Новый торговый режим с ЕС, план обхода вето Орбана, признание Трампа о Путине: новости дня

Все важливе і цікаве за четвер, 22 травня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Зізнання Трампа про Путіна.

The Wall Street Journal дізналося нові подробиці розмови президента США Дональда Трампа з європейськими лідерами, які були "неприємно вражені" описом з боку американського президента результатів його розмови з Путіним.

Отже, за даними The Wall Street Journal, президент США Дональд Трамп у своїй розмові з європейськими лідерами після дзвінка правителю РФ сказав, що той не прагне миру, оскільки відчуває, що "перемагає".

Зазначається, що це чи не перший випадок, коли така оцінка пролунала від Трампа, і це суперечить його публічним заявам про те, що "Путін прагне миру".

Видання пише, що якщо перед розмовою з Путіним Трамп погрожував застосувати нові санкції проти Росії, якщо Кремль відмовиться погоджуватись на паузу у бойових діях, то після неї змінив думку і не готовий був думати про санкції.

Тим часом у Сенаті США нагадали, що готові до санкцій проти РФ, якщо не буде реальних кроків до миру.

Американські сенатори Річард Блюменталь і Ліндсі Грем заявили, що їхній законопроєкт щодо нових санкцій проти Росії має підтримку 81 сенатора.

Серед іншого, там йдеться про 500-відсоткові тарифи на ті країни, що купують російські енергоресурси, уран та деякі інші товари.

Проте прем'єр Польщі Дональд Туск не підтвердив новини про те, що Трамп розповідав європейським лідерам наведену вище інформацію.

"Я не підтверджую таке повідомлення.

Але я підтверджую, що ситуація складна, тому що з російського боку немає навіть сліду доброї волі якнайшвидше припинити вогонь і розпочати чесні мирні переговори.

І президент Трамп, і наша, європейська "четвірка", сформулювали дуже чітку умову: припинення вогню без жодних умов, тобто до початку переговорів, щоб люди перестали гинути", – сказав Туск.

Варто зазначити, що польський прем’єр не брав участі у телефонній розмові з Трампом після його дзвінка з Путіним.

"Росіяни, з іншого боку, взяли на озброєння свою класичну тактику: затягувати і пересмикувати різні ниточки, щоб уникнути зобов'язань щодо припинення вогню і приєднання до мирних переговорів всерйоз.

Ситуація складна, не скажу, що критична, але вона складна від самого початку", – додав Туск.

Санкції Європи проти РФ.

Європарламент ухвалив "заборонні тарифи" на сільгосппродукцію і добрива з Росії та Білорусі.

Євродепутати, зокрема, ухвалили рішення про підвищення митних зборів та тарифів для імпорту сільськогосподарської продукції, а також карбаміду та азотних добрив з Росії та Білорусі в Європейський Союз.

Тарифи і митні збори підвищують до рівня, що повністю зупинить їхній експорт на територію ЄС.

Регламент вступить в силу після його формального затвердження Радою ЄС та офіційної публікації.

Водночас заявив, що почав процедуру зняття санкцій з Косова.

Велика Британія закликала своїх партнерів по G7 погодитися на зниження цінової стелі на російську нафту.

За чинними умовами обмеження, яке встановлено на рівні 60 доларів за барель, західні оператори можуть страхувати і транспортувати нафту з Росії лише за умови, що вона продається нижче цієї межі.

Однак на початку квітня ціна впала нижче 60 доларів.

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен вважає, що цінову стелю на російську нафту варто знизити до 40 доларів за барель.

А міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль висловив сподівання, що "Група семи", у зустрічі якої він бере участь, зможе погодити спільну заяву з підтримкою України.

Напередодні ЗМІ повідомили, що спільна заява за підсумками зустрічі міністрів фінансів G7 може бути зірвана, оскільки США хочуть вилучити з тексту формулювання про "протиправне" вторгнення Росії в Україну.

Тим не менш, глава Мінфіну Німеччини оптимістично оцінив шанси на погодження заяви.

"Я оптимістично налаштований, що зрештою такі формулювання також будуть включені до комюніке, але прошу зачекати на точний текст, оскільки я хочу залишити це на розсуд канадського головування сьогодні в другій половині дня", – додав він.

А 15-17 червня у Канаді відбудеться саміт лідерів "Групи семи".

Білий дім анонсував участь президента США Дональда Трампа у цьому саміті.

Агентура РФ у Європі.

Естонія депортувала громадянина України за зв'язки з ФСБ, а в Італії оголосили вирок росіянину, який організував втечу сина ексгубернатора РФ.

В Іспанії дослідили, як РФ намагалась підсилити хаос в країні після катастрофічних повеней, а євродепутат з Кіпру – під вогнем критики за проросійську позицію.

А у Данії в обладнанні для енергомережі виявили невідомі електронні компоненти.

Мерц про захист членів НАТО.

Сьогодні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц дав офіційний старт роботі у Литві нової німецької бригади, яка має допомогти захистити східний фланг НАТО.

"Разом з нашими партнерами ми рішуче налаштовані захищати територію альянсу від будь-якої агресії.

Безпека наших балтійських союзників – це також і наша безпека", – заявив Мерц.

Розміщення бригади в Литві є першим випадком, коли німецька бригада надовго базується за межами Німеччини з часів Другої світової війни.

"Це історичний день.

Це день довіри, відповідальності та дій", – заявив президент Литви Гітанас Науседа після зустрічі з Мерцом.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск вважає, що інциденти за участі російських диверсантів ставатимуть частіші і Балтійське море в майбутньому може стати місцем постійної конфронтації.

Щодо євроінтеграції.

Брюссель розробляє альтернативний сценарій проведення переговорів про вступ України до ЄС в обхід Угорщини – перші кроки в його реалізації вже зроблені, хоча офіційно про це воліють не повідомляти.

Про це йдеться у статті "Європейської правди".

Крім того, підготовчі кроки для реалізації так званого "плану Б" вже розпочалися, і на цьому шляху Україна допустила кілька порушень звичної для ЄС процедури вступу, і зробила це за згодою польського головування у ЄС.

А 27 травня Рада ЄС обговорить позбавлення Угорщини права голосу в Євросоюзі.

Стаття 7 Договору про Європейський Союз дозволяє призупинити дію певних прав держави-члена, зокрема, права голосу, якщо відбувається серйозне і постійне порушення державою-членом засадничих цінностей ЄС.

Тим часом уряд Молдови підтвердив, що разом з Україною здійснює юридичні кроки з підготовки до вступних переговорів з ЄС.

Слід також додати, що Євросоюз відкрив вісім розділів у переговорах про вступ із Албанією, яка подала заявку на вступ до ЄС у квітні 2009 року і отримала статус країни-кандидата у червні 2014 року.

Новий торговий режим із ЄС.

Єврокомісія ухвалила перехідні заходи на заміну "торговельному безвізу" з Україною з 6 червня.

Вони будуть діяти поки тривають переговори щодо перегляду, модернізації та актуалізації Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ).

У Києві запевняють, що наразі про жодне припинення вільної торгівлі ЄС з Україною не йдеться, європейський ринок лишається відкритим для українських товарів.

"Про жодне припинення вільної торгівлі не йдеться: ринок ЄС залишається відкритим для українських товарів.

Ми домовилися швидко й конструктивно працювати над досягненням довгострокового рішення", – наголосила віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішина.

Вибори у Східній Європі.

У Румунії відхилили скаргу ультраправого Джорже Сіміона на вибори і затвердили результат президентських виборів.

Обраний президент Нікушор Дан складе присягу опівдні 26 травня.

Кандидат у президенти Польщі офіційно пообіцяв не пускати Україну в НАТО.

Зокрема, підтримуваний опозицією кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький офіційно пристав на вимоги лідера антиукраїнської "Конфедерації" Славоміра Менцена, серед яких обіцянка не пускати Україну в НАТО, в обмін на підтримку у другому турі.

Підписання декларації з восьми пунктів відбулося під час прямого ефіру з Менценом.

Решта новин.

У центрі Вашингтона застрелили двох співробітників посольства Ізраїлю.

Трамп заявив, що убивство пари явно мало антисемітський мотив і подібні випадки "мають припинитися негайно".

МЗС Литви розкритикувало обстріл Ізраїлем, під який потрапила представниця країни.

Фінляндія викликала посла Ізраїлю через обстріл під час візиту дипломатів.

Гренландія дозволила дансько-французькій компанії видобувати корисні копалини.

Британія передала Маврикію архіпелаг із військовою базою США.

США підтримали передачу Британією архіпелагу.

Суд в Італії дозволив вказувати двох жінок матерями у свідоцтві про народження.

Данія підвищила пенсійний вік до 70 років.

У Берліні 13-річний учень ударив ножем однокласника, його розшукують.