Чому японці сплять менше 6 годин на добу: як це впливає на їхнє здоров’я

В Японії глибоко вкорінена культура самовідданості роботі, яка нерідко змушує людей жертвувати особистим часом і сном.

Тут навіть існує термін karoshi — буквально "смерть від перевтоми".

Співробітники часто залишаються на роботі до пізньої ночі, аби не справити враження лінивих чи недостатньо старанних.

У японському суспільстві постійна зайнятість і втома вважаються свідченням відданості справі та працьовитості.

Недосипляння сприймається радше як ознака гідності, ніж як проблема.

Окрім того, мешканці мегаполісів, як-от Токіо чи Осака, часто витрачають по 1–2 години на дорогу в один бік, що ще більше скорочує час для сну та відпочинку.

Через постійну втому багато хто дрімає просто в громадському транспорті або навіть на робочому місці.

Це явище називається inemuri, що означає "сон на ходу" або "сон присутності".

Така дрімота є соціально прийнятною і не викликає осуду — навпаки, її сприймають як ознаку старанного працівника.

Проте є свої нюанси: сон не повинен мати вигляд як повноцінне відключення.

Людина повинна мати вигляд такий, ніби вона просто злегка задрімала, залишаючись напоготові.

Повністю лягати або вдавати глибокий сон — не вітається й може викликати негативну реакцію.

Цікаво, що право на дрімоту на робочому місці в Японії теж має свою ієрархію.

Що вища посада — то більше "сонячних" привілеїв.

Наприклад, керівнику дозволено заплющити очі просто під час наради, і це не викликає подиву.

А от щодо працівників нижчої ланки таку поведінку вважають недоречною й навіть зухвалою.

Інемурі, своєрідна "дрімота на службі", тут — не тільки про втому, але й про статус.