Россия уже не угроза США, украинец совершил теракт, рекордный митинг в Стамбуле: все за выходные

За даними ЗМІ, Київ побачив готовність США до зміни суперечливої угоди про надра, а європейці сумніваються в можливості тривалого припинення вогню найближчим часом.

Трамп каже, що розлючений на Путіна, але "гнів швидко розсіюється..

якщо він робить правильні речі".

Сполучені Штати переорієнтовуються на протистояння з Китаєм, але не припиняють чинити тиск для приєднання Гренландії.

У європейській лотереї виграли рекордні 250 мільйонів євро, а німецьке місто шукає мера через оголошення в газеті.

Все важливе і цікаве за вихідні, 29 та 30 березня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Щодо проєкту угоди про надра.

Агентство Bloomberg пише, що українська сторона проситиме США про зміни запропонованої угоди про корисні копалини, яка в нинішній версії є невигідною для Києва та шкодитиме його вступу до ЄС.

Як пише агентство, українські посадовці у п'ятницю провели відеодзвінок з американськими колегами, зокрема юристами, аби отримати роз'яснення щодо останнього проєкту угоди.

За словами співрозмовника Bloomberg, американці не висловили заперечень щодо занепокоєнь, висловлених Києвом, особливо щодо потенційного конфлікту угоди з цілями України щодо членства в ЄС.

"Це свідчить про те, що Вашингтон може бути відкритим до обговорення змін, вважає співрозмовник" Bloomberg, ідеться в матеріалі.

Раніше "ЄП" повідомляла, що адміністрація Дональда Трампа повернула до версії угоди про надра вимогу до України відшкодувати всю допомогу, яку США надали після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

Детальніше читайте у матеріалі "Євро.

Правди": Трамп з надрами та Україна без прав: як Києву реагувати на нову угоду, яку просувають США.

Путін зволікає з припиненням вогню.

За даними The Washington Post, у Європі сумніваються в можливості тривалого припинення вогню найближчим часом.

Як йдеться у публікації, єропейські посадовці звинувачують лідера Росії Владіміра Путіна в тому, що він зволікає з припиненням вогню, щоб добитися поступок і вбити глибший клин між Європою та адміністрацією Трампа.

Президент США Дональд Трамп каже, що злий на господаря Кремля Владіміра Путіна і погрожує новими тарифами.

"Якщо ми з Росією не зможемо домовитися про припинення кровопролиття в Україні, і якщо я вважатиму, що в цьому винна Росія – чого може і не бути – але якщо я вважатиму, що це була її провина, я збираюся ввести вторинні тарифи на нафту, на всю нафту, що надходить з Росії", – заявив Трамп в неділю.

Він повідомив, що був "дуже розлючений" і "роздратований", коли лідер Росії Владімір Путін поставив під сумнів легітимність української влади й закликав ввести тимчасове зовнішнє управління в Україні.

За словами американського президента, Путін знає, що він розлючений.

Але, зазначив Трамп, у нього з лідером РФ "дуже хороші стосунки" і "гнів швидко розсіюється..

якщо він робить правильні речі".

Президент США анонсував нову розмову з Владіміром Путіним, у якій вони обговорять Україну.

Ризики для східного флангу НАТО.

Міністри оборони країн Балтії застерегли, що припинення вогню в Україні різко збільшить загрозу безпеці їхньому регіону.

Про це йдеться в публікації Financial Times.

Естонія, Латвія і Литва стурбовані тим, що Москва не зупиниться на Україні після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа укладе угоду про припинення вогню.

Financial Times зазначає, що припинення бойових дій дало б Росії шанс створити 1,5-мільйонну армію і додати цілий новий армійський корпус на півночі, подвоївши кількість військ поблизу Фінляндії та країн Балтії.

З огляду на загрози з Росії, країни східного флангу НАТО, в тому числі Польща і Румунія, заявили, що вони не можуть взяти на себе зобов'язання щодо розгортання військ в Україні за рахунок власної безпеки.

Естонія також виступила проти планів Великої Британії передислокувати в Україну британські війська, призначені для оборони країн Балтії.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія залишатиметься загрозою до тих пір, поки нею керуватиме Владімір Путін.

Крім того, він підкреслив, що найкращою гарантією безпеки України є українська армія.

Тим часом президент Фінляндії Александр Стубб на вихідних здійснив неформальний візит до Сполучених Штатів, щоб зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у Флориді.

За словами Стубба, вони обговорили відносини між Фінляндією та США, а також поточні питання зовнішньої політики, включаючи Україну.

Трамп, у свою чергу, зазначив, що сподівається на зміцнення партнерства між країнами, включаючи закупівлю і розробку великої кількості вкрай необхідних криголамів для США.

До речі, видання The New York Times повідомило, що Україна порушила довіру США операцією в Курській області.

Крім того, вони дізналися, що американці злились та панікували, коли Україна затопила "Москву".

WP: стримування РФ не є пріоритетом США.

Тривожності додає і те, що стримування Росії вже не є пріоритетом Сполучених Штатів.

Принаймні, про це повідомило видання The Washington Post з посиланням на внутрішню інструкцію, що поширили в Пентагоні.

У документі за підписом міністра оборони Піта Гегсета в широких деталях викладено реалізацію бачення президента Дональда Трампа щодо підготовки і перемоги у потенційній війні з Пекіном, а також захисту США від загроз у "близькому зарубіжжі", включаючи Гренландію і Панамський канал.

Зазначається, що інструкція Гегсета незвична тим, що в ній потенційне вторгнення на Тайвань описується як винятковий сценарій, який має бути пріоритетним порівняно з іншими потенційними небезпеками.

Цей підхід переорієнтує велику військову архітектуру США на Індо-Тихоокеанський регіон.

А ще глава Пентагону підтвердив модернізацію командування США в Японії, щоб стримувати Китай.

Цікаво, що Піт Гегсет, як дізналось The Wall Street Journal, бере дружину й брата на зустрічі з іноземними колегами.

Тиск Трампа на Гренландію.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс під час поїздки на Гренландію пом’якшив давніші заяви президента Дональда Трампа про плани приєднати острів, для чого той не виключив навіть застосування сили.

Згодом Дональд Трамп в інтерв’ю NBC News сказав, що США 100-відсотково отримають Гренландію.

Він додав, що є "велика ймовірність того, що ми можемо зробити це без військової сили", але "я нічого не знімаю зі столу".

Відповідаючи на запитання, який сигнал отримання Гренландії надішле Росії і решті світу, Трамп сказав: "Я не думаю про це.

Мене це не хвилює.

Гренландія – це дуже окрема тема, зовсім інша.

Це міжнародний мир.

Це міжнародна безпека і сила".

Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен закликав керівництво Сполучених Штатів змінити тональність заяв довкола Гренландії, та закликав спільно пошукати рішення для того, щоб зміцнити безпеку в Арктиці.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен планує відвідати Гренландію наступного тижня у той час, як США посилюють свою риторику щодо захоплення арктичного острова.

Фредеріксен розпочне триденне турне 2 квітня.

Вона зустрінеться з новим прем'єр-міністром Гренландії Єнсом-Фредеріком Нільсеном і членами його коаліційного уряду, повідомив її офіс.

Поїздка данської прем’єрки відбувається після візиту віцепрезидента США Джей Ді Венса в п'ятницю на американську військову базу в північно-західній частині Гренландії, де він повторив заяви про те, що Данія є поганим союзником для острова.

У суботу кілька сотень людей зібрались біля американського посольства у Копенгагені, висловлюючи протест проти намірів США взяти під контроль Гренландію.

Учасники протесту тримають у руках плакати з написами "Відваліть, США" і "Гренландія не продається".

Гренландія протягом століть була частиною Королівства Данія, але з 1979 року має власний уряд.

Більшість політичних партій Гренландії прагнуть повної незалежності від Данії, хоча вони розходяться в думках щодо термінів.

Щодо політики Трампа.

Газета The Washington Post повідомила, що президент США Дональд Трамп закликав свою адміністрацію до більш рішучих дій щодо тарифної політики, про яку має намір оголосити 2 квітня.

За словами співрозмовників видання, Трамп продовжує наполягати на агресивних тарифних заходах для зміни американської економіки, попри заклики його союзників до більш поміркованого підходу.

Тим часом віцепрезидент США Джей Ді Венс і керівниця апарату Білого дому Сʼюзі Вайлз, за даними Politico, закликали Дональда Трампа звільнити свого радника з нацбезпеки Майкла Волца через скандал щодо листування в месенджері Signal.

Американський президент заявив, що нікого не звільнить через скандал у Signal.

Деякі французькі компанії, що працюють із урядовими агентствами США, нібито отримали від американської сторони листа з проханням підтвердити, що вони не застосовують у себе програм, які заохочують різноманітність, рівність та інклюзивність – відомих за абревіатурою DEI.

У Франції різко відповіли США через втручання в роботу французьких компаній.

В Міністерстві зовнішньої торгівлі Франції заявили, що "американське втручання в політику інклюзії французьких компаній, таке як погрози необґрунтованими митними зборами, є неприйнятним".

"Франція і Європа будуть захищати свої компанії, своїх споживачів, а також свої цінності", – додали там.

Але цього тижня після позовів до суду адміністрація Трампа заявила, що відновила фінансування "Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода".

Джерело "Європейської правди" повідомило, що у ЄС планують долучитися до фінансування "Радіо Свобода".

"Опитування" для Орбана і візит Нетаньягу.

Угорцям почали розсилати бюлетені для "опитування" про членство України в ЄС разом із інформаційним листком, де викладені сім "ризиків" вступу України з позиції Будапешта.

Такі опитування насправді не мають юридичної сили, а в них фактично бере участь незначна (до 30%) частка угорських виборців.

Водночас уряд Орбана часто посилається на результати таких опитувань як на доказ, що його політика має підтримку громадян.

Видання Times of Israel повідомляє, що прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу вилетить до Угорщини в середу ввечері й залишиться там з візитом до ранку неділі.

Нетаньягу зустрінеться з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, який у листопаді відхилив рішення Міжнародного кримінального суду про арешт ізраїльського прем’єр-міністра за ймовірні воєнні злочини в Газі.

Угорський прем’єр "гарантує", що ордер на арешт ізраїльського прем’єра, виданий Міжнародним кримінальним судом, не буде виконаний.

Напад в Амстердамі.

Чоловіка, який у четвер поранив ножем п’ятьох людей у центрі Амстердама, ідентифікували як 30-річного громадянина України з Донецької області – проте він мав при собі документи на різні імена.

Він заселився у готель в Амстердамі напередодні нападу, у середу.

Україна зʼясовує, як затриманий потрапив до Нідерландів.

"Ми зʼясовуємо, хто ця особа та як і коли вона потрапила до Нідерландів.

Ми продовжуватимемо тісно співпрацювати з владою Нідерландів у цій справі", – повідомив речник українського МЗС Георгій Тихий.

А туриста з Британї, який зупинив нападника з ножем, нагородили.

Мер Амстердама Фемке Хасельма заявила, що вражена хоробрістю британця і він блискуче зреагував у тій ситуації.

Решта новин.

Чеська армія вшанувала добровольців, які загинули, захищаючи Україну.

"Не купуй нацистські машини": в Британії пройшли протести проти Маска і Tesla.

У Придністров'ї несподівано почали "декомунізацію" вулиць і пояснили, чому.

У суботу турецька опозиція провела велелюдний протест у Стамбулі через затримання головного політичного опонента президента Туреччини, а в Сербії тисячі людей протестували біля проурядового телеканалу.

У європейській лотереї виграли рекордні 250 мільйонів євро.

Німецьке місто шукає мера через оголошення в газеті.

Трамп пригрозив Ірану небаченими раніше бомбардуваннями.