Моніторинговий візит до Івано-Франківської установи виконання покарань №12: неналежні умови утримання, недоступність медичної допомоги, зловживання у сфері праці засуджених

Попри окремі позитивні зрушення в покращенні матеріально-побутових умов тримання та умов служби персоналу, монітори виявили низку порушень. Деякі засуджені утримуються у переповнених камерах з порушенням норм житлової площі, без належного доступу до світла, вентиляції та санітарно-гігієнічних умов.

13 березня 2024 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено повторне відвідування державної установи “Івано-Франківська установа виконання покарань №12” (далі І-ФУВП-12, установа, заклад).

Відбувся плановий візит без попереджень. Попередній візит відбувався 24 серпня 2023 року.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень ув’язнених/засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіт моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого, нелюдяного поводження.

Під час повторного моніторингового візиту до ДУ “Івано-Франківська установа виконання покарань №12” було виявлено низку системних порушень національного законодавства та міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини.

Попри окремі позитивні зрушення в покращенні матеріально-побутових умов тримання та умов служби персоналу, більшість зафіксованих порушень стосуються неналежних умов утримання, недоступності медичної допомоги, зловживань у сфері праці засуджених, а також порушення процедурних гарантій під час використання підсистеми оцінки ризиків “Касандра”.

Засуджені та ув’язнені утримуються у переповнених камерах з порушенням норм житлової площі, без належного доступу до світла, вентиляції, приватності та санітарно-гігієнічних умов.

Медична частина не забезпечує необхідного рівня лікування та реабілітації, зокрема для осіб із хронічними хворобами, психічними розладами та наркозалежністю.

Практика укладення строкових трудових договорів без правових підстав і маскування трудових відносин під цивільно-правові договори позбавляє засуджених трудових і соціальних гарантій.

Окрему стурбованість викликає використання підсистеми “Касандра” без належного інформування засуджених, участі в процедурі, доступу до результатів та можливості їхнього оскарження. Це створює серйозні ризики для порушення права на приватне життя, справедливу процедуру та правовий захист.

Виявлені порушення мають комплексний характер і вимагають системного реагування з боку органів державної влади, включно з удосконаленням нормативно-правової бази, посиленням контролю та гарантій правового захисту осіб, які перебувають в умовах несвободи.

Загальна інформація

Установа виконує функції слідчого ізолятора. У закладі утримуються особи, які звинувачуються у скоєнні кримінальних злочинів і стосовно яких за рішенням суду обрана міра запобіжного заходу тримання під вартою.

І-ФУВП-12 розташована за адресою: 76000 вулиця Євгена Коновальця, 70 місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область.

Керівник установи — полковник внутрішньої служби Володимир Атаманюк.

Заклад складається з чергової частини, збірного відділення, харчоблоку, камер слідчо-заарештованих чоловіків, жінок і неповнолітніх, сектору максимального рівня безпеки для тримання засуджених довічно, транзитних камер, дільниці господарського обслуговування, карцерів, медичної частини, банно-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу закладу складається з 202 посад. Фактична чисельність — 127 посад. Загальний некомплект персоналу по установі — 43 співробітники.

Планове наповнення закладу — 519 осіб. Фактична кількість ув’язнених/засуджених — 318 осіб. У закладі 76 камерних приміщень. В установі працює 2 психологи. У 2024 році померло 3 особи.

Працевлаштовано 18 засуджених з господарського обслуговування: згідно з трудовими договорами — 14, за цивільно-правовим договором (ЦПД) — 4. На обліку ВІЛ/СНІД— 14 осіб. На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало: схильні до самогубства — 9 ув’язнених і 4 засуджених, схильних до членоушкодження — 4 ув’язнених і 2 засуджених, схильні до втечі — 5 засуджених.

Протягом 2024-2025 років жодна особа не звернулася зі скаргами щодо неналежних умов утримання і неналежного надання медичної допомоги. 11 осіб мають інвалідність, 7 осіб відторгнутих загалом.

У власному користуванні засуджені мають 23 планшети.

Протягом 2024 року було зафіксовано 16 випадків тілесних ушкоджень:12 випадків під час прибуття і 4 випадки під час перебування в установі. Протягом поточного року зафіксовано 4 випадки: 3 під час прибуття і 1 випадок під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 109 осіб з-поміж ув’язнених і засуджених під час відвідування камер і загальної розмови з наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування на предмет порушення прав людини, а також індивідуальні спілкування з особами, в тому числі і на умовах анонімності.

Варто зазначити, що адміністрація установи адекватно реагує на скарги від ув’язнених стосовно дій/бездіяльності адміністрації. Також адміністрація не приховує випадки порушень прав людини, що можна вважати ознаками відкритості і прозорості, належним, адекватним реагуванням.

Позитивний досвід

Здійснено заходи з покращення умов служби персоналу, а саме: в установі виконання покарань здійснено низку заходів, спрямованих на поліпшення умов несення служби для персоналу.

Зокрема, проведено фарбування стін у контрольно-пропускному пункті №1, кімнаті приймання передач і посилок, приміщенні групи швидкого реагування, службових приміщеннях старших по корпусу. Оновлено внутрішнє оздоблення коридору на першому поверсі, навчального класу вечірньої школи та спального приміщення № 72, що загалом покращило санітарно-гігієнічний стан і естетичний вигляд службових зон.

Також здійснено покращення умов тримання ув’язнених. Проведено роботи з ремонту камер для ув’язнених, що позитивно позначилося на умовах їхнього утримання. Зокрема, відремонтовано камери №3 та №5 у режимному корпусі №2, а також камери №8,14,34,50,52 у режимному корпусі №1.

Окрім того проведено ремонт камер №25,27,30,32, призначених для утримання екстрадованих осіб. У результаті виконаних робіт поліпшено побутові умови та забезпечено належний стан матеріально-побутового забезпечення в місцях тримання ув’язнених. В установі функціонують відремонтовані кімнати контактних побачень, тренажерний зал, тренажер у прогулянковому дворику.

Факти, виявлені під час відвідування

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав ув’язнених та засуджених осіб:

1. Під час відвідування приміщень збірного відділення моніторинговою групою встановлено, що їхнє обладнання не повною мірою відповідають вимогам Порядку забезпечення, обліку та експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарчого призначення та норм їхнього забезпечення і експлуатації в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.07.2012 року за №1274/21586 (далі — Норми забезпечення).

Так, у збірному відділенні відсутні приміщення: кімнати для оформлення документів; фотолабораторія; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей і речового майна; перукарня; душова; камера карантину; камера для хворих (камера-ізолятор); кімнати для роздачі їжі, зберігання харчових продуктів і миття столового посуду.

Необхідно зазначити, що відсутність камери карантину та камери-ізолятора для хворих у збірному відділенні установи сприяє поширенню інфекційних захворювань серед новоприбулих осіб, підвищує ризик епідеміологічних спалахів і ускладнює своєчасне виявлення та ізоляцію хворих, що становить загрозу як для утримуваних осіб, так і для персоналу установи.

Водночас у наявності є лише два камерні приміщення, для тримання осіб, які прибувають в установу та вибувають з неї, що не дозволяє тримати ув’язнених та засуджених з додержанням вимог ізоляції, що є порушенням пункту 10 глави 2 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1769/5 (далі — ПВР СІЗО) та статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення”.

Вікна камерних приміщень №№1,2 виходять на глуху стіну, через що природне освітлення не проникає в приміщення, що може створювати додатковий психологічний тиск на ув’язнених, оскільки відсутній будь-який, навіть візуальний, зв’язок із зовнішнім світом.

Згідно з додатком Ж “Нормативні показники освітлення приміщень житлових будівель”, ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.10.2018 року №264, освітленість робочих поверхонь спальних, житлових кімнат має складати 150 ЛЮКС. У камерному приміщенні №1 зафіксовано 2,8 ЛЮКС штучного освітлення і 0 ЛЮКС природного освітлення.

Санвузли в камерах не обладнані достатніми перегородками та дверцятами, які забезпечують можливість усамітнення, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил. У камері №2 затікання стелі.

Камерні приміщення збірного відділення функціонують всупереч правилу 22.5 Європейських пенітенціарних правил, а також пунктам 14 і 15 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правил Мандели).

Вищезазначене свідчить про порушення прав ув’язнених на гуманне ставлення та повагу до їхньої людської гідності, передбачених частиною третьою статті 1 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та правилом 13 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Крім того, у своїй 11-й загальній доповіді Європейський комітет із запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначає, що заходи безпеки не повинні призводити до позбавлення ув’язнених природного світла та свіжого повітря, на які має право кожен в’язень. Щобільше, відсутність сонячного світла і свіжого повітря створює умови, сприятливі для поширення хвороб, зокрема туберкульозу. (CPT/Inf (2001) 16, пункт 30).

У карцерному приміщенні вікно не відкривається, відсутня питна вода, відсутня вентиляція, через надмірну загратованість зафіксовано 9,6 ЛЮКС штучного і 0 ЛЮКС — природного освітлення.

2. У порушення частини 1 статті 115 КВК України, пункту 10 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями встановлено, що у камерних приміщеннях для утримання осіб, які прямують транзитом, норма жилої площі на одного засудженого складає менше ніж 4 м². Так, у камерному приміщенні №49, де розташовано 8 ліжок та перебувало 8 засуджених осіб, площа приміщення, згідно з актом вимірювання жилої площі складає 23,0 м².

Таким чином фактична площа на одну засуджену особу складала 2,87 м². Також має місце недостатнє освітлення: зафіксовано 28,9 ЛЮКС штучного освітлення.

У пункті 13 Сьомої Загальної доповіді Комітету зазначається, що проблема з переповненими камерними приміщеннями призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи та приходить до висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення мав наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

3. Під час відвідування установи моніторинговою групою виявлено наявність металевої клітки в приміщенні для проведення судових засідань у режимі відеоконференції, яка використовується для ізоляції засуджених і осіб узятих під варту.

Водночас Комітет у своїх доповідях неодноразово наголошував, що утримання засуджених у металевих клітках під час зустрічей з адвокатами чи іншими представниками захисту може розглядатися як нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження. Комітет закликав українську владу переглянути ці положення та припинити таку практику (CPT/Inf (2007) 22, пункт 114; CPT/Inf (2013) 23, пункт 51).

4. Під час відвідування сектору максимального рівня безпеки біля зовнішніх дверей камер для тримання засуджених до довічного позбавлення волі встановлено розміщення поіменних карт з наданням інформації короткого опису злочинів скоєних особами, які знаходяться в камерах.

У своїй доповіді за результатами візиту до України в 2020 році Комітет зазначив, що дану практику слід зупинити, оскільки вона не служить жодній розумній меті, і окрім стигматизації, має ефект пошкодження стосунків між ув’язненими та працівниками в’язниці. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 52).

5. Моніторинговою групою було досліджено питання додержання прав осіб, стосовно яких компетентним органом іноземної держави прийнято рішення про їхню видачу в Україну (екстрадицію).

Було оглянуто два відремонтовані камерні приміщення №№25,30 з дотриманням норми жилої площі 4 м² на одну особу, в яких проведено ремонтні роботи та які оснащені необхідним обладнанням і меблями.

Разом з тим моніторингова група зафіксувала недостатній рівень природного освітлення. Відповідно до додатка Ж “Нормативні показники освітлення приміщень житлових будівель” ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.10.2018 року №264, освітленість робочих поверхонь у спальних і житлових приміщеннях повинна становити 150 ЛЮКС. Водночас у камерному приміщенні №30 зафіксовано лише 25,4 ЛЮКС, що значно нижче встановлених норм. Відсутня припливно-витяжна вентиляція.

Моніторинговою групою встановлено, що екстрадовані особи тривалий час тримаються у камерних приміщеннях по одному. Разом з тим, згідно з пунктом 53 21-ої Загальної доповіді Комітету зазначено, що одиночне ув’язнення може мати надзвичайно руйнівні наслідки для психологічного, соматичного та соціального здоров’я цих осіб, які можуть виникати негайно та посилюватися залежно від того, як довго триває цей захід і наскільки невизначеним він є у часі.

Крім того, воно може створювати умови для навмисного жорстокого поводження з ув’язненими поза увагою інших ув’язнених і персоналу в’язниці. (CPT/Inf (2011) 28).

Пунктом 4 глави 2 розділу III ПВР СІЗО визначено, що для запобігання втечам та вчиненню кримінальних правопорушень, порушенню встановленого законодавством порядку тримання під вартою та відбування покарання, а також забезпечення безпеки ув’язнених, засуджених, персоналу СІЗО та інших осіб, які перебувають на території СІЗО, застосовуються аудіовізуальні, електронні та інші технічні засоби.

Під час огляду камерного приміщення №30, призначеного для тримання екстрадованих ув’язнених, зафіксовано наявність встановленої камери відеоспостереження.

Водночас у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер. Комітет згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку.

Проте, будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема, при застосуванні протягом тривалого часу. (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52).

У порушення вимог пункту 22.5 Європейських пенітенціарних правил (ЄПП) та Порядку забезпечення, обліку та експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарського призначення та норм їхнього забезпечення і експлуатації в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2012 року №1118/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за №1274/21586 (далі — Норми забезпечення), камерні приміщення не обладнані баком для питної води місткістю 15 літрів із водорозбірним краном, кришкою, кухлем і тазом. У зв’язку з цим засуджені змушені вживати технічну воду з централізованого водопостачання або купувати питну воду в крамниці установи.

Окремі прогулянкові дворики не мають достатнього укриття від атмосферних опадів. Разом з тим Комітет неодноразово рекомендував переглянути дизайн та розмір прогулянкових двориків “звідки в кращому випадку відкривається вид на небо”. (пункт 122, пункт 127 (CPT/Inf (2014) 15).

Щодо фізичної активності та відпочинку поза камерами, ув’язненим забезпечено право на щоденну прогулянку на свіжому повітрі тривалістю не менше однієї години. Проте персонал установи не запропонував жодних альтернативних видів позакамерної діяльності.

У цьому контексті Комітет у доповіді за 2023 рік констатує, що ситуація з позакамерними заходами для осіб, взятих під варту, не покращилася з часу візиту 2017 року.

Як і раніше, за винятком невеликої кількості працюючих, дорослі особи, взяті під варту (зокрема жінки), у відвіданих установах перебувають у камерах до 23 годин на добу, маючи обмежений доступ до занять поза камерою, окрім щоденних прогулянок і, в окремих випадках, епізодичного відвідування спортивного залу. Прогулянки тривають лише одну годину на день (іноді трохи довше для жінок) у невеликих дворах із гнітючим дизайном (високі стіни, що обмежують огляд).

Усередині камер основними засобами дозвілля є телевізор, книги та настільні ігри. Комітет висловлює занепокоєння тривалим перебуванням осіб у таких умовах і закликає владу розробити програми заходів для взятих під варту, а також облаштувати просторіші прогулянкові двори з можливістю фізичних вправ і кращим оглядом. (CPT/Inf (2024) 20, пункт 58).

Під час спілкування ув’язнені повідомили, що ані під час прибуття до установи, ані надалі адміністрація та персонал не надали їм жодної інформації щодо наявності укриття для захисту від можливих обстрілів та порядку дій у разі оголошення сигналу “Повітряна тривога”.

Крім того, за їх словами, під час повітряної тривоги персонал установи не пропонував спуститися в укриття. Вказане свідчить про те, що ув’язнені залишаються незахищеними у камерних приміщеннях під час повітряної тривоги, що створює реальний ризик для їхнього життя та здоров’я в умовах збройної агресії РФ проти України.

Моніторинговою групою досліджено питання щодо укриття, наявного в установі, яке розташоване в підвальному приміщенні. Проте, всупереч вимогам Кодексу цивільного захисту України, Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138, а також Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 липня 2018 року №579, в укритті не повною мірою забезпечено умови для перебування осіб.

Зокрема, санвузли не обладнані дверцятами та достатніми перегородками, які забезпечують можливість усамітнення, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил; відсутня система вентиляції. У приміщенні зафіксовано надмірну вологість і необхідність проведення ремонтних робіт тощо.

Таким чином указані обставини можуть суттєво вплинути на процес прийняття рішення компетентними органами іноземних держав стосовно питання екстрадиції осіб, які підозрюються або обвинувачуються в скоєнні злочину до України.

6. У камерних приміщеннях встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що забезпечує право на повагу до приватного життя. Так, у порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил, ліжка у деяких камерних приміщеннях розташовані впритул одне до одного, що не забезпечує ув’язненим особистого простору (камери №№49,53,28,33 тощо).

Санвузли у більшості камер не містять достатніх перегородок або дверцят які дозволяють усамітнитись, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

Заходи з дезінсекції, що вживаються адміністрацією установи, не достатні, в окремих камерних приміщеннях моніторами було зафіксовано наявність тарганів, ліжка розташовані впритул. Більшість камерних приміщень не забезпечено достатнім рівнем природного освітлення та вентиляції.

Зазначене свідчить про порушення прав ув’язнених на гуманне ставлення та на повагу до їхньої людської гідності, згідно з частиною 3 статті 1 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та правилам 13,14,15 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Разом з тим у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема, зменшити наповнюваність камер таким чином, щоб на одну взяту під варту особу припадало щонайменше 4 м² житлової площі (не враховуючи площі, яку займають внутрішньо камерні туалети); всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно і часто проводити дезінсекції; забезпечити достатнього доступу до природного освітлення та вентиляції у камерах, внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

7. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Відповідно до пункту 3.19.1 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення), санітарна обробка передбачає миття засуджених (осіб, узятих під варту) в лазні з використанням мила та мочалки, обов’язкову заміну постільної та натільної білизни, а також проведення дезінфекції (знищення патогенних мікроорганізмів) та дезінсекції (знищення комах і кліщів, які є переносниками інфекційних захворювань) особистого одягу та постільних речей (подушок, матраців, ковдр) у дезінфекційній камері.

Однак, як встановлено моніторинговою групою, дезінфекційна камера в установі не працює більше років, що унеможливлює належну санітарну обробку постільних речей та одягу, підвищує ризик поширення інфекційних захворювань серед засуджених і персоналу, а також суперечить встановленим санітарно-гігієнічним нормам.

У порушення вимог пункту 2.11. розділу II Положення у приміщенні лазні належним чином не працює та потребує ремонту примусова припливно-витяжна система вентиляції. На стінах та стелі значний конденсат.

У порушення пункту 3.5 розділу ІІІ Положення адміністрацією установи не забезпечується тривалість миття засуджених у лазні установи (не менше 40 хв). Так, під час проведення моніторингового візиту встановлено, що тривалість миття групи ув’язнених становила 20 хвилин.

У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні лазні не дотримується право на приватність через відсутність шторок на окремих душових перегородках.

8. Під час дослідження дотримання права на працю і соціальних гарантій в установі було встановлено системні порушення трудових прав. А саме: моніторингова група виявила, що усі трудові договори, укладені адміністрацією установи із засудженими, які виконують функції господарського обслуговування (прибирання, технічне обслуговування, доставлення та роздача їжі тощо), мають форму строкових договорів на 3 місяці.

Водночас ці договори не містять правового обґрунтування строковості, як цього вимагає частина третя статті 23 Кодексу законів про працю України. Відповідні трудові функції мають постійний характер, що вимагає укладення безстрокових договорів.

Крім того встановлено низку інших порушень: не визначено конкретного розміру заробітної плати, що суперечить статтям 2, 21,97 КЗпП України; відсутнє посилання на джерело фінансування робіт; не додаються посадові інструкції, що порушує вимоги статті 29 КЗпП України; не підтверджено проходження інструктажів з охорони праці.

Такі недоліки свідчать про формальний підхід до оформлення трудових правовідносин та порушення обов’язку ознайомлення працівника із суттєвими умовами праці, що прямо суперечить статті 29 КЗпП України.

Використання цивільно-правових договорів як прихованої форми трудової експлуатації. Проаналізовані цивільно-правові договори №Ц-03, №Ц-04, №Ц-05, укладені у січні-лютому 2025 року з засудженими Ш., С., Ф., свідчать про фактичне виконання трудової функції під виглядом ЦПД.

Зміст робіт (миття посуду, прибирання, приготування їжі, вантажні роботи), регулярність та організованість виконання, підпорядкування внутрішньому режиму установи, а також фіксований обсяг робіт і оплата за результатами свідчать про наявність трудових, а не цивільно-правових відносин. Це суперечить статті 21 КЗпП України, яка визначає ознаки трудових відносин; частині четвертій статті 118 КВК України.

Праця засуджених не супроводжується оформленням соціального страхування; нарахуванням пенсійного стажу; веденням обліку робочого часу; гарантіями з охорони праці.

Виявлені порушення також суперечать положенням міжнародного права. Правило 97 Мінімальних стандартних правил поводження з ув’язненими ООН (Правила Нельсона Мандели) зобов’язує забезпечити умови праці, еквівалентні умовам на волі. Конвенція МОП №29 про примусову працю забороняє приховану примусову працю та вимагає забезпечення соціальних гарантій для осіб, залучених до праці під час відбування покарання. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (стаття 7) гарантує право на справедливі і сприятливі умови праці, включаючи достатню оплату, безпечні умови, рівні можливості та соціальний захист.

Установлено системну практику порушення трудового законодавства, зокрема оформлення строкових трудових договорів без правових підстав та масове використання ЦПД для фактичної організації трудової діяльності. Засуджені позбавлені основоположних трудових прав, включаючи соціальні гарантії, охорону праці, захист від експлуатації.

Виявлено низький рівень правової обізнаності засуджених та відсутність механізмів захисту їхніх трудових прав в установі.

9. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки.

Разом з тим, згідно з абзацом 8 пункту 8 глави 1 розділу V ПВР СІЗО, носіння персоналом СІЗО спеціальних засобів в межах території СІЗО, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями п.85 (CPT/Inf (2011) 29) п. 23 (CPT/Iinf (2013) 23) п.166 (CPT/Inf (2014) 15).

10. Відповідно до службової документації, станом на 13.03.2025 загальний некомплект по установі складав 43 посади від штатної чисельності персоналу.

Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими.

Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку із чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

11. Моніторингова група вивчила практику застосування підсистеми оцінки ризиків повторного кримінального правопорушення “Касандра” в закладі шляхом аналізу відповідей адміністрації установи та опитування засуджених. Встановлено суттєві недоліки у дотриманні процедурних і процесуальних гарантій, що негативно впливають на забезпечення прав засуджених.

Відсутність усвідомленої участі засуджених в оцінці ризиків. Більшість опитаних засуджених не змогли пояснити, що таке підсистема “Касандра”, з якою метою її використовують, хто проводить оцінювання, та коли останній раз така оцінка здійснювалась. Це свідчить про фактичну відсутність інформованої згоди на обробку персональних даних, що є порушенням принципів статей 8 і 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 32 Конституції України.

Формальне інформування про права. Хоча адміністрація установи зазначила, що засуджені ознайомлюються з порядком оцінювання, самі опитані вказують на відсутність реального інформування про їхні права під час проведення оцінки. Це суперечить принципу доступу до інформації, закріпленому у Пекінських правилах ООН (п. 7.1) та Мінімальних стандартних правилах поводження з ув’язненими (Правила ООН, п. 54, 59).

Відсутність доступу до результатів оцінки та механізмів оскарження. Засуджені не мають доступу до повної форми анкети оцінки ризиків, не отримують копій висновків, не ознайомлюються з ними під підпис, а також не знають, як і куди оскаржити результати. Це порушує право на справедливу процедуру (fair trial), закріплене в статті 6 ЄКПЛ, та права на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 ЄКПЛ).

Недотримання права на участь у прийнятті рішень, що впливають на долю особи. Більшість засуджених не були присутні під час проведення оцінки або складання індивідуальної програми соціально-виховної роботи, характеристики та висновку про виправлення. Це свідчить про формальний характер таких інструментів та порушення принципу участі (participation principle), що випливає з європейських пенітенціарних стандартів.

Незрозумілий порядок зберігання і видалення персональних даних. Адміністрація не змогла надати інформацію щодо строків зберігання даних в “Касандрі”, а також не зазначила порядок видалення інформації після звільнення. Засуджені не знають про можливість подати запит на видалення чи виправлення даних. Це порушує норми Закону України “Про захист персональних даних” та принципи GDPR щодо збереження і контролю над власними даними.

Стан використання підсистеми “Касандра” в установі вказує на системні порушення прав людини, зокрема: права на інформовану згоду та доступ до персональних даних; права на участь у процедурах, що мають наслідки для статусу засудженого; права на ефективне оскарження результатів адміністративних дій. Виявлені практики порушують вимоги національного законодавства та міжнародних стандартів поводження з ув’язненими.

Івано-Франківська міська медична частина №12 філії ДУ “ЦОЗ ДКВС України” в Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях

Завідувач Івано-Франківської міської медичної частини № 12 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях. (далі — медична частина) — Андрій Лизин.

Згідно з інформацією, наданою персоналом медичної частини, укомплектовані наступні посади: завідувач медичної частини-лікар — 1 ставка; лікар-терапевт —1 ставка; лікар-дерматовенеролог — 0,5 ставки; лікар-психіатр — 0,5 ставки; лікар-фтизіатр — 1 ставка; лікар-рентгенолог — 0,5 ставки; лікар-інфекціоніст — 0,5 ставки; лікар-стоматолог — 0,5 ставки; лікар-акушер-гінеколог — 0,5 ставки; лікар-нарколог — 0,5 ставки.

Під час відвідування моніторинговою групою вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів та були виявлені недоліки в роботі Івано-Франківської міської медичної частини №12, що призводять до порушення прав засуджених та осіб, які тримаються під вартою в державній установі “Івано-Франківська установа виконання покарань №12”.

1. У порушення пункту 4 глави 1 розділу X Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України (далі — ПВР СІЗО), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1769/5 та Положення про Івано-Франківську міську медичну частину №12 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях, у медичній частині не організовано надання стаціонарної медичної допомоги.

Це призводить до обмеження доступу засуджених і осіб, узятих під варту, до належного медичного нагляду та лікування в умовах стаціонару, що може спричинити погіршення їхнього стану здоров’я, ускладнення хронічних захворювань і підвищення ризиків, пов’язаних зі здоров’ям, порушуючи їхнє право на охорону здоров’я та медичну допомогу, гарантоване статтею 49 Конституції України.

Крім того зазначене суперечить пункту 38 рекомендацій Комітету, де вказується, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам в цивільних медичних закладах. Повинна бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також бути надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування. (CPT/Inf (93) 12-part).

2. Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого 025/о до форми первинної облікової документації № 511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2024 року №186, не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 року №239/5/104 (далі — Порядок).

Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, щоб будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, детально фотографувалися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігалися в індивідуальній медичній картці особи. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

3. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом з тим Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі — Комітет) у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.

Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

4. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи (5 осіб станом на 13.03.2025 року) з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

Крім того на день візиту в аптеці медичної частини були відсутні препарати для лікування вірусного гепатиту С.

5. У порушення вимог пункту 1 розділу II Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.02.2019 року №287, у медичній частині не дотримано вимог щодо ізоляції хворих на туберкульоз. Зокрема палати використовуються для розміщення більше ніж однієї-двох осіб (одна палата-камера розрахована на чотири ліжко-місця), двері не обладнані ущільненим порогом та ущільнювачами по краях, через відсутність механічної вентиляції не забезпечена рециркуляція повітря.

6. Диспансерний нагляд здійснюється за 11 особами які мають інвалідність. З них Iгр. — 0 осіб; Ⅱ гр. — 2 особи; Ⅲ гр. — 9 осіб. Разом з тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Так, під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що у 1 особи, яка має інвалідність, відсутня індивідуальна програма реабілітації (далі — ІПР). Крім того не виконуються рекомендації ІПР у зв’язку з чим вона не отримує належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

7. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, в медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

8. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, в медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

9. У порушення пункту 9 Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 березня 2016 року №240, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за №570/28700, пункту 8.3.4 Державних будівельних норм України В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я”, палата-ізолятор для осіб із розладами психіки не відповідає встановленим вимогам.

Приміщення розраховане на перебування більш ніж однієї особи (на 8 осіб), що суперечить принципам ізоляції. Використовуються двоповерхові ліжка, обладнання мають гострі кути, що становить потенційну небезпеку для пацієнтів.

Санітарний вузол не обладнаний дверцятами та достатніми перегородками, що унеможливлює приватність. Відсутній бачок із питною кип’яченою водою. Постільні речі та матраци потребують заміни.

10. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

11. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

12. У порушення вимог наказу МОЗ України від 16.12.2003 року №584 “Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах”, лікарські засоби зберігаються без дотримання встановлених виробниками температурних режимів. Зокрема в приміщенні маніпуляційного кабінету у шафі та на столі було виявлено одну упаковку лікарського засобу “Аскорбінова кислота”, для якого встановлена максимальна температура зберігання не повинна перевищувати 8°С.

Недотримання відповідних умов може призвести до втрати ефективності лікарських засобів, що становить ризик для життя і здоров’я пацієнтів.

13. Згідно з пунктом 10 глави 2 розділу IX ПВР СІЗО, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, підлягають обов’язковому профілактичному медичному огляду відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок” на кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації № 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року №150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за №662/23194.

Разом з тим моніторингова група зафіксувала відсутність особистих медичних книжок у 3 працівників харчоблока та результатів обстеження в медичній документації, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), які необхідні для допуску до роботи на об’єктах харчування.

14. Приміщення кабінету лікарів та рентген-кабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог п. 3.6 глави 3 розділу V Правил та порушенням п. 10.18. глави 10 Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 року за №1256/14523 (далі — Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур).

15. У приміщенні рентген-кабінету температура повітря 15 °С , що не забезпечує комфортні умови для пацієнта й персоналу та порушує пункт 2.10 глави 2 Гігієнічних вимог до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур.

16. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

Рекомендації:

Адміністрації ДУ Івано-Франківська УВП №12

У сфері трудових прав:

• Припинити практику укладення цивільно-правових договорів із засудженими у випадках, коли характер виконуваних робіт відповідає ознакам трудових відносин.
• Укладати з засудженими безстрокові трудові договори у випадках виконання робіт постійного характеру, відповідно до вимог ст. 23 КЗпП України.
• Забезпечити чітке визначення умов оплати праці в трудових договорах, включаючи: розмір оплати (оклад), джерело фінансування, порядок і механізм нарахування.
• Долучати до трудових договорів посадові інструкції, ознайомлювати з ними засуджених під підпис.
• Гарантувати проходження інструктажів з охорони праці, забезпечення засобами індивідуального захисту та проведення медоглядів відповідно до чинного законодавства.
• Надавати засудженим письмову інформацію щодо умов праці, передбачених законодавством трудових прав і механізмів їхнього захисту та оскарження.

Щодо підсистеми “Касандра”:

• Забезпечити регулярне письмове інформування засуджених про застосування підсистеми оцінки ризиків, їхні права, мету оцінки та можливість участі в процедурі.
• Надавати засудженим копії результатів оцінювання або витяги з них під підпис.
• Впровадити процедуру подання заперечень щодо результатів оцінки з обов’язковою фіксацією в інформаційній системі.
• Гарантувати участь засудженого під час оцінки ризиків, з можливістю залучення адвоката або представника.
• Врегулювати порядок зберігання, перегляду та видалення персональних даних, пов’язаних із системою “Касандра”, з дотриманням Закону України “Про захист персональних даних”.

У сфері медичного забезпечення:

• Організувати надання стаціонарної медичної допомоги відповідно до вимог ПВР СІЗО та Положення про медичну частину.
• Забезпечити належне ведення медичної документації, у тому числі фіксацію тілесних ушкоджень із фотодокументацією, відповідно до Порядку взаємодії ДКВС з МОЗ.
• Забезпечити проведення обов’язкових медичних оглядів працівників харчоблока та оформлення особистих медичних книжок.
• Забезпечити доступ до замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) відповідно до медичних показань та нормативних вимог.
• Забезпечити проведення ПЛР-тестування для всіх осіб із підозрою на вірусний гепатит С та наявність відповідних медикаментів.
• Дотримуватись стандартів ізоляції осіб з туберкульозом згідно зі Стандартом інфекційного контролю МОЗ.
• Забезпечити осіб з інвалідністю реабілітаційними заходами відповідно до їхньої ІПР; усунути порушення доступності у медичних приміщеннях згідно з ДБН В.2.2-17:2006.
• Оснастити медичну частину сучасним діагностичним обладнанням, зокрема дентальним рентген-апаратом.
• Налагодити функціонування телемедичного комплексу для отримання спеціалізованих консультацій.
• Забезпечити дотримання температурного режиму зберігання лікарських засобів відповідно до інструкцій виробника.
• Усунути порушення пожежної безпеки: встановити вогнегасники, систему пожежної сигналізації та привести рентген-кабінет у відповідність до санітарних норм.

Міністерству Юстиції України

• Заборонити використання цивільно-правових договорів у випадках, що мають ознаки трудових відносин, особливо щодо праці засуджених.
• Надати офіційні роз’яснення для адміністрацій установ ДКВС щодо неприпустимості оформлення строкових трудових договорів без правового обґрунтування.
• Ініціювати розробку та затвердження типових форм трудових договорів, адаптованих до КЗпП і КВК України.
• Провести перевірку дотримання трудових прав засуджених у ДУ “Івано-Франківська УВП №12” та інших установах, із залученням Держпраці.
• Розробити нормативну базу для забезпечення процесуальної прозорості застосування підсистеми “Касандра”: порядок інформування, оскарження результатів, доступу до даних та зберігання персональної інформації.
• Провести аудит правових та технічних аспектів функціонування підсистеми “Касандра”.

Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (НПМ)

• Здійснити тематичний моніторинг національної практики застосування підсистеми “Касандра” в установах ДКВС.
• Порушити питання перед Міністерством Юстиції щодо забезпечення правових гарантій під час застосування системи оцінки ризиків.
• Рекомендувати Міністерству Юстиції уніфікувати практику використання ЦПД та виключити можливість порушення трудових прав засуджених.