У Мінцифри розповіли про плани впровадити Реєстр реєстрів

Міністерство цифрової трансформації планує цього року реалізувати проєкт Реєстру реєстрів.

Про це заявив Директор директорату електронних реєстрів Міністерства цифрової трансформації Олександр Закусило під час форуму «Держреєстри Мін'юсту: стратегічне значення, безпека та розвиток», передає кореспондент Укрінформу.

«За нашими оцінками, зараз в Україні заявлено близько 350 публічних електронних реєстрів. Частина з них у процесі створення, а частина вже активно працює», - розповів він.

За словами посадовця, в Мінцифринаразі підраховують точну кількість реєстрів, які діють в Україні.

«Для цього є спеціальний Реєстр реєстрів, як би це не звучало. Він зараз проходить дослідну експлуатацію. Після того, як всі безпекові всі питання будуть вирішені й він отримає сертифікацію, будемо його запускати і наповнювати. Сподіваюсь, що в цьому році ми нарешті закінчимо і ви зможете побачити Реєстр реєстрів», - заявив Закусило.

Він пояснив, що Реєстр реєстрів дозволить побачити корисну інформацію для суспільства: «Це не є «вітриною даних», тобто там не буде відображатися якихось даних з реєстрів, але загальну інформацію, яка корисна суспільству можна буде подивитися».

Посадовець наголосив, що між певними реєстрами обов'язково має відбуватись обмін даними. Тому за активної участі Мінцифри ще у 2019 році було створено систему «Трембіта».

Як повідомляв Укрінформ, у 2021 році Кабінет Міністрів  ухвалив постанову, яка дозволяє бізнесменам користуватися державною системою обміну даними «Трембіта».

Віцепрем’єр - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що «Трембіта» дозволила покращити якість даних, оптимізувати реєстри, прискорити роботу держорганів та створити корисні сервіси для громадян.

Систему «Трембіта» розроблено і впроваджено протягом 2016-2021 років у рамках проєкту EGOV4UKRAINE програми з підтримки децентралізації в Україні «U-LEAD з Європою» та IT-компаніями Cybernetica AS (Estonia) і SoftExpansion (Україна). Відповідні роботи коштували 9,4 млн євро та були профінансовані Європейським Союзом, а також Швецією, Данією, Німеччиною, Польщею, Естонією та Словенією.