Здається, НБУ піклується саме про банки, а бізнес, привабливість інвестиції - питання другорядне. Про це пише Михайло Джус, завідувач відділу грошових ринків GROWFORD Institute, у статті "19% гарантованого доходу: як НБУ робить банки ще багатшими". 

6 березня Правління НБУ ухвалило рішення про підвищення облікової ставки з 14,5 до 15,5% "для підтримання стійкості валютного ринку, збереження контрольованості очікувань та поступового приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики". Разом із підвищенням облікової ставки, яка прив’язана до ставки за депозитними сертифікатами овернайт, Нацбанк підвищив ставку за тримісячними депозитними сертифікатами з 17 до 18%.

З 4 квітня спред між обліковою ставкою та ставкою за тримісячними депозитними сертифікатами зросте на 1 відсотковий пункт. Тобто з 4 квітня монетарна політика НБУ "непомітно" стане ще жорсткішою, а банки за тримісячними депозитними сертифікатами отримуватимуть уже 19% річних.

З одного боку, це гарантовано підвищить дохідність ОВДП, а отже, й витрати держави на обслуговування боргу, та стимулюватиме зростання ставок за кредитами корпораціям. З іншого боку, немає жодних гарантій, що вищезазначене коригування дизайну процентної політики матиме істотний вплив на ставки за депозитами. Ба більше, ймовірне підвищення ставок не гарантує значного збільшення обсягу строкових вкладень.

"Тож, намагаючись підвищити "привабливість гривневих активів", НБУ діє в інтересах невеликого прошарку населення, який розглядає гривню як ресурс для пасивного примноження статків", - пише автор. 

Оскільки динаміка цін визначається переважно факторами з боку пропозиції (недостатній врожай) і витрат (оплата праці, енергозабезпечення тощо). Відповідно, уповільнення темпів інфляції відбудеться лише тоді, коли вплив цих чинників вичерпається / пом’якшиться.

"А єдиними бенефіціарами чергового хрестового походу НБУ проти інфляції стануть банки", - вважає експерт.

З іншими матеріалами автора можна ознайомитися за посиланням. 

Джерело матеріала
loader
loader