Американські вчені наблизилися до розуміння мови китів

Дослідники проєкту CETI (Cetacean Translation Initiative) на чолі з морським біологом Девідом Ґрубером (США) наблизилися до розшифровки принаймні частини того, про що говорять кашалоти. Це результат кількох десятиліть досліджень, пише National Geographic.

Для китів ехолокація – критично важливий засіб для виживання. Вони майже безперервно підтримують голосовий контакт з родичами. Спілкування китів схоже на азбуку Морзе, а їх поведінка – на поведінку людських племен зі своєю культурою, оскільки вони здатні передавати між поколіннями соціально важливу інформацію. 

У них є специфічна взаємопідтримка під час народження китенят – зграя збирається біля породіллі, хором вокалізує, утримує новонароджене дитинча над водою, поки у нього остаточно не розправляться плавники. Клани відрізняються  діалектами, способом життя та соціальними звичаями. Коли води різних племен перетинаються, члени клану часто тримаються осторонь. 

Проєкт CETI зібрав десятки лінгвістів, біологів, робототехніків і експертів зі штучного інтелекту. Команда Ґрубера працює над перекладом китової мови з безпрецедентною насиченістю та деталізацією. За основу взято спілкування кашалотів острова Домініки на межі Карибського моря та Атлантичного океану.  

Окрім іншого, вчені працюють над розробкою квазі-Google-перекладача для китоподібних, який би перетворював звуки кашалота на людську мову і навпаки. Їхня робота спирається на дослідження спілкування не лише кашалотів, а загалом тваринного світу: від синтаксису співочих птахів до жестів шимпанзе та репертуару річкових черепах. 

Переклад мови кашалотів може стати юридичним прецедентом у сфері захисту прав тварин. CETI сподівається, що переклад в майбутньому послужить свідченням реальних відчуттів і переживань тварин для пред’явлення їх на слуханнях у судах. Зараз права тварин задекларовані у низці законодавчих актів, але на практиці урядові інституції ними нехтують. Адже дуже складно довести, що тварини справді страждають від порушення їх прав. 

Наприклад, промисловий шум в океані сильно впливає на життя китоподібних – робота двигунів корабельних суден, розвідка родовищ нафти і газу, військові гідролокатори, будівництво суттєво забруднюють підводний простір своїми звуками. Китоподібні потерпають від постійної надмірної звукової стимуляції. Зоозахисники зазначають, що сенсорна депривація та надмірна стимуляція за міжнародним правом  є одним із підвидів катування і заборонена у світі людей. Якщо кити зможуть «говорити», то з’явиться шанс розширити захист від тортур і на них.  Водночас дослідники і захисники прав тварин наголошують, що розуміння мови одних тварин не повинно знецінювати інших простіших істот.

«Відсутність насиченого спілкування не робить життя менш особливим. Але все одно було б чудово дізнатися, що говорять кашалоти. Це можна розглядати як початок, а не пункт призначення, на шляху до оцінки всіх істот», – зазначив директора проєкту «Більше, ніж права людини» Сесар Родрігес-Гаравіто. 

Нагадаємо, ще одною унікальною властивістю китів є стійкість до раку. Клітини гренландського кита краще відновлюють ушкодження ДНК, ніж клітини людини, мишей та корів. За словами вчених, кити наче припиняють пошкодження ДНК у зародку «з унікально високою ефективністю та точністю порівняно з іншими ссавцями».