Слово "плюшевий" – чи є воно в українській мові і яке його походження
Слово "плюшевий" – чи є воно в українській мові і яке його походження

Слово "плюшевий" – чи є воно в українській мові і яке його походження

Про те чи є слово "плюш" та "плюшевий" в українській мові, розповідає 24 Канал, опираючись на енциклопедії та словники.

Чи є в українській мові слово "плюшевий"

Коли чуємо слово "плюшевий" виникає асоціація з чимось м'яким, приємним на дотик, з затишком. Та чи є це слово в українській мові і звідки воно взялося?

Слово "плюш", а відповідно – "плюшевий" є в українських словниках. Воно було запозичене в XIX столітті з німецької мови, де "Plüsch" походить від французького слова "peluche", що означає "ворсиста тканина". Французьке слово, і собі, має корені в італійському "peluzzo", яке означає "м'який пух", а також латинське "pilus", що перекладається як "волос".

Що таке "плюш"

Плюш – це назва тканини, з довгим (до 8 міліметрів) ворсом на лицьовій стороні. Ворс буває шовковий, синтетичний, вовняний або бавовняний, але саме полотно завжди зроблено з бавовняної тканини. Ворс на поверхні додає йому тієї особливої текстури, яка робить плюш ідеальним для створення комфортних речей. Ворс може розташовуватися по усій поверхні чи на окремих ділянках, створювати візерунок.

Плюшевий – це слово, яке виникає від плюшу, але використовується для опису предметів чи текстур, які мають м’якість, приємність дотику і, звісно, відчуття розкоші.

Плюшеві речі – це про затишок. Тканина ідеально підходить для використання у створенні домашнього текстилю – подушок, покривал чи штор. Домашній одяг чи піжами з плюшу – це про комфорт. З нього шиють театральні та маскарадні костюми. Плюш також часто використовується для оббивки меблів.

Плюшеві іграшки – є одними з найулюбленіших серед дітей і навіть дорослих. Вони мають властивість нагадувати нам дитинство і дарувати теплі спогади.

Найпоширенішою плюшевою іграшкою є ведмедик чи ведмедик Тедді. Задум якої приписують США і пов'язують з президентом Теодором Рузвельтом, який врятував ведмежа. Існує навіть термін "Теддизм" – це колекціонування плюшевих ведмедиків.

За іншою версією – цього ведмедика придумала жінка для своїх дітей, а дизайн та варіанти придумував її талановитий родич художник.

Слово "плюшевий" – чи є воно в українській мові і яке його походження - Фото 1Ведмедики Тедді / Freepik

Приклади використання слова у літературі:

"Коли б невістка привезла плюшу на кохточку [кофточку]" (Іван Кропивницький)

"Бідно.. умебльований готелевий покій. Ліжко, софа, оббита червоним плюшем" (Іван Франко).

"На зеленому тлі дерев великим будяком палахкотів під сонцем його бордовий плюшевий кашкет" (Борис Антоненко-Давидович).

"Широкоплечий циган… у широких зелених плюшевих шароварах.. лежить на животі" (Григір Тютюнник).

А ви маєте улюблену плюшеву річ – плед чи іграшку, яка викликає теплі спогади чи почуття?

Теги за темою
Освіта
Джерело матеріала
loader
loader