Навіть після згоди України на припинення вогню формальної домовленості з цього приводу так і не досягли. І невідомо чи взагалі така можливість існує через умови Кремля, які стали передумовою для реалізації угоди про тимчасове перемир’я в Чорному морі. І хоч у Вашингтоні готові розглянути російські вимоги, для України вони вкрай невигідні, пише Володимир Кравченко у статті «Київ має козир у переговорах із Росією. Однак Трамп може нас його позбавити».
Зокрема, серед вимог РФ:
- скасування санкцій проти російського «Россельхозбанка» та підключення його до системи SWIFT;
- зняття санкцій із компаній-виробників і експортерів продовольства та добрив, а також скасування обмежень на роботу страхових компаній із вантажами продовольства й добрив;
- скасування заборони на відвідування портів, обмежень на сервіс суден у портах і санкцій, накладених на кораблі під російським прапором;
- зняття санкцій на постачання до Росії сільськогосподарської техніки, а також інших товарів, що використовуються у виробництві продовольства й добрив.
Тобто Москва через припинення вогню у Чорному морі хоче зруйнувати систему санкцій Заходу, запроваджену у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну. Однак, наголошує Кравченко, російські умови для України вкрай невигідні, і ризики не обмежуються лише перспективою послаблення санкцій проти країни-терористки.
«Навіть без зняття санкцій із «Россельхозбанка», по-перше, є ризики, що росіяни прагнутимуть нав’язувати невигідні нам параметри перемир’я в Чорному морі, зокрема, стосовно нової «зернової угоди». Наприклад, домагаючись права інспектувати кораблі, що йдуть до українських портів», – пише Кравченко.
Крім того, якщо зняти обмеження на постачання до РФ товарів, які використовуються у виробництві продовольства й добрив, то частина хімічних речовин може піти не лише на виробництво фосфорного борошна чи калійної селітри, а й на виготовлення запалювальних снарядів і пороху.
Також є побоювання, що Москва не дотримуватиметься режиму припинення вогню в Чорному морі, а як і зараз обстрілюватиме портову інфраструктуру й цивільні судна. Також Кравченко звертає увагу, що у разі тривалого припинення вогню у Чорному морі Туреччина може відкрити для російських кораблів Босфор та Дарданелли, звідки ті зможуть заходити в акваторію Чорного моря.
«В такий спосіб Росія може істотно посилити військову міць Чорноморського флоту, збільшивши кількість «ракетних залпів», – пояснив автор.
Існує також небезпека того, що Москва може повернути свої кораблі на бази в окупованому Криму. В розмові із ZN.UA колишній заступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко зазначив, що «повернення ЧФ до Севастополя матиме для Росії радше символічне значення, ніж військове. Кораблі, що базуються в Новоросійську, і далі виходять у море й запускають «Калібри» по наших містах».
Ще однією з небезпек є те, що росіяни можуть скористатися режимом припинення вогню, аби наблизитися до морських ліній комунікації та мінувати підступи до нашої портової інфраструктури й «зернового коридору». Крім того, тоді ворог зможе загрожувати з близької відстані Одесі та іншим містам.
Нагадаємо, під час технічних переговорів у Саудівській Аравії 24 березня за посередництва США Україна та РФ домовилися про 30-денне припинення вогню в енергетичному секторі та Чорному морі. Останнє передбачає заборону ударів по портовій інфраструктурі Одеси. І хоча український лідер Володимир Зеленський заявив наступного дня, що угода запрацює «сьогодні», росіянипочали маніпулювати, мовляв, це станеться, лише коли знімуть санкції з «Россельхозбанка» та тамтешніх виробників продовольства й добрив. Тим часом президент США Дональд Трамп попередив, що Штати насправді розглядають «п'ять-шість» вимог Кремля для досягнення морського режиму тиші.