Трамп після розмови з Путіним розчарував Європу: в чому причина

Заклик Дональда Трампа до 30-денного припинення вогню між Україною та Росією на початку тижня викликав обережний оптимізм у столицях Європи.

Але вже за кілька днів ці надії зникли.

Причиною стала двогодинна розмова Трампа з Володимиром Путіним, після якої президент США зробив низку суперечливих заяв.

Про це пише Bloomberg.

У соцмережах Трамп повідомив, що Україна та Росія «негайно розпочнуть переговори», однак США, за його словами, можуть у них не брати участі.

Попри очікування жорсткіших дій, жодного графіка мирних переговорів, додаткових санкцій чи тиску на Москву не пролунало.

Більше того, як повідомляє Bloomberg з посиланням на європейських чиновників, позиція Трампа викликала розчарування серед союзників.

Один з високопосадовців, який побажав залишитись анонімним, заявив: «Лідери побоюються, що Трамп фактично відмовляється від дипломатичних зусиль».

Інший представник додав, що Трамп «відступає від власної пропозиції щодо припинення вогню» і більше не говорить про санкційний тиск на Росію.

За його словами, ані Київ, ані лідери ЄС не підтримують ідеї прямих переговорів з Росією в умовах, коли Кремль не демонструє жодних поступок.

Крістін Берзіна, керівниця програми «Геостратегія Північ» у Фонді Маршалла, зазначає: «Путін отримав більше можливостей, а припинення вогню та врегулювання здаються все більш далекими».

Попри заяви Трампа, що США нібито не виходять із процесу, президент чітко дав зрозуміти: він не поспішає із санкціями та не виключає, що взагалі «відступить».

«Я думаю, що щось станеться, а якщо ні, я просто відійду, і їм доведеться продовжувати», — сказав він.

Експерти Bloomberg Economics вважають, що така позиція США фактично дає Росії більше часу.

Аналітик Алекс Кокчаров зазначив: «Залишається незрозумілим, чи це сигналізує про справжню зміну позиції Кремля, чи про продовження зусиль щодо затримки переговорів… перше менш імовірне, ніж друге».

Щодо самої розмови з Путіним, Трамп назвав її «чудовою».

Але конкретики після дзвінка було небагато.

Росія, зі свого боку, заявила про роботу над певним «меморандумом щодо мирного врегулювання», але деталей не оприлюднила.

Володимир Путін, виступаючи в Сочі, сказав: «Головне для нас — усунути корінні причини цієї кризи».

Як підкреслює аналітикиня Центру стратегічних і міжнародних досліджень Марія Снєгова, в інтерпретації Кремля це означає «ліквідацію української державності в її нинішньому вигляді».

Водночас президент Володимир Зеленський, який раніше підтримав ідею припинення вогню, заявив під час розмов із Трампом, що у разі відмови РФ припинити вогонь санкції мають бути посилені.

Однак відповідь Трампа була двозначною.

Він навіть прокоментував Зеленського словами: «Він не найлегша людина у спілкуванні».

Ще однією несподіванкою стала заява Трампа про можливість проведення мирних переговорів у Ватикані за участю новообраного Папи Лева XIV.

Коли журналісти запитали, чи вірить Трамп, що Путін хоче миру, він відповів просто: «Так».

Незважаючи на непослідовність Білого дому, у США залишаються важелі впливу.

Колишній посол у Києві Джон Гербст зазначає, що США можуть:  «відкрити трубопровід для значних військових постачань Україні та ввести жорсткіші санкції проти Кремля».

У Конгресі до цього, схоже, вже готові.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем закликав до нових обмежень проти РФ, а лідер більшості Джон Тун підтвердив: «Сенат має готовий законопроєкт про санкції.

Якщо Білий дім вирішить діяти жорсткіше — ми до цього готові».