/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fb6dd7644d28862302c7e949ae4122f00.jpg)
Посівна-2025 розпочалась: скільки сіють аграрії та чому змінюють площі під пшеницю
В Україні стартувала посівна кампанія 2025 року. Аграрії сіють ранні зернові та нішеві культури під майбутній врожай. Що стане головною особливістю нового сезону і як зміниться підхід до врожаю в агросекторі?
Підготовка до врожаю-2025 розпочалася. Станом на 28 березня понад 550 тис. га ярих зернових вже засіяно. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства.
Майже половину площ — зерновими: все про зміни у новому посівному сезоні
Як додали у міністерстві, цьогоріч посівні площі залишаються на рівні минулого року — 23 млн га. Водночас стало відомо і про головний тренд нового аграрного сезону, а саме на пшеницю. Ухвалено рішення збільшити площі під ярою пшеницею на 28%, до 222,8 тис. га.
"Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств та експортерів", — заявили в міністерстві.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук підтвердив Фокусу, що тенденцій до змін масштабів площ немає. Буде лише часткова переорієнтація на ті культури, які в умовах минулого сезону в ціновій позиції проявили себе краще.
"Станом на сьогодні — це яра пшениця. Сіють горох, ячмінь. Далі буде виходити кукурудза, соняшник, цукровий буряк. Тож радикальних змін не відбудеться. Напевно, ми побачимо в цьому сезоні зменшення сої", — прокоментував ситуацію Марчук.
За його словами, затрати на вирощування сої 2024 року були досить значними, а цінова позиція не продемонструвала вигоду, на яку розраховували аграрії.
"Але в цілому, є достатня кількість тих культур, що були представлені на міжнародних ринках, для того, щоби заробити", — додав експерт.
Погода допомагає: які прогнози на врожай-2025
Наразі серед регіонів-лідерів за темпами сівби можна виділити Миколаївську область. Там загалом засіяно 60,1 тис. га під пшеницю, ячмінь, горох, овес.
В Тернопільській опрацьовано 58,1 тис. га. більше за все сіють пшеницю (14 тис. га). На третьому місці — Вінничина зі 53 тис. га.
Таким темпам посівної сприяють погодні умови.
Затрати на вирощування сої 2024 року були досить значними, а цінова позиція не продемонструвала вигоду
"Теплі дні розпочалися фактично з новим роком. Зокрема, на півдні України вже в січні стартували певні польові роботи для того, щоби підготуватися до посіву ярих культур. Сьогодні можна сказати, що в різних регіонах, в залежності від напрямків та спеціалізації культур, почалася кампанія", — сказав Марчук у коментарі Фокусу.
І навіть недостатню кількість вологи, яку фіксували на початку сезону, компенсували недавні опади.
"Недостатня кількість снігу, який би мав залишатися на полях і труднощі, що передалися нам з 2024 року, коли посівна кампанія озимих культур закінчувалася дуже пізно через те, що не вистачало вологи, щоби здійснити всі польові роботи. Але в цілому, орієнтир по культурах, по засіюванню, не буде менший, ніж 2024-го", — додав Денис Марчук.
Окрім пшениці аграрії роблять ставку і на кукурудзу, адже минулого року ціни на неї на міжнародному ринку були досить високі
Окрім пшениці аграрії роблять ставку і на кукурудзу, адже минулого року ціни на неї на міжнародному ринку були досить високі. Це давало можливість вперше за три роки товаровиробникам заробити кошти.
"Європа дуже активно закуповує кукурудзу — порядка 50% від тої кількості, що ми реалізуємо. Адже вони займаються вирощуванням молочно-товарних комплексів, тобто вирощують і молоко і м'ясо, тож кукурудза йде на виробництво кормів. Щодо ріпаку, то через те, що хвилі на ринку олійних не були постійними, перевиробництво по культурах призводило до спаду цін. Так само відбулося і в Україні, коли зібрали понад 6 млн тонн сої, а ціни на неї, яка б покривала витрати і дала би можливість заробити, не було перспективи заробити", — пояснив Марчук.
Бойові дії: чи подолають виробники воєнний фактор
За словами фахівців, найбільшим ризиком для аграріїв є заміновані поля. Темпи з розмінування не є швидкими, а також надзвичайно коштовні, тож ця проблема актуальна й досі. Через те, що на деокупованих територіях в аграріїв не так багато фінансових можливостей, розраховувати вони можуть лише на державні програми. 2025 року з держбюджету мають виділити близько одного млрд гривень на розмінування. Згідно із укладеними контрактами з близько 50 господарствами на півдні України, мають розмінувати додатково 9,5 тис. га. Коштує це надвеликих сум — понад 500 млн грн.
Як зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, станом на березень 2025 року в Україні замінованими залишаються 23% території. За його словами, аграріям уже виплатили понад 529 млн грн компенсацій за послуги приватних операторів з розмінування.
"Робота за цією програмою продовжується і вже отримано майже 360 заявок від фермерів. У державному бюджеті на поточний рік передбачили для цього три млрд гривень. Стратегічна мета Уряду — швидше очистити Україну від мінного сміття", — зазначив він.
Фокус вже повідомляв, що проблеми в аграрному секторі також посилюєпитання із паливо-мастильними матеріалами, а також вартість енергії, яка закладається у собівартість продукції.

