Парламент закликають зберегти інструмент моніторингу способу життя посадовців

До Верховної Ради подали на розгляд законопроєкт № 12374-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення інституційної спроможності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та вдосконалення механізмів управління активами". Він містить пропозиції, які можуть знищити інструмент моніторингу способу життя посадовців (МСЖ), повідомляють у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК).

Зазначається, що незабаром депутати розглянуть правки, що суттєво обмежать Агентство у можливостях перевірки законності статків чиновників. У звʼязку з цим НАЗК закликає парламентарів зберегти інструмент, який довів свою ефективність у боротьбі з корупцією.

Вказується, що зміни, запропоновані у законопроєкті, ускладнять перевірку сумнівних активів посадовців. Зокрема, вони зроблять неможливим аналіз активів, отриманих до публічної служби, а також створять ризики, які дозволять вказувати у деклараціях відсутні активи для їх подальшої легалізації. Так, депутати збираються розглянути наступні запропоновані зміни:

• Період МСЖ обмежити лише часом перебування посадовця у статусі декларанта, через що неможливо буде оцінити законність  статків, набутих раніше. Таким чином походження активів зможуть пояснювати законними доходами до початку публічної служби, що створить ризик узаконення необґрунтованих активів та відсутності відповідальності після закінчення служби.
• Обмежити здійснення МСЖ щодо декларанта та його сім’ї. Це дозволить корумпованим чиновникам оформлювати активи на третіх осіб та унеможливить їх виявлення. 
• Обмежити термін здійснення МСЖ трьома місяцями. У НАЗК підкреслили, що моніторинг потребує часу для аналізу великого обсягу даних, здійснення міжнародних запитів і детального аналізу фінансових документів. Зокрема, простий моніторинг способу життя може тривати шість місяців, а у складних випадках — понад рік. Через цю пропозицію ефективне виявлення корупції стане неможливим.

"За результатами роботи  НАЗК за напрямом МСЖ 61 матеріал на 231,56 млн грн скеровано до САП для подання позовів в ВАКС, ще 30,95 млн грн уже стягнуто в дохід держави. Загалом сума   необґрунтованих   активів  та незаконного  збагачення  за результатами МСЖ, здійснених  НАЗК, становить понад 1,5 млрд грн", — зазначили в НАЗК.

В Агентстві підкреслили, що запропоновані зміни спрямовані на обмеження виключно їх повноважень. Проте інші правоохоронні органи не збираються обмежувати у зборі доказів щодо необґрунтованості активів.

Також з заявою виступила Громадська рада при НАЗК разом з громадськими організаціями. Вони закликають депутатів відхилити правки в законопроєкті щодо реформи АРМА. У своїй заяві вони підтримали ухвалення законопроєкту № 12374-д, який є частиною зобов’язань України перед ЄС, але вказали, що окремі правки, внесені до другого читання, виходять за межі предмета закону та прямо загрожують ефективності НАЗК. 

"Комітетом Верховної Ради України з питань антикорупційної політики була затверджена правка № 886 (автори Олександр Ткаченко та Антоніна Славицька), яка вносить зміни в Закон "Про запобігання корупції" та стосується процесу проведення  моніторингу способу життя, що є виключною компетенцією НАЗК і жодним чином не стосується діяльності АРМА", — йдеться у заяві.

Також у законопроєкті є ряд правок від депутатів фракції "Батьківщина", Сергія Власенка та Юлії Тимошенко. Їх правки звільняють посадовців від відповідальності за неправдиві декларації. Громадська рада при НАЗК підкреслила, що зміни, які стосуються діяльності Агентства, мають відбуватися після обговорення за участі представників НАЗК, а не через   виняткові правки. 

Таким чином, депутатів закликають:

• Відхилити правки, які знищують проведення МСЖ та не стосуються суті законопроєкту.
• Ухвалити законопроєкт № 12374-д після виключення з нього норм, які стосуються повноважень НАЗК.

Нагадаємо, минулого року НАЗК виявило у деклараціях недостовірні відомості на 3,8 млрд грн, ознаки незаконного збагачення на 192,1 млн грн та необґрунтованість активів на понад 47 млн грн. Зокрема, ознаки незаконного збагачення та необґрунтованості активів виявили у деклараціях колишнього уповноваженого ВРУ з прав людини та ексначальника управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби у Київській області.