Робота в Україні: як компанії через війну шукають нових працівників

Через війну український ринок праці постав перед купою викликів.

І боротися з ними компаніям доводиться подекуди нестандартними методами.

Про це йдеться у матеріалі кореспондента ТСН Олександра Романюка.

Жінки керують технікою, працюють у цеху або ж майстрами.

Те, що 10 років тому видавалось дивиною — уже реальність на найбільшому металургійному комбінаті України.

Велика війна, визнають тут, чимало змінила на ринку праці.

Частина чоловіків-співробітників — мобілізувалася.

У всій країні — відчувається брак кадрів.

Та й сама гірничо-металургійна галузь ніколи не вважалася жіночою.

Якщо раніше працівники-чоловіки подекуди із подивом сприймали появу нових співробітниць, то сьогодні — усе інакше.

Наприклад, у місті можна побачити білборди із жінками-працівницями.

Також кандидаток готові навчати обраній професії.

Результат уже є.

Нині третина співробітників меткомбінату — жінки.

Частина — на керівних посадах.

Це один із варіантів, як сьогодні бізнес може вирішувати проблему із кадрами.

Ними діляться керівники сотень українських компаній на HR-саміті.

«Чимало провідних компаній нині велику увагу приділяють персоналу.

Їхньому розвитку.

Шукають нестандартні рішення.

І наше завдання — поділитися цим досвідом, зробити так, аби бізнес працював і розвивався навіть у складних умовах», — каже організатор ALEX POLIN HR SUMMIT Олександр Полянчук.

Олексій — один із керівників великої консалтингової мережі, що шукає топ-менеджерів для компаній.

Каже, міграція, війна, постійний стрес — усе це неабияк впливає на українських працівників.

Тому принцип — керівник головний більше не працює.

«Останнім часом у моделях компетенцій у нас побутують такі компетенції — як турбота чи вміння активно слухати і це переважає інколи такі вміння як навички комунікації», — каже Олексій Онищук.

Такий принцип уже давно впровадили у Мінцифри, каже її очільник Михайло Федоров.

Формування внутрішньої культури, мотивація, розвиток і підтримка людей.

Все це дозволяє працювати ефективніше і на максимумі.

Брак кадрів — частково компенсує і діджиталізація.

Наприклад, міністерство пілотує AI-асистента для вакансій.

Молоді фахівці — це ще один напрям, який може стати корисним для українського бізнесу.

Чимало компаній уже почали готувати їх зі шкільних чи університетських років.

В 1+1 медіа, наприклад, ще із 2015 року діє програма стажування.

Компанія чимало інвестує у навчання молоді.

Замість викладачів теорії — люди із унікальним досвідом у медіа.

Тож стажери одразу отримують практику– а медіагрупа свіжі креативні ідеї.

«Вони приносять новий досвід молоді, нові якісь тренди, нові якісь технології, які молодь зараз дуже любить застосовувати.

З іншого боку, вони адаптуються, бачать, як це звично тут у компанії, і ви отримуєте готового фахівця, саме адаптованого, лояльного, якому цікаво», — каже директорка із персоналу 1+1 MEDIA Ольга Мусійко.

Інтеграція ветеранів — ще один із ключових моментів, про який має дбати кожна компанія.

І мова не лише про робочі місця.

А й турботу про героїв.

Час, психологічна підтримка і розуміння — про всі ці аспекти держава та бізнес мають спільно дбати і під час війни і після її закінчення.

Але український досвід, хоч і важкий, кажуть учасники саміту, та все ж дає бізнесу чіткий сигнал.

Нестандартні рішення, швидкість, гнучкість та людяність допомагають долати будь-які виклики.