Мозок мільйонів людей опинився в небезпеці: за словами вчених не допоможуть навіть вправи

Про це пише Health.

Опубліковане в журналі Alzheimer's and Dementia нове дослідження, проведене під керівництвом докторки Марісси Гогніат з Університету Піттсбурга, припускає, що тривале сидіння і лежання в бадьорому стані може бути не просто нешкідливою звичкою.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

У науковій роботі дослідників брали участь 404 літніх людини, які протягом тижня носили пристрої для відстеження активності, схожі на смарт-годинники, і протягом семи років проходили МРТ головного мозку та нейропсихологічне тестування. За словами доктора Прабхи Сіддарта, дослідниці-статистика з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, ці результати підтверджують зростаючу стурбованість тим, що сидячий спосіб життя може самостійно збільшити ризик розвитку хвороби Альцгеймера — навіть серед тих, хто регулярно займається фізичними вправами.

Важливо Звичайний герпес остаточно пов'язали з хворобою Альцгеймера: що показало дослідження

Сканування мозку і когнітивні оцінки показали, що люди, які проводили найбільше часу в бездіяльності, в середньому близько 13 годин на день, демонстрували тривожну тенденцію. Ці учасники показували гіршу епізодичну пам'ять, нижчі результати з багатьох когнітивних тестів і значне скорочення об'єму ділянок мозку, які, як уже відомо, вразливі під час хвороби Альцгеймера.

Ці ефекти зберігалися незалежно від того, скільки фізичних вправ вони виконували в інший час. Однак цей зв'язок був ще сильнішим у тих, хто був носієм певного генетичного варіанту, APOE-Е4, пов'язаного з підвищеним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера, що посилює таку ймовірність у людей із сімейною історією цього захворювання.

Невідповідність між фізичною активністю та сидячим способом життя на перший погляд може здатися суперечливою. Однак доктор Сіддарт пояснила важливий нюанс: користь від 30-хвилинного тренування не може просто стерти біологічні наслідки бездіяльності впродовж решти 15 або більше годин неспання. Тут можуть відігравати роль кілька біологічних механізмів.

Відомо, що тривалі періоди бездіяльності порушують кровообіг у мозку, змінюють метаболізм глюкози та ліпідів, посилюють системне запалення та знижують синаптичну пластичність — гнучкість мозку у формуванні та реорганізації нейронних зв'язків. З часом ці зміни можуть наблизити мозок до нейродегенерації, незалежно від того, скільки людина займається фізичними вправами.

Однак ситуацію з дослідженням ускладнює те, що учасники були здебільшого добре освіченими, фізично активними та білими людьми, що викликає питання про те, як ці результати можна перенести на ширші групи населення планети. Люди з різних расових і соціально-економічних верств, особливо ті, хто має менший доступ до ресурсів охорони здоров'я, можуть піддаватися ще більш вираженим ризикам.

Як зазначила доктор Сіддарт, майбутні дослідження повинні включати ці недопредставлені групи, щоб скласти повнішу картину того, як щоденна фізична активність, або її відсутність, впливає на здоров'я мозку в різних спільнотах.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, понад 80% підлітків і 27% дорослих у всьому світі ведуть недостатньо активний спосіб життя. Враховуючи, що до 2050 року кількість випадків хвороби Альцгеймера в одних лише США, за прогнозами, майже подвоїться, дослідники стверджують, що необхідно змінити підхід до обговорення питань здоров'я мозку. Більше не достатньо просто заохочувати щоденні фізичні вправи.

Переривання нерухомості, за допомогою розтяжки, прогулянок або просто частішого стояння, може стати важливим кроком на шляху до збереження пам'яті та когнітивних функцій з плином часу, заявили вчені.

Раніше Фокус писав про те, як чищення зубів допомагає виявити хворобу Альцгеймера. Хвороба Альцгеймера має найрізноманітніші симптоми, одним з яких є зів'янення моторних функцій, які запросто можуть проявлятися в найбуденніших діях.

Також Фокус писав про те, що боротися з хворобою Альцгеймера можна за допомогою їжі. Як показало дослідження, значно поліпшити стан людини з хворобою Альцгеймера, можна, якщо змінити підхід до прийому їжі.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.