Шантаж та погрози: хто змушував Україну відмовитись від ядерної зброї

З перших днів переговорного процесу щодо ядерного роззброєння України звучали погрози і ультиматуми РФ.

Ключові тези:

Народний депутат України п'яти скликань, голова Української народної партії, колишній міністр навколишнього природного середовища України Юрій Костенко свого часу був одним із безпосередніх учасників процесу ядерного роззброєння України. Він розповів, хто з тодішніх партнерів України найбільше наполягав на відмові від ядерної зброї.

За його словами, у той час, коли відбувалося ядерне роззброєння України, найбільшим українським партнером, другом і братом була Російська Федерація. Саме вона найбільше наполягала на негайній передачі всієї ядерної зброї Росії.

"Коли ми вперше зустрілися на початку 1993 року з російською делегацією в Ірпені, мій візаві, кадровий дипломат Юрій Дубінін, почав свій виступ із заяви про те, що Україна повинна негайно передати всю ядерну зброю Росії. На той час Верховна Рада вже ухвалювала свої рішення щодо стратегії ядерного роззброєння. Зокрема, у квітні 1992 року було ухвалено постанову, згідно з якою питання отримання Україною без'ядерного статусу супроводжувалося низкою вимог", - сказав він в інтервʼю Главреду.

Він додав, що вимоги стосувались забезпечення фінансування цього процесу, забезпечення необхідними технологіями для ліквідації стратегічних озброєнь. А найголовніше - гарантії безпеки.

"Першими на цю постанову відгукнулися не росіяни, а Сполучені Штати Америки, які вже в грудні 1992 року запропонували співробітництво з урядом України щодо ядерного роззброєння. Головне, що США запропонували Україні в обмін на відмову від ядерної зброї - це гарантії безпеки у вигляді повноцінного членства в НАТО. Вони були готові разом з Україною здійснювати поетапний шлях ядерного роззброєння, який мав завершитися отриманням нашою державою членства в Альянсі", - наголосив Костенко.

Натомість, зауважив він, на переговорах в Ірпені Росія зажадала негайної передачі всіх ядерних озброєнь.

"На моє запитання до пана Дубініна, чи знайомий він із рішеннями Верховної Ради України, які мали силу закону, той відповів, що його ці рішення не цікавлять, бо Україна - неядерна держава. Я запитав: "А ядерна зброя, яка знаходиться на нашій території, чия власність?". Він відповів: "Наша". Потім я поставив ще одне запитання: "Скажіть, будь ласка, а українські ракети, які виготовляв "Південмаш" і які стоять на озброєнні у вас, - це чия власність? Ваша чи наша?". Відповідь була: "Це теж наша власність". Цими штрихами я хочу передати атмосферу початку процесу ядерного роззброєння", - сказав народний депутат України п'яти скликань.

Дивіться відео інтервʼю Юрія Костенка Главреду:

Костенко також підкреслив, що Захід не тиснув на Україну щодо ядерного роззброєння, а лише дослухався до рішень, які ухвалював український парламент.

"Чому саме парламент? Тому що ядерна зброя була власністю держави Україна. Від імені українського народу державною власністю може розпоряджатися тільки український парламент - Верховна Рада України. Отже, можу однозначно сказати, що на початковому етапі ядерного роззброєння, яке, до речі, ВРУ ухвалювала самостійно, не було жодного тиску з боку західних партнерів. Навпаки, були ультиматуми і погрози РФ. Загроза відключення України від поставок енергоносіїв - газу, нафти, ядерного палива - увесь арсенал тиску і шантажу Росія використовувала з перших днів переговорного процесу щодо ядерного роззброєння України", - підсумував колишній міністр навколишнього природного середовища України.

Ядерна зброя - останні новини України

Нагадаємо, як повідомляв Главред, президент України Володимир Зеленський заявив, що вступ України до НАТО може зайняти багато років. Альтернативною гарантією безпеки від російської агресії може стати ядерна зброя.

Держсекретар США Марко Рубіо назвав несерйозними заяви президента України Володимира Зеленського про можливість отримання ядерної зброї у разі затягування вступу до НАТО.

Міністр оборони США Піт Гегсет допустив можливість надання Україні ядерної зброї. За його словами, це залежить від рішення американського президента Дональда Трампа.

Читайте також: