Суд у справі про вбивство Фаріон переглянув відео слідчого експерименту

Шевченківський районний суд Львова під час засідання у справі про вбивство Ірини Фаріон у середу вивчав докази та переглядав відео слідчого експерименту.

Про це передає Укрінформ із посиланням на Суспільне.

Зазначається, що адвокат підозрюваного В’ячеслава Зінченка Юрій Немировський подав письмове зауваження щодо доказів і відеоогляду місця скоєння злочину. Він говорив про невідповідності у протоколі та можливу фальсифікацію відео із місця події.

Немировський зауважив, що протокол записаний на розлінованих аркушах, окрім сторінок, де йдеться про одорологічну (запахову) експертизу.

“Це дає підстави вважати, що, починаючи з п’ятої сторінки, з первинного протоколу аркуші були вилучені, а на заміну додані нові, до яких в кінці був доданий останній аркуш первинного протоколу", — сказав адвокат.

Він стверджує, що підпис одного із понятих також відрізняється на різних аркушах. А на кадрах із місця огляду поняті мають різний одяг. Немировський каже, що це може свідчити, що одорологічна експертиза проводилася в інший день.

Немировський та другий адвокат - Ігор Сулима - стверджують, що місце, де знайшли гільзу, було чітко видно на одному із планів, проте без гільзи.

Прокурор Дмитро Петльований зауважив, що в судовому засіданні було досліджено документ, який називається "Рапорт чергової частини". У первинному повідомленні на 102, яке надійшло 19 липня 2024 року о 19:28, зазначено, що "стріляли з вогнепальної зброї, чули постріл, стріляла невідома особа у капелюсі; сидів на лавочці". Тому до моменту виїзду на місце події слідчо-оперативна група вже знала про те, де знаходилась особа перед тим, як здійснила постріл.

"Участь понятих в огляді місця події є обов’язковою тільки в тому випадку, коли огляд проводиться в житлі чи іншому володінні особи. В нашому випадку такий огляд проводився на відкритій, загальнодоступній місцевості. Відтак участь понятих взагалі не була обов’язковою при проведенні цієї слідчої дії. А, відтак, їхня участь чи не участь у цій слідчій дії взагалі жодним чином не може впливати на допустимість чи недопустимість протоколу огляду місця події", — пояснює прокурор.

Він підкреслив, що твердження щодо ознак монтажу на відео не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

"У цьому випадку ми переглянули відеозапис. Він іде послідовно, без перерв. Відповідно, стверджувати про ознаки монтажу в даний час — неможливо", — сказав прокурор.

Донька Ірини Фаріон Софія Особа подала клопотання про проведення частини засідання, де буде досліджуватися протокол огляду тіла мовознавиці.

Суд задовольнив це клопотання, частину засідання провели у закритому режимі.

Після продовження засідання у відкритому режимі, зокрема, почали переглядати слідчий експеримент з місця вбивства за участю свідків.

Після цього оголосили про перерву до 2 квітня.

Як повідомляв Укрінформ, Шевченківський районний суд Львова продовжив до 24 квітня термін тримання під вартою В'ячеслава Зінченка, підозрюваного у вбивстві громадської діячки, мовознавиці Ірини Фаріон.

Замах на Фаріон був скоєний 19 липня 2024 року у Львові - чоловік вистрілив у неї і втік. Невдовзі вона померла у лікарні.

25 липня ймовірного підозрюваного в убивстві Фаріон затримали у Дніпрі. Галицький райсуд Львова 26 липня обрав запобіжний захід 18-річному жителю Дніпра В'ячеславу Зінченку у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Донька загиблої та сторона захисту потерпілих вимагали перекваліфікації обвинувачення - заміни частини першої статті про умисне вбивство на другу, яка передбачає можливість довічного ув'язнення.

26 грудня в Офісі генерального прокурора повідомили, що фігуранту у справі про вбивство Фаріон змінено кваліфікацію злочину на умисне вбивство, пов'язане з виконанням громадського обов'язку, з мотивів національної нетерпимості, та незаконне поводження зі зброєю.

Ірина Фаріон (1964 - 2024, Львів) - українська мовознавиця, освітянка, політична та громадська діячка, мовна активістка, публіцистка та блогерка. Докторка філологічних наук, професорка, народна депутатка України VII скликання (2012—2014).

Фото: Суспільне Львів/Ольга Дейнека