Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа»
Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа»

Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа»

Цьогоріч дослідники вперше визначили новий субіндекс — ШІ-грамотність українців

Громадська організація «Детектор медіа» провела щорічне кількісне дослідження «Індекс медіаграмотності українців 2020–2024»,яке визначає рівень критичного сприйняття інформації та вміння користуватися медіа. Результати дослідження показують, як третій рік повномасштабної війни вплинув на медіаграмотність суспільства, враховуючи нові виклики та поширення генеративного штучного інтелекту.

Це вже п’ята хвиля дослідження індексу медіаграмотності, яке проводить «Детектор медіа». Перша та друга хвилі дослідження були проведені у 2020 та 2021 роках, третя — у 2022 — на початку 2023 року, а результати четвертої хвилі дослідження були презентовані у квітні 2024 року.

Динаміка індексу медіаграмотності за роки повномасштабної війни

За останній рік рівень медіаграмотності змінився: частка людей з вищим за середній рівнем зменшилася з 76% до 72%. Проте дослідники зазначають, що це пов'язано з оновленням методології, зокрема розширенням індикаторів субіндексу цифрової грамотності показниками сприйняття і використання штучного інтелекту.

Згідно з отриманими результатами, медіаграмотність 2% українців є низькою, у 26% — нижча за середню, 65% має вищий за середній рівень медіаграмотності і 7% — високий.

Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа» - Фото 1

У порівнянні з початком великої війни, рівень загального індексу медіаграмотності змінився значуще. З 2021-го по 2022 рік частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника зросла на 26% (з 55% до 81%). Відповідно знизилася кількість українців з низьким і нижчим за середній рівнем медіакомпетентності (з 45% до 29%).

Цьогоріч «Детектор медіа» вперше додав до Індексу медіаграмотності українців субіндекс ШІ-грамотності, тож високий та вищий за середній рівень показника мають 24% аудиторії. А 37% мають низький рівень субіндексу ШІ-грамотності.

Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа» - Фото 2

Субіндекс розуміння ролі медіа в суспільстві істотно зріс за роки війни. І його зростання триває: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника збільшилася з 68% у 2023 році до 81% у 2024 році.

Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа» - Фото 3

Субіндекс використання, який вимірює рівень диверсифікації джерел інформації про суспільно-політичні новини; інтенсивність та регулярність знайомства з новинами протягом дня тощо знизився з початку війни, але зріс у 2024-му у порівнянні з 2023 роком.

Протягом усіх трьох років війни показник індексу залишається високим і не падає до рівня довоєнного часу. Зниження частки аудиторії з високим рівнем медіаграмотності у 2024 році у порівнянні з 2022-м (з 31% до 7%) пов'язане здебільшого з коригуванням методології, а також з певною адаптацією до поточного медіаландшафту, напрацьованим досвідом перевірки контенту на достовірність, певною емоційною втомою від важкої інформації, пов’язаної з військовими діями та перспективами розвитку подій на фронті. 

Результати п’ятої хвилі дослідження свідчать про зниження кількості джерел, з якими знайомляться українці для отримання суспільно-політичних новин, визначеності щодо медіа та експертів, яким довіряють, і зменшення кількості тих, хто перевіряє достовірність контенту тощо.

Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа» - Фото 4

Згідно з результатами дослідження, рівень медіаграмотності залежить від віку, рівня освіти, добробуту та місця проживання. Вчергове високий рівень медіаграмотності виявився у молоді 18–35 років (за рахунок субіндексу цифрової компетентності) і низький серед старшої вікової групи 56–65.

Що нижчий освітній статус, то нижчим є й рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній становить 41%, а серед тих, хто має повну / неповну вищу освіту, — лише 16%.

Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа» - Фото 5

Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа» - Фото 6

Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа» - Фото 7

Чутливість до фейків та дезінформації

Чутливість українців до спотвореного контенту залишається стабільно високою всі три роки війни у порівнянні з довоєнним періодом. Якщо у 2021 році лише 55% українців мали високий і вищий за середній рівень чутливості до дезінформації / маніпулятивного контенту / замовних матеріалів, то у 2024 році ця частка становить 68%.

Українці з високим рівнем освіти та добробуту більш чутливі до спотвореного медіаконтенту. Серед аудиторії із середньою загальною освітою частка тих, хто має показник чутливості до фейків вищий за середній та високий, становить 57%, а серед осіб із вищою освітою — 80%.

Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа» - Фото 8

Як українці користуються інтернетом та соцмережами?

За даними дослідження, лише 5% українців не користуються інтернетом. 91% є інтенсивними користувачами мережі — звертаються до інтернету щодня або майже щодня. Ця частка не змінилася за останній рік.

Найбільш популярними соціальними медіа, до яких українці звертаються для отримання суспільно-політичних новин, є  телеграм та ютуб: відповідно 60% і 37% аудиторії. Лише 16% аудиторії не користуються телеграмом і 11% — ютубом.

Для отримання корисної / пізнавальної та навчальної інформації найчастіше звертаються до ютубу та фейсбуку (відповідно 47% і 28%). 83% для спілкування обирають вайбер, 57% — телеграм, 40% — фейсбук.

Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа» - Фото 9

Знизилася частка аудиторії з високим і вищим за середній рівнем цифрової компетентності — з 55% до 48% (2023 vs. 2024).

Найвищий рівень цифрової компетентності, пов’язаний з інтенсивністю використання інтернету, розумінням особливостей функціонування й термінології нових медіа, практиками цифрової безпеки, володінням сучасними гаджетами, компетентністю у створенні та розміщенні власного контенту, мають українці віком 18–25 років (70% — вищий за середній та високий показник субіндексу).

Ця ж категорія українців має найвищий рівень субіндексу штучного інтелекту, що пов’язаний з досвідом його використання у різних сферах, розумінням загроз, а також можливостями виявити продукти ШІ (42% — вищий за середній та високий показник субіндексу).

Загалом 45% користувачів інтернету оцінюють свою цифрову компетентність як вищу за середню та високу; 32% — як середню і 16% вважають свій рівень нижчим за середній або низьким.

Як українці оцінюють роль медіа в суспільстві?

Тим часом зріс субіндекс розуміння ролі медіа в суспільстві: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника збільшилася з 68% до 81%.

Помітним є тренд збільшення частки аудиторії, яка вважає, що медіа мають бути платформою для діалогу між державою і суспільством: з 29% до 37% (за останні 3 роки). На думку більшості аудиторії, головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події, ― 70%.

Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа» - Фото 10

Змінилося і ставлення українців до «Єдиного марафону». Частка тих, хто позитивно ставиться до такого формату, знизилась за два роки з 45% (2022 р.) до 17% (2024 р.). 77% констатують, що через брак різних точок зору на події в телемарафоні вони шукають інформацію в інших джерелах.

Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа» - Фото 11

Кожен другий українець (51%) вважає, що медіа в Україні працюють в інтересах влади, а 40% — у власних інтересах. Ще чверть аудиторії (24%) впевнена, що медіа транслюють інтереси своїх власників та інвесторів.

Водночас найбільш значна кількість аудиторії (34%) вважає, що офіційно в Україні немає цензури, але вона існує в прихованій формі; 17% — що цензури немає офіційно і фактично. 42% констатували наявність цензури медіа в країні. Троє з чотирьох українців (75%) вважають, що держава встановлює правила, які регулюють діяльність медіа.

Індекс медіаграмотності українців залишається високим, але за рік знизився рівень цифрової компетентності, — дослідження «Детектора медіа» - Фото 12

Частка аудиторії, яка впевнена, що в Україні працюють суспільні медіа, становить 58%. Вона збільшилась у порівнянні з минулим, 2023 роком (54%). Кожен п’ятий (21%) дотримується думки, що незалежних мовників у країні немає. Така ж частка (22%) не змогла відповісти на питання однозначно.

Абсолютна більшість (74%) підкреслюють важливість існування суспільних медіа, адже вони працюють в інтересах усього суспільства, а не власника (51%); висвітлюють теми, які не цікавлять комерційні медіа, — суспільні проблеми, культуру, науку (10%); крім того, суспільні медіа не зацікавлені в маніпуляціях (13%).

Загалом автори дослідження підсумовують, що до більшості медіа українці ставляться підозріло — довіряють лише частково.

В останній рік помітна тенденція зниження частки аудиторії, яка довіряє різним медіа: від телебачення до месенджерів. Разом з тим збільшується кількість споживачів, які довіряють контенту різних джерел частково.

Про дослідження: «Індекс медіаграмотності українців» проводилося компанією New Image Marketing Group (польовий етап: 15.01.2024 – 29.01.2024). Мета дослідження — обчислити індекс медіаграмотності українців та виявити його динаміку в порівнянні з минулими роками.

Методологія: кількісне дослідження; інтерв'ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).

Географія: національне дослідження.

Тип вибірки: репрезентативна за віком, статтю, типорозміром населеного пункту та регіоном. Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.

Фото: iStock/axel2001

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Долучитись
Джерело матеріала
loader
loader