За приниження та тиск на працівників роботодавці платитимуть штраф: Рада прийняла законопроєкт

Про це повідомила народна депутатка Ірина Геращенко. За відповідне рішення проголосували 245 народних депутатів.

За словами парламентарки, у разі надходження відповідної заяви від працівника або профспілки проводитимуться позапланові перевірки роботодавців. Контроль за дотриманням трудового законодавства здійснюватимуть центральні органи виконавчої влади та їхні територіальні підрозділи.

"У період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин, вчинення мобінгу та законності припинення трудових договорів", — йдеться в тексті законопроєкту.

Додамо, що проєкт Закону про внесення змін до статті 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо проведення перевірок в частині вчинення мобінгу" зареєстрований 28 лютого 2024 за № 11044. 19 червня 2024 року законопроєкт був прийнятий за основу.

За декілька днів до прийняття проєкту одна з його співавторок Юлія Гришина нагадала, що у звʼязку з повномасштабним вторгненням Росії було ухвалено Закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", яким заборонили проведення позапланових перевірок у сфері праці, крім окремих випадків.

"Отже, перевірки у випадках мобінгу призупинені, але проблема нікуди не поділась. За 2023 рік до Держслужби з питань праці надійшло 553 звернення щодо ознак мобінгу, за 2024-й – 583, за 2025-й – уже 76. І це лише офіційно", — додала нардепка.

Що таке мобінг

Юристи розповідають, що мобінг — це дії роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної репутації у формі психологічного та економічного тиску, зокрема, зі застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, зокрема, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність та думати про зміну місця роботи.

Відповідальність за мобінг

В Україні за вчинення мобінгу передбачено як дисциплінарну, так і адміністративну відповідальність. У першому випадку працівник або керівник, який вчиняє мобінг, може бути звільнений з роботи за рішенням роботодавця.

Адміністративна відповідальність передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема, відповідно до ст. 173-5 КУпАП:

• для громадян — штраф від 850 до 1700 гривень, громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин;
• для посадових осіб — штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин.

Додамо, що адміністративна відповідальність за мобінг в Україні була встановлена 23 грудня 2022 року. Саме тоді були внесені зміни в КУпАП.

Нагадаємо, нещодавно президент України Володимир Зеленський підписав закон про можливість зменшення наполовину штрафу ТЦК за невчасне оновлення військово-облікових даних. Закон звільнить під сплати штрафу військовослужбовців, які вже служать у Силах оборони.