Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт про регулювання й оподаткування віртуальних активів

Комітет Верховної Ради розглянув і підтримав до першого читання доопрацьований законопроєкт про регулювання й оподаткування віртуальних активів. За проголосували всі 24 члени комітету, як повідомив перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

«Передбачається пільговий період оподаткування для 2026 року на рівні 5%», — написав нардеп у своєму телеграм-каналі.

Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної діяльності Данило Гетманцев писав, що законопроєкт складається з 200 сторінок й об’єднує всі основні питання щодо криптоактивів: регулювання обігу, статус регуляторів та оподаткування.

• Він розповідав, що законопроєкт пропонує саме оподаткування прибутку — різниці між тим, що власник криптоактиву протягом звітного річного податкового періоду витратив на придбання криптоактивів, і тими доходами, які він отримав від продажу цих активів.
• Також передбачається перехідний період — протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.

За інформацією Forbes, після закінчення перехідного періоду тримачі криптовалюти мають сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору. Криптопідприємець має самостійно декларувати й сплачувати податки. Під оподаткування не потраплятимуть три категорії криптооперацій:

• обмін одних криптовалют на інші;
• продаж на суму до однієї мінімальної заробітної плати;
• майнинг.

Регулятора ринку буде визначати Кабмін за погодженням із Нацбанком.

Україна й регуляція криптоактивів 

У 2022 році Верховна Рада ухвалила законопроєкт №2074-ІХ «Про віртуальні активи», у якому закріплювався статус криптовалюти як власності. Його підписав президент, проте він і досі не набув чинності через низку причин. Зокрема, через те що основною умовою для набуття чинності було внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами. Однак ці зміни так і не були ухвалені.

Пізніше Європейський парламент у 2023 році ухвалив Регламент MiCA (Markets in Crypto-Assets) й Україна вирішила адаптувати своє законодавство до європейських стандартів. Це призвело до необхідності перегляду Закону №2074-ІХ, оскільки його положення вже не відповідали новим міжнародним вимогам.

Нагадаємо, у Верховній Раді 7 та 17 листопада 2024 року були зареєстровані два законопроєкти, які мали врегулювати обіг віртуальних активів. Один від Мінцифри, другий — від Національної комісії з цінних паперів і фондових ринків (НКЦПФР). 

Обидва ґрунтуються на європейській директиві MiCA, однак у проєктах були розбіжності в класифікації та оподаткуванні операцій із криптою. Заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк пояснював: «Головна відмінність у законопроєктах від Мінцифри та НКЦПФР — податки й орган, який буде регулювати: Нацкомісія, Мінцифри чи нова установа».

Потім залишився лише варіант від НКЦПФР, який і доопрацьовували із залученням міжнародних партнерів і НБУ. 

Як нещодавно повідомляла перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова, законопроєкт має бути підготовлений до жовтня 2025 року. А через позицію МВФ регулятором точно не буде Мінцифри, однак зазначила, що досвід і бачення цього міністерства будуть враховані під час розробки законопроєкту.

У січні торік Рожкова казала в ефірі YouTube-каналу «Ми — Україна», що НБУ не планує легалізувати криптовалюту як платіжний засіб.