Недооцінена зброя: ЗУ-23-2 може стати ключовим елементом у боротьбі з дронами

Старе, але актуальне… ЗУ-23-2.

Продовжую цикл заміток про системи ППО з далекого минулого, які з ряду причин недооцінюють. Минулого разу я згадував про старий радянський ЗРК малого радіусу дії “Стріла-10“, на яку багато хто дивиться як на низькоефективний пережиток минулого, але завдяки сучасній модернізації її єдиною проблемою стає пошук ЗУР – 9М37.

Сьогодні я хотів би звернути увагу на зенітну установку ЗУ-23-2. Ця радянська зенітна установка 1960-го року прийняття на озброєння являє собою спарку з автоматичних гармат 2А14. Це найбільш масова радянська ЗУ, яка широко використовувалася не лише в країнах колишнього СРСР, але й по всьому світу, а тому в пошуку цих установок особливої проблеми немає.

Проблема в тому, що за сучасними мірками вона морально й технічно відстала і не особливо розглядається різного роду спеціалістами серйозним поповненням сил ППО, а тому часто звучать у запитах нашим партнерам її побратими, такі як Oerlikon GAI-BO1/DOI, ЗСУ Gepard та інші модні назви типу Skynex.

У свою чергу, ЗУ-23-2 у питаннях полювання на дрони-камікадзе Shahed-136 можна дуже навіть непогано прокачати і перетворити на високоефективний засіб перехоплення.

Зокрема, одеське КБ “Технарі” модернізували ЗУ-23-2, встановивши на неї тепловізійний комплект з монітором, а також пристрої підсвітки “Полоз”, що дозволяють фіксувати об’єкт типу Shahed-136 на дистанціях до 2,5 км з ефективною підсвіткою об’єкта лазерним випромінювачем – до 950 метрів.

В результаті стара, архаїчна зенітна установка перетворюється після модернізації на серйозний елемент ППО проти Shahed-136. А тому, поки ми роками будемо чекати ЗСУ Skynex, не варто забувати про старе, робоче, яким можемо швидко заповнити потребу вогневих груп, довівши до потрібного ККД відповідною модернізацією.