/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fccbddebe038850c8b218dc89e2455ee6.jpg)
Міс Атомна бомба: історія найсуперечливішого тренду США
У 1950-ті в Лас-Вегасі вирішили об'єднати дві головні визначні пам'ятки міста: атомні вибухи і шоу. Результатом стали конкурси краси, де перемагали красуні в костюмах ядерних вибухів. Особистість однієї з найпопулярніших красунь довго залишалася таємницею.
Про це пише АР.
У 1945 році стартував період, відомий також як Атомне століття, або Атомна ера. У той час атомна енергія пропагувалася як уособлення прогресу і сучасності. Закінчилося це, коли зріс ризик обміну ядерними ударами і почалися аварії на атомних електростанціях.
Але після Другої світової війни головним випробувальним полігоном у США стала пустеля Невада. Вважалося хорошим тоном зняти номер з видом на грибоподібну хмару, або влаштувати вечерю під час випробувань ядерної бомби. Між 1951 і 1992 роками було проведено сотні ядерних випробувань, в основному під землею, в пустелі за межами Лас-Вегаса. Але саме величезні грибоподібні хмари від надземних ядерних вибухів захопили уяву громадськості протягом 1950-х і початку 1960-х років.
Один журналіст, який писав для Держдепартаменту, так описав, як став свідком атомного вибуху: "Ви одягаєте темні окуляри, повертаєте голову і чекаєте сигналу. Ось — бомба скинута. Ви чекаєте належний час, потім повертаєте голову і дивитеся. Фантастично яскрава хмара піднімається, немов величезна парасолька... Ви готуєтесь до ударної хвилі, що слідує за атомним вибухом. Спочатку настає хвиля тепла, потім шок, досить сильний, щоб збити з ніг непідготовлену людину. Потім, через, як здається, години, штучний сонячний сплеск зникає".
Лас-Вегас, який уже тоді славився казино і шоу з танцівницями, намагався привернути увагу туристів, об'єднавши два ці тренди.
Результатом став конкурс краси Miss Atomic на якому учасниці позували з ядерним вибухом на голові, або на купальнику. Зазначається, що це не був конкурс у традиційному розумінні, більшість "королев" були просто танцівницями, обраними "за їхню сяючу зовнішність".
Було всього чотири міс Атомна бомба. Але найпопулярнішою стала остання, обрана 1957 року: танцівниця з шоу готелю Sands, яка виступала під псевдонімом Лі А. Мерлін (справжнє ім'я Анна Лі Махоні).
Махоні сфотографував Дон Інгліш з Las Vegas Sun у рамках рекламної кампанії атомного туризму, що збігається з операцією Plumbbob. Популярна фотографія, що зображає Махоні в купальнику із зображенням атомного вибуху стала вірусною, а сама танцівниця — знаменитістю. Примітно, але її особистість розкрили тільки через кілька десятиліть, оскільки до цього її знали тільки як "Міс Атомна бомба".
Розслідуванням займався Роберт Фрідріхс, історик і колишній учений-ядерник у 2000 році. За кілька років у Лас-Вегасі мав відкритися Атомний музей, і як один із його засновників він "сподівався всупереч усьому" відшукати дівчину з фото.
Він розшукав фотографа тієї знаменитої фотосесії і взяв інтерв'ю у колишніх танцівниць, які підтвердили сценічний псевдонім Міс Атомної Бомби. У підсумку тільки торік йому надіслали некролог. Виявилося, що "Міс Атомною бомбою" була Анна Лі Махоні, яка народилася 14 серпня 1927 року в Бронксі та навчалася балету в Нью-Йорку, перш ніж виступати в шоу і мюзиклах під своїм сценічним ім'ям Лі А. Мерлін.
До 1957 року вона була провідною танцівницею готелю Sands, частому місці тусовки Rat Pack (група музикантів, до якої входив Френк Сінатра) і гангстерів. Вона виступала перед елітною аудиторією, включно із Сінатрою і Луї Армстронгом, згідно з її некрологом.
Після кар'єри танцівниці Махоні 30 років пропрацювала консультанткою з питань психічного здоров'я, переїхала на Гаваї і вийшла заміж. Вона померла 2001 року в Санта-Круз, Каліфорнія.
Її фотографія — одна з найбільш затребуваних із 7,5 мільйона зображень, що зберігаються в архіві Las Vegas Convention Center і Visitors Authority. Вона надихнула любителів костюмів на Геловін, а колишня зірка Playboy Голлі Медісон відтворила її 2012 року. Гурт The Killers присвятив їй пісню 2012 року і помістив знамените фото на обкладинку альбому.
"Просто дивно, що одне клацання затвора може мати такий вплив", — сказав Фрідріхс.
Фотограф Інгліш помер 2006 року, задовго до того, як Фрідріхс розгадав таємницю Міс Атомної бомби.
Нагадаємо, раніше Фокус розповідав історію знаменитого знімка "Поцілунок біля ратуші" Робера Дуано. Він здавався спонтанним і мав показати повернення романтики в Париж після Другої світової війни. Але виявилося, що закохану пару зображували найняті актори.
А також писав про ще один культовий знімок. Герой фото "Поцілунок на Таймс-сквер", ветеран Другої світової Джордж Мендоса помер 2019 року.

