/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F7fd8756755b219b7cc4d92a2145205d9.jpg)
Що, чорт забирай, в голові у Трампа? Чого Україні та світу чекати від "літа виснажливої дипломатії"
Чим президент США тиснутиме на союзників?
У наступні тижні пройде одразу три події, над якими нависли хмари невизначеності. Саміти G7, НАТО та Європейської ради, які можуть обернутися хаосом. У центрі уваги — президент США Дональд Трамп, чий вибуховий характер та радикальні кроки вже чотири місяці сколихують звичний порядок. Замість міжнародної консолідації — тарифні війни, погрози союзникам та відхід від підтримки України.
Чого чекати від літа по-справжньому складної дипломатії? Розповідає міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова.
Саміт G7 в Альберті, Канада, 15-17 червня
Найбільша загадка події — які наміри переслідуватиме Трамп, який нещодавно вчергове пропонував Канаді стати 51-м штатом Америки. Цього разу — в обмін на безкоштовну участь у програмі протиповітряної оборони "Золотий купол".
Що гірше, президент США не лише погрожував країні анексією, а й обклав її митами. Спочатку Білий дім запровадив тарифи у розмірі 25% на сталь та алюміній з інших країн, утім вже 4 червня розпорядився підняти їх до 50%. Такий крок найбільше б’є по Канаді, адже між країнами великий товарообіг. Наприклад, Канада посідає перше місце за обсягами поставок сталі в США. Рішення Трампа закриває американський ринок для канадської промисловості на половину її продукції.
Під час передвиборчої кампанії чинний прем’єр-міністр Канади Марк Карні висловлював думку про те, що лідерство Америки в глобальній економіці завершилося та додав, що це є "трагедією". Опосередковано політик дав зрозуміти: за підтримки інших країн G7 Канада готова перейняти лідерські позиції на себе.
Карні вже анонсував програму національних проєктів із будівництва нафтопроводів, ядерних реакторів та торгових коридорів, які мають зробить Канаду "найсильнішою економікою" і посилити автономність та стійкість країни в майбутньому.
На саміті G7 Трамп має зустрітися і з європейськими лідерами. До 9 липня з боку Штатів діє "відстрочка" на запровадження 50% тарифів на товари з Європейського Союзу. Як повідомляє Financial Times, європейські перемовники дедалі більше занепокоєні тим, що президент США може зажадати від Європи "хорошу торгівельну угоду" в обмін на підтримку України або відмову від різкого підвищення витрат для НАТО. Трамп наполягає на виділенні союзниками 5% від ВВП на військові потреби, і не всі до цього готові. Наприклад, Італія досі не вийшла на оборонні витрати на рівні раніше затверджених 2% від ВВП.
Також Європа очікує, що президент США прояснить свою позицію щодо України та санкцій проти Росії. На саміт запрошено й президента України Володимира Зеленського. Поки невідомо, чи плануються його контакти з американським лідером. Однак точно зрозуміло, що Київ буде намагатись організувати зустріч двох лідерів.
"Європейські столиці хочуть, щоб Трамп пообіцяв постійну підтримку Києву, але побоюються, що він захоче мирної угоди, яка залишить Україну та решту Європи вразливими для майбутньої російської агресії", — пише FT.
Серед найгірших сценаріїв майбутніх переговорів — повне припинення підтримки Штатами України, повномасштабна торгова війна Європи зі США або швидке виведення з Європи американських військ і військового потенціалу.
G7 є однією з ключових платформ, під час якої провідні економіки світу координують зусилля для боротьби з кризами. Проте ворожість Трампа до міжнародних майданчиків у поєднанні з політикою "Америка передусім" у торгівлі робить майже неможливими конструктивні розмови, заради яких збираються лідери.
Примітно, саміти G7 під час першого президентства Дональда Трампа оберталися скандалами. Наприклад, на саміті у Франції 2019 року Трамп виступав з ідеєю повернути Росію до групи та заявив, що інші лідери підтримали його. Однак це було далеко від правди. Насправді інші глави держав погодилися, що Росія поки що не заслуговує на таке запрошення.
2018 року Трамп відмовився підписувати фінальне комюніке саміту в Канаді через розбіжності в питанні тарифів та образу на тодішнього канадського прем’єра Джастіна Трюдо, який публічно розкритикував торгівельну політику Штатів. Чи повториться історія цього разу? Дізнаємося зовсім скоро.
Саміт НАТО у Гаазі, Нідерланди, 24-25 червня
Так, його порядок денний також впирається у президента США. Як розповідав раніше "Телеграф", за часів першого президентства республіканець розглядав можливість вивести США з Північноатлантичного альянсу через те, що європейські союзники "обкрадають" Сполучені Штати та не виділяють достатньо грошей на свою безпеку.
За другого президентства Трамп вимагає від союзників підняти оборонні витрати від 2 до 5% від ВВП. Станом на сьогодні європейські держави хоч і докладають чимало зусиль, щоб збільшити військові видатки, вони все ще залежать від США у питанні захисту, а тому намагаються не провокувати й не загострювати відносини з Трампом.
За даними джерел "Телеграфу", цього місяця на рівні НАТО запропонують нову ціль щодо оборонних витрат у розмірі 3,5% ВВП до 2032 року, і додатково — 1,5% ВВП на такі додаткові цілі як кібербезпека чи розбудова військової інфраструктури.
"Це компроміс між максималістською вимогою США та реальними, навіть дещо "прикрашеними, спроможностями європейських союзників", — каже джерело.
Раніше західні медіа стверджували, що Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прагне, аби червневий саміт був "коротким, приємним і без публічного розколу в питанні України". Кількість днів події навіть скоротили з трьох до двох.
Про запрошення України до НАТО цього року, очевидно, знову не йдеться. Ключове питання в тому, чи буде в фінальному комюніке згадана мета України щодо вступу в Альянс, як це було на саміті у Вашингтоні минулого року?
"Майбутнє України — в НАТО… Ми знову підтверджуємо, що зможемо запросити Україну вступити до НАТО, коли держави-члени Альянсу погодяться і будуть виконані умови", — йшлося у декларації.
Якщо хтось із союзників чи сама Україна буде наполягати на внесенні подібного тексту, США та Угорщина можуть взагалі заблокувати комюніке. Не секрет, що Дональд Трамп публічно виступає проти членства Києва. На ряду з цим Генсек НАТО Рютте підтвердив: вашингтонське рішення союзників щодо "незворотного шляху України" залишається в силі.
Цьогорічний заключний документ, скоріш за все, буде невеликим — до п'яти параграфів, які здебільшого будуть присвячені збільшенню витрат на оборону та боротьбі з тероризмом.
Також не варто сподіватися, що у Гаазі пройде засідання Ради Україна–НАТО на рівні лідерів. Воно може відбутися неформально на рівні міністрів закордонних справ.
Очільник міністерства оборони України Рустем Умєров, попередньо, візьме участь у Форумі оборонної індустрії, а також — робочій вечері за участі інших очільників оборонних відомств.
Президент України Володимир Зеленський, як планується, братиме участь у вечері для лідерів країн, організованій королем Нідерландів Віллемом-Олександром. За даними "Телеграфу", паралельно на полях саміту може бути організована зустріч у форматі "Коаліції охочих".
Так чи інакше, Гаазький саміт не матиме такого фокуса на Україні як попередні. Основна увага буде зосереджена на внутрішніх питаннях Альянсу та викликах, які несе нова політика Вашингтона.
Європейська рада, Брюссель, Бельгія, 26-27 червня
Без Трампа європейські лідери зберуться буквально наступного дня після Гааги. Припускаємо, обговорити буде що.
На відміну від саміту НАТО, тема України винесена окремим пунктом зустрічі Євроради. Про це свідчить попередня програма події, яка є в розпорядженні "Телеграфу".
"Очікується, що лідери ЄС обговорять війну агресії Росії проти України, останні події на Близькому Сході, європейську безпеку та оборону, роль ЄС у світі, конкурентоспроможність та міграцію", — йдеться в анонсі.
"Європейська Рада розгляне війну агресії Росії проти України у всіх її вимірах та подальшу підтримку Союзом України і її народу", — зазначається у розділі, що стосується українського питання.
Щодо шляху України до ЄС, усе готово до відкриття першого кластеру переговорів про членство, і рішення — за Радою ЄС. Проте на заваді амбітним планам — вето Угорщини. Буквально днями угорський прем’єр Віктор Орбан заявив, що зробить все, "щоб Україна не вступила в ЄС".
"Для Брюсселя вступ України є питанням життєво важливим: політичне відшкодування збитків і вигідна угода в умовах програної війни.
Але ця угода йде на шкоду європейським сім'ям. Україна висмокче кожен євро, форинт і злотий, які ми досі витрачали на зміцнення європейських сімей, європейських фермерів і європейської промисловості.
Звичайно, бюрократам байдуже, куди потрапляють гроші європейців. Їм байдуже — це Дебрецен, Харків, Варшава чи Київ, Братислава або Львів. Але нам не байдуже!" — писав Орбан.
Політик ініціював загальнонаціональне опитування VOKS 2025, аби дізнатися думку угорців щодо вступу України до Європейського Союзу. Паралельно уряд розпочав дезінформаційну кампанію, спрямовану на формування негативного ставлення громадян до цього процесу.
Річ у тім, що за рік в Угорщині пройдуть вибори, й антиукраїнська риторика — одна з головних тем передвиборчої кампанії Орбана, який стрімко втрачає прихильність електорату.
В ЄС розглядають шляхи обійти вето політика, який не вперше гальмує процес переговорів з Україною. Хоча для відкриття та завершення переговорів про вступ до ЄС потрібна одностайність, юридично вона не є обов’язковою для відкриття або закриття окремих глав у цьому процесі, стверджувало видання Bloomberg.
З 1 липня шестимісячне головування в Раді Європейського Союзу на себе перебере Данія, тому умови для предметної роботи по переговорних главах — якнайкращі. Аби лише в ЄС наважилися на обхід забаганок Віктора Орбана.

