/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F104%2Fde2aa359823e693355bb3020b69dd0e5.jpg)
«Skinny Fat»: що може приховувати струнка фігура і чому це не завжди добре для здоров’я
Попри поширене уявлення про те, що головним маркером доброго здоров’я є струнке тіло без зайвих кілограмів, у медичній та спортивній практиці дедалі частіше акцентують увагу на явищі, яке суперечить цьому стереотипу.
Йдеться про так званий тип тілобудови «skinny fat» — парадоксальний стан, за якого людина має нормальний або навіть знижений індекс маси тіла, але при цьому її організм характеризується високим відсотком жирових відкладень на тлі недостатньої м’язової маси.
Що таке «Skinny Fat».
Термін "Skinny Fat» перекладається з англійської як «худий і водночас жирний» або «стрункий ззовні, але з надлишком жиру всередині».
Це дослівне поєднання двох протилежних понять: «skinny» означає худий, а «fat» — жирний.
Цю назву почали вживати в англомовних фітнес- і медичних колах для опису зовнішньої тілобудови, яка вводить в оману: людина виглядає худою або навіть тендітною, одягає одяг малого розміру, але при цьому має недостатньо м’язової маси та підвищений відсоток жиру — особливо внутрішнього, вісцерального.
Тобто фігура може бути візуально прийнятною, але з точки зору фізіології — далекою від здорової.
Назва «Skinny Fat» з’явилася саме для того, щоб привернути увагу до цього парадоксу: статура може здаватися здоровою лише на перший погляд, тоді як організм насправді має ті самі проблеми, що й у людей із надмірною вагою.
Саме тому у науковій літературі іноді використовують терміни на кшталт «нормальний ІМТ, але порушений метаболізм» або MONW (Metabolically Obese, Normal Weight) — «метаболічне ожиріння при нормальній вазі».
Таким чином, назва «skinny fat» є спрощеним, але влучним описом прихованого ризику: зовнішньої худорлявості, за якою стоїть внутрішнє нездоров’я.
Медики зазначають, що такі люди часто не підозрюють про ризики, які несе їхня тілобудова, а отже — не вживають жодних заходів для її корекції, вважаючи свою вагу прийнятною.
Причини розвитку стану «худий, але жирний».
Головною причиною формування типу тіла «skinny fat» зазвичай є поєднання кількох чинників, зокрема малорухливого способу життя, неправильного харчування та повної відсутності силових фізичних навантажень.
Людина, яка споживає недостатню кількість білка на фоні високої частки оброблених вуглеводів і трансжирів у раціоні, фактично сприяє наростанню підшкірного і вісцерального жиру, водночас втрачаючи м’язову тканину.
Особливо часто такий стан діагностують у людей, які зосереджуються виключно на кардіо-навантаженнях, нехтуючи важливістю силового тренінгу.
За відсутності програми, спрямованої на гіпертрофію м’язів, тіло поступово втрачає тонус, а загальний метаболізм сповільнюється, що ще більше посилює накопичення жирових відкладень навіть при обмеженій кількості калорій.
Крім того, чималу роль у виникненні цього феномену відіграє сидячий спосіб життя — офісна робота, довгі години перед монітором та мінімум фізичної активності протягом дня.
За таких умов організм втрачає здатність ефективно утилізувати глюкозу, що створює підґрунтя для розвитку інсулінорезистентності та інших метаболічних розладів.
Не варто також виключати можливість гормональних збоїв, зокрема порушень функції щитоподібної залози, які безпосередньо впливають на швидкість обміну ре«skinny fat»човин, а також на здатність організму синтезувати та підтримувати м’язову масу.
Потенційні ризики та загрози для здоров’я «skinny fat».
Незважаючи на відсутність зайвих кілограмів у традиційному розумінні, тип тіла «skinny fat» вважається медично небезпечним, оскільки пов’язаний із низкою хронічних недуг, зокрема серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом 2 типу, порушенням ліпідного профілю та навіть ожирінням печінки — причому останнє часто протікає безсимптомно.
Високий відсоток вісцерального жиру, який накопичується навколо внутрішніх органів, чинить тиск на систему кровообігу, провокує запальні процеси в тканинах і підвищує рівень так званих «поганих» ліпопротеїдів низької щільності в крові.
Така форма ожиріння, хоч і не помітна неозброєним оком, має значно більший патогенетичний потенціал, ніж звичайне підшкірне відкладення жиру.
Наукові дослідження, зокрема проведені американськими та європейськими кардіологами, вказують на те, що у людей з фенотипом «skinny fat» ризик розвитку ішемічної хвороби серця та гіпертонії практично не поступається показникам у людей із класичним ожирінням, а в окремих випадках навіть перевищує їх через відсутність своєчасної діагностики та втручання.
Як боротися з цим типом тілобудови: стратегія корекції.
Першочерговим завданням для тих, хто прагне позбутися skinny fat-композиції, є створення програми дій, яка поєднує якісну дієту, силове навантаження та зміни в способі життя.
Проте варто розуміти, що ця трансформація потребує часу й системності, а її результати залежать не лише від кількості тренувань, а й від раціональності та збалансованості харчування.
Фахівці з нутриціології наполягають на тому, що дієта для людей із skinny fat-композицiєю повинна містити підвищену кількість повноцінного білка (в межах 1,5–2 г на кожен кілограм маси тіла), що є необхідною умовою для побудови м’язової тканини.
Водночас варто значно обмежити споживання простих вуглеводів та насичених жирів, замінивши їх на складні вуглеводи (зокрема, цільнозернові крупи, овочі з низьким глікемічним індексом) та здорові джерела ліпідів — оливкову олію, авокадо, лляне насіння, морську рибу.
З боку фізичної активності необхідним є акцент на регулярних силових тренуваннях, які забезпечують анаболічний ефект і стимулюють гіпертрофію м’язових волокон.
Йдеться про вправи з вільною вагою, роботу з тренажерами, а також функціональні тренування з використанням ваги власного тіла.
Поєднання силових навантажень із помірними кардіо-сесіями — наприклад, 30 хвилин швидкої ходьби або плавання кілька разів на тиждень — вважається оптимальним варіантом для нормалізації жирового обміну без шкоди для м’язів.
Не менш важливою залишається і побутова фізична активність: навіть щоденне збільшення кількості кроків до рекомендованих 8000–10 000, використання сходів замість ліфта та зменшення часу, проведеного в сидячому положенні, здатні позитивно вплинути на загальний енергетичний баланс організму.
Крім цього, для досягнення сталого ефекту необхідно подбати про гігієну сну та управління рівнем стресу — два фактори, які безпосередньо впливають на гормональний фон, а отже — на регуляцію жирового обміну.
Нестача сну та постійне емоційне перенавантаження можуть зводити нанівець усі зусилля, спрямовані на нормалізацію стану тіла, тож їх не можна ігнорувати.
Таким чином, феномен «skinny fat», хоч і залишається малопомітним на поверхневому рівні, насправді становить серйозну загрозу для фізичного та метаболічного здоров’я.
Його ігнорування може призвести до хронічних захворювань, які з часом потребуватимуть медикаментозної корекції, а в окремих випадках — і складного багаторічного лікування.
Однак при вчасному виявленні цього стану та запровадженні комплексного підходу, що поєднує зміну харчових звичок, регулярну фізичну активність і корекцію способу життя, цілком реально повернути тілу здорову та функціональну форму, що сприятиме як зовнішній привабливості, так і довгостроковому благополуччю.

