Як Трамп, Путін і Сі можуть "поділити" світ: мапа від Newsweek
Як Трамп, Путін і Сі можуть "поділити" світ: мапа від Newsweek

Як Трамп, Путін і Сі можуть "поділити" світ: мапа від Newsweek

Звертаючись до президента Росії Володимира Путіна з наміром завершити війну проти України, президент США Дональд Трамп робить це на тлі змагання між світовими лідерами за сфери впливу, тоді як Китай прагне посилити свій вплив.

Журналісти представили мапу з демонстрацією того, як може розігратися ця глобальна «шахова партія».

Про це йдеться у статті Newsweek.

Березнева телефонна розмова Трампа з Путіним та американська «шатл-дипломатія» в Саудівській Аравії засвідчили рішучість президента США.

Однак війна Росії проти України все ще триває, незважаючи на перемовини з пропозицією про 30-денне припинення вогню та домовленість про зупинку ударів по Чорному морю.

За словами заступниці директора Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Весели Черневої, процес завершення війни в Україні нагадує Ялтинську конференцію 1945 року між США, Великою Британією та СРСР, яка передувала поділу Європи в умовах Холодної війни.

«Ялта — це про великі держави, які вирішують долю Східної Європи.

Схоже, що те саме зараз відбувається щодо України.

Вирішувати долю України без України — це також вирішувати долю Європи без самої Європи», — висловилась Чернева.

Професор міжнародної безпеки Бірмінгемського університету Стефан Вольф зауважив, що обговорення майбутнього України викликало аналогії зі ще однією зустріччю часів Другої світової війни.

Так, відмова Трампа надати Україні гарантії безпеки подібна до політики умиротворення Адольфа Гітлера на Мюнхенській конференції 1938 року.

На думку Вольфа, президент США розглядає світ як арену, де великі держави визначають свої сфери впливу, у які інші не втручаються.

«Ймовірно, ми побачимо, як наддержави розділяють світ між собою — Китай і США — і поки незрозуміло, що буде з Росією: чи вона залишиться самостійним гравцем, чи стане ще більш залежною від Китаю», — розповів професор.

Вплив Росії у Східній Європі.

Видання нагадало, що Мюнхен став також місцем, де віцепрезидент США Джей Ді Венс розкритикував європейські демократії за обмеження свободи слова, нездатність зупинити масову міграцію і закликав до більшої відкритості до правих популістів.

Це отримало схвальний відгук з боку заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва.

Промова Венса пролунала після заяви міністра оборони США Піта Гегсета про те, що повернення Україні її територій до кордонів 2014 року є нереалістичним.

Очільник Пентагону також стверджував, що європейські країни мають більше дбати про власну оборону, адже США зосереджуються на протидії Китаю в Тихоокеанському регіоні.

Чернева зазначила, що позиція американської адміністрації вказує на можливість «відпливу» Східної Європи.

Це є тривожним з огляду на російський вплив на внутрішню політику таких країн, як Чехія, Словаччина, Болгарія, Румунія та Польща.

Заступниця директора ECFR заявила, що Росія намагається підірвати демократії у Східній Європі і «працює над тим, щоб змінити суспільні настрої — новий консенсус, який, здається, дуже зручний в епоху Трампа».

Зазначається, що в низці країн Східної Європи протести та вибори відбуваються під тінню Путіна.

Прозахідні політики звинувачують Росію у втручанні в референдум щодо ЄС і президентські вибори в Молдові.

Водночас у Румунії прореволюційні лідери узагалі скасували вибори після того, як у першому турі переміг ультраправий кандидат Калін Георгеску, якого пов’язують із російським втручанням.

У кількох країнах Європи відбуваються протести проти проросійських урядів.

Наприклад, у Словаччині жителі Братислави вийшли на вулиці проти закону, що обмежує діяльність неурядових організацій, і який нагадує російський закон про «іноземних агентів».

А лідер країни Роберт Фіцо зазнає критики за зв’язки з Москвою.

Китай і Центральна Азія.

Як вказано у матеріалі, Центральна Азія може стати ареною змагання між Росією та Китаєм.

У вересні 2024 року Путін здійснив візит до Монголії — члена Міжнародного кримінального суду, який видав ордер на його арешт за ймовірні воєнні злочини.

Монголія залежить від Росії в енергетиці, а від Китаю — у сфері інвестицій у гірничу промисловість.

За словами Вольфа, важливим сигналом стала перша поїздка лідера Китаю Сі Цзіньпіна після пандемії — до Казахстану.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв публічно виступив проти російськоговторгнення до.

«У столиці Казахстану завжди існували побоювання, що країна може стати наступною мішенню Росії.

Оскільки північ Казахстану має значну кількість російського населення.

Казахи більш скептичні щодо Росії в контексті України, бо знають, що Китай чітко дав зрозуміти: він не дозволить Росії втручатися у північ Казахстану», — розповів професор.

Китай, Трамп і Західна півкуля.

Трамп неодноразово заявляв, що хоче придбати Гренландію, контролювати Панамський канал, роздратував Канаду, назвавши її потенційним 51-м штатом, і навіть перейменував Мексиканську затоку у дусі своєї доктрини «Америка понад усе».

«Китаю доведеться зважити свої відносини з Росією та з Європейським Союзом», — зазначає Вольф.

Під питанням також і те, чи буде укладена якась домовленість між США та Китаєм щодо Тайваню, який Пекін вважає бунтівною провінцією, що має бути возз’єднана з материковою КНР, за потреби — силою.

Останні китайські військові навчання навколо Тайваню ще більше загострили питання: як діятиме Трамп, якщо Сівирішить здійснити вторгнення?.

На думку Вольфа, Сі ще не готовий захоплювати Тайвань силою, адже існують інші «гарячі точки» у Південно-Китайському морі, де американцям потенційно доведеться втрутитись, зокрема на захист Філіппін.

«Можливі такі мовчазні домовленості, коли Китай тисне, а США не чинять опору.

І тоді стає зрозуміло: Південно-Китайське море фактично стає „майданчиком“ Китаю», — розповів Вольф.

До слова, на думку історика, професора Українського католицького університету Ярослава Грицака, через нинішню політику Трампа та його команди зростає рівень незахищеності у світі та загроза глобальної війни.

Джерело матеріала
loader
loader