Червлений, блаватний, крицевий: які вони – кольори, забуті українцями

Разом з 24 Каналомдізнайтеся про забуті назви для кольорів, посилаючись на тікток Юлії Котурбаш.

Чи знаєте які це кольори

Вивчаючи рідну мову, дізнавайтеся про забуті, вилучені чи свого часу заборонені слова. Юлія Котурбаш пропонує пригадати давні назви кольорів, які сьогодні звучать по-іншому. Сьогодні словники української мови при поясненні їх пишуть, що це забуті чи діалектичні назви.

Червлений чи черлений – темно-червоний.

Блаватний чи волошковий – блакитний.

Малахітовий – яскраво-зелений.

Крицевий – темно-синій.

Зеленастий чи зеленавий – зелений.

Золотавий чи золотистий – жовтий.

Кубовий – яскраво-синій.

Помаранцевий – помаранчевий або ж рожевий.

Лілейний – білий, у значенні ніжності.

Фіялковий чи бузковий – фіолетовий.

Чи чули ви про ці кольори: дивіться відео

В літературі зустрічаємо наступні цитати з використанням цих назв кольорів:

Відомий художній твір Володимира Малика має назву "Черлені щити".

"Йде вояк, закутий в зброю, Щит черлений на руці". (Олександр Олесь).

"Заложив [Герш] склеп з блаватними товарами". (Іван Франко).

"По один бік дороги милував очі безконечний лан озимини. По другий – малахітова плантація цукрових буряків". (Євген Кравченко).

"Вона швидко поодчиняла вікна. Тепле зеленасте світло виповнило хату" (Іван Коцюбинський).

"А тая жінка в фіалковій сукні.. була колись вродлива, Мов квітка гарна, любая Марія!" (Леся Українка).

"Я в тебе купив жінці на спідницю кубового ситцю". (Іван Кропивницький).

"Він лежав під золотавою парчею, в костюмі крою XVI століття". (Любомир Дмитренко).

"Вивела Трістана вона з одчаю тьми лілейними руками та спільнотними слізьми". (Леся Українка).

Ці та інші кольори часто використовувалися для опису кольорів та відтінків військових штандартів у 18 – 19 столітті. Багато з них ми уже не чули. Хоча в українській мові є свої слова для позначення відтінків однотонних та строкатих тканин. Зокрема, що у нас немає слів "в клєточку" та "в полоску".