Які "5 каменів спотикання" на шляху до мирної угоди між РФ та Україною: аналіз Sunday Times

У виданні зауважують, що є багато запитань про те, чи можна домовитися про мирну угоду між Росією та Україною, але відповіді почнуть ставати чіткішими в понеділок в Ер-Ріяді.

На переговорах у Саудівській Аравії ми нарешті можемо почати отримувати уявлення про те, чим російський лідер хоче або не хоче поступитися, щоб припинити війну або принаймні призупинити її.

Про це пише The Sunday Times, перераховуючи "камені спотикання" на шляху до мирної угоди між Росією та Україною.

Речниця Державного департаменту Теммі Брюс припустила в четвер, що Україна і Росія знаходяться "на відстані кроку від повного припинення вогню" і що переговори в Ер-Ріяді можуть призвести до "тривкого миру". Проте залишається багато перешкод, які потрібно подолати спочатку.

Припинення ударів

Перша заявлена ​​мета переговорів полягає в тому, щоб роз’яснити, по яких об’єктах, наприклад електростанціям або нафтосховищам, буде заборонено наносити удари на великі відстані. Наступним пунктом порядку денного є розширення перемир'я на Чорне море.

Російський флот постраждав протягом трьох років війни, втративши свій флагман "Москва" у квітні 2022 року та численні інші судна з того часу. Прихильники України підозрюють, що РФ прагне захистити залишки свого флоту та свої нафтові об’єкти від ударів українських безпілотників великої дальності, ніж припинити бойові дії на лінії фронту, де її наземні війська все ще просуваються.

Однак, незважаючи на нещодавній успіх у витісненні України з більшої частини російської території, захопленої під час вторгнення на Курщину минулого року, наземні російські війська все ще далекі від прориву.

Перемир'я: тінь "Мінська"

У виданні нагадали, що президент Зеленський завжди наголошував, що не хоче, щоб війна закінчилася повторенням Мінських домовленостей десятирічної давнини, які зупинила бойові дії на Донбасі, залишивши всі складні теми для наступних переговорів, в які Кремль щиро відмовлявся брати участь. Припинення вогню зараз могло б виглядати як замороження територіальних захоплень Росії за останні три роки. У виданні припускають, що Зеленський, можливо, буде змушений на це погодитися під сильним тиском США.

Зустрічною вимогою української сторони буде ефективний моніторинг і гарантії того, що Кремль не зможе знову дестабілізувати Україну та відновити бойові дії.

Натомість Москва намагається обмежити обмін розвідувальною інформацією.

НАТО і Україна

Росія також поспішила відмовитися від розміщення західних військових в Україні. Зеленський намагатиметься наполягати на тому, що Україна має надійні гарантії безпеки від західних військових союзників.

У виданні зауважують, що західні країни можуть створити військові тренувальні бази в певних географічних зонах, наприклад, на захід від Дніпра. Для Франції та Британії, які намагаються узгодити розгортання 20 000−30 000 осіб, мандат передбачає політичне і військове балансування.

Але це – не бойові сили, оскільки небагато країн бажають посилати своїх солдатів для боротьби з Росією. Вони навіть не називаються миротворчими. Натомість лунає концепція "сил заспокоєння", які здійснюватимуть видиме патрулювання в таких областях, як Одеська чи Львівська.

Американський елемент у цьому називають важливим для європейських лідерів, чиї власні повітряні сили не мають певних можливостей, які мають США. Але, враховуючи вигнання Зеленського минулого місяця з Білого дому, в українців можуть виникнути сумніви щодо надійності такої гарантії, тобто прогнозована потужність власних збройних сил Києва буде критичною.

Питання територій

Дехто на Заході пропонують формулу "збереження обличчя", згідно з якою обидві сторони визнають, що поточна лінія фронту є їхнім фактичним кордоном, але статус окупованих територій ще належить визначити. Звичайно, проблема полягає в тому, що це повертає Україну до того типу угоди, якого Зеленський сповнений рішучості уникати, оскільки він припускає, що довгострокові амбіції Путіна все ще полягають у тому, щоб поглинати Україну по кілька областей одночасно.

На думку автора статті. вступ Росії в переговори показав, що їй потрібна військова та економічна перепочинок. Зараз критичне питання для західних спецслужб полягає в тому, чи може це також перетворитися на щось, що може спонукати Путіна пом’якшити або принаймні забути про своє довгострокове бажання знову поглинути Україну.

Формування майбутнього України

Двома російськими вимогами, які найпростіше можуть зірвати цей процес, є припинення поставок зброї із Заходу та спроби обмежити чисельність української армії. В Україні вже відбувається значне нарощування виробництва зброї та боєприпасів. Великі Збройні сили, оснащені сучасною зброєю, навчені НАТО, є наріжним каменем майбутньої безпеки України.

Наполягання Росії на обмеженні чисельності та оснащення цих сил, ймовірно, сприйматимуть як явну ознаку того, що Кремль має намір знову вторгнутися, коли він відновить свою власну армію.

Тому президент України та лідери ЄС наполягатимуть на цьому, аж до готовності допустити зрив припинення вогню. Водночас менш зрозумілим залишається, наскільки важливою для президента США Дональда Трампа та його команди є подальша військова життєздатність України.

"Путін, схоже, ніколи не визнавав права українців самі формувати своє майбутнє. Питання зараз полягає в тому, чи економічна шкода та людські втрати, яких зазнає Росія внаслідок продовження війни, настільки великі, що він готовий пом’якшити цю позицію", – йдеться у статті.

Раніше військовий експерт Ігор Романенко назвав можливі сценарії, яким буде шлях України до миру.

• Білий дім тиснув на Британію, щоб розкритикувати Зеленського - Стармер
• Коли США прагнуть досягти угоди про перемир'я між Україною та Росією: джерела Bloomberg
• Росія сподівається на "прогрес" у переговорах з американцями в Саудівській Аравії