/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2F112beb1cf4cc85b232bff0ad08fbc4fa.jpg)
Foreign Policy: Вузький шлях України до перемоги без Трампа
Перспективи України на полі бою проти Росії помітно похмурішали з приходом до влади адміністрації Трампа. Трамп послідовно давав зрозуміти, що, як мінімум, військової допомоги, хоч скільки-небудь схожої на ту, що фінансувала адміністрація Байдена, не буде. Таким чином, шлях України до безпечного та суверенного майбутнього став значно вужчим — настільки, що на багатьох європейських спостерігачів опустився похмурий песимізм.
Але надмірна зневіра недоречна і контрпродуктивна. Україна вже виробляє найпередовіше у світі фронтове озброєння і хитромудро впроваджує інновації на полі бою. Вона вже розгромила Росію на Чорноморському театрі військових дій і нещодавно здійснила ще один гучний хід під час операції «Павутина», націливши 41 літак за допомогою безпілотників углиб Росії і, ймовірно, знищивши як мінімум 10 з них. Поки рішучість українців продовжувати боротьбу не слабшає, існують стратегії, які можуть допомогти їм перемогти — навіть без підтримки США на тому рівні, до якого вони звикли.
Багато учасників Чорноморського форуму з безпеки, що відбувся минулого тижня в Одесі, віддавалися прийняттю бажаного за дійсне, вважаючи, що президент США Дональд Трамп зрештою змінить свою думку про Україну і прийме країну як союзника, що заслуговує на подальшу підтримку в десятки мільярдів доларів, як тільки зрозуміє, що президент Росії Володимир Путін весь цей час його розігрував, проявивши свою дволикість у кількох раундах переговорів про припинення вогню.
Але набагато більш ймовірний результат полягає в тому, що Трамп звинуватить і Москву, і Київ у невиконанні його вказівок і відмовиться від активної участі в дипломатії, а також припинить поставки американської зброї Києву.
Однак, що вкрай важливо, адміністрація Трампа не залишить Україну повністю. Американські політики — серед них більшість республіканців — розуміють, що Вашингтон може занадто багато втратити від потенційного колапсу України. Сполучені Штати можуть і, ймовірно, будуть пропонувати допомогу, аналогічну попередній, якщо це не коститиме Вашингтону надмірних витрат.
Вашингтонські інсайдери, які мають справу з адміністрацією Трампа щодо України, кажуть, що вона не призупинить доступ України до американської супутникової розвідки, яка має вирішальне значення для наведення на цілі на полі бою. Ці передові супутникові знімки абсолютно ключові для України: це її «очі та вуха».
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Національне агентство геопросторової розвідки США надало Україні доступ до комерційної платформи супутникових знімків, яка використовує радіолокаційні зображення високої роздільної здатності для відстеження пересування російських військ, що українські військові використовують для планування контрнаступів. Як повідомляє The New York Times, українські військові в переважній більшості своїх операцій з використанням далекобійних ударів залежать від координат, що отримують від американської розвідки.
Що критично важливо, це один з небагатьох елементів технології, який ні українці, ні їхні європейські союзники не можуть замінити. Без нього, як це було протягом приблизно тижня в березні — коли адміністрація Трампа «тиснула» на президента України Володимира Зеленського — Київ опинився б у загрозливо невигідному становищі. Але цього не станеться, тому що постійний доступ України дозволяє Сполученим Штатам брати участь у війні, а не стояти осторонь як марні спостерігачі, і, оскільки все вже налагоджено, це коштує дуже мало.
Якщо не рахувати обміну розвідданими, перемога України тепер залежить від того, чи зможе Європа виступити в ролі її головного союзника та благодійника — і є всі ознаки того, що вона, хоча й повільно, але саме це й робить. Провідні держави Європи — Франція, Великобританія, Німеччина та Польща — перебувають у процесі утвердження свого лідерства в російсько-українській війні, і з цією метою разом з інституціями ЄС вони виділили величезні суми на озброєння України та покриття її рахунків. Європейський Союз уже готує пакет більш жорстких санкцій проти Росії.
Обіцянки підтримки з боку європейців — це не просто порожні слова: вони розуміють центральне значення цієї війни для довгострокової європейської безпеки, настільки, що тепер це їхній головний пріоритет. Після того як Фрідріх Мерц зайняв посаду канцлера Німеччини 6 травня, спостерігається сплеск дипломатичної активності, і ця активність — щось більше, ніж просто слова. Маючи економіку в дев'ять разів більшу за російську, Європейський Союз уже перебуває в процесі заміщення — і має потенціал перевершити — Сполучені Штати як головний постачальник озброєнь та фінансової допомоги для України.
З 2021 по 2024 рік оборонні бюджети країн-членів ЄС зросли з 218 мільярдів євро (248 мільярдів доларів) до 326 мільярдів євро (372 мільярда доларів), а до 2027 року прогнозується подальше збільшення як мінімум на 100 мільярдів євро (114 мільярдів доларів). Інституції ЄС тепер залучені на зовсім новому рівні: Європейська комісія зміцнює Європейський оборонний союз, який допоможе розвивати оборонну промисловість блоку та стимулювати виробництво боєприпасів.
У березні програма, яка спочатку носила назву ReArm Europe («Переозброєння Європи»), була перейменована в European Readiness 2030 («Європейська готовність 2030») з метою залучити 800 мільярдів євро (912 мільярдів доларів) на оборонні витрати протягом п'яти років. Окремі країни також глибоко залізли у свої кишені, прекрасно розуміючи, що тепер вони самі по собі.
Наприклад, у березні Мерц — тоді ще майбутній канцлер Німеччини — створив борговий фонд розміром 500 мільярдів євро (570 мільярдів доларів) для оборонних витрат та німецької інфраструктури. Цього року дві країни, що не входять до ЄС — Великобританія та Норвегія, обидві є частиною «коаліції бажаючих», створеної Францією та Великобританією після Мюнхенської конференції з безпеки в лютому, — пообіцяли Києву додаткову військову підтримку розміром 450 мільйонів британських фунтів (близько 600 мільйонів доларів).
Німецький інститут IWF Kiel підрахував, що для компенсації американської допомоги Україні — як військової, так і фінансової — Європі необхідно подвоїти свої витрати. Нещодавно оголошених нових коштів більш ніж достатньо для цього: з лютого 2022 року допомога США склала близько 66,9 мільярда доларів у вигляді військової допомоги, а також понад 50 мільярдів доларів у вигляді невійськової фінансової допомоги. (Примітка: за оцінками Центру стратегічних та міжнародних досліджень, 90 відсотків цієї військової допомоги виплачується всередині США підрядникам для створення нової зброї або для поповнення запасів, відправлених в Україну з американських складів.)
Безумовно, Європі буде непросто замінити деякі американські зразки техніки, зокрема, засоби протиповітряної оборони. Наразі Вашингтон постачає левову частку ракетних установок, таких як системи HIMARS та ракети ATACMS, гаубичні боєприпаси та далекобійні зенітні комплекси, такі як Patriot. (Європа вже бере на себе основну тяжкість щодо гаубиць та бойових танків.)
«Європейські системи протиракетної оборони можуть допомогти захистити Україну від російських ударів крилатими ракетами, — стверджували дослідники в травневому звіті Центру стратегічних та міжнародних досліджень, — але американський Patriot — єдина система НАТО, яка може захистити від російських атак балістичними ракетами». На додаток до інвестицій у власні оружейні галузі для виробництва цієї до цих пір постачуваної США техніки, європейці можуть просто купувати ці системи у Сполучених Штатів. Це угода, яка, за словами Трампа, його цікавить. Є й інші потенційні продавці, такі як Південна Корея та Ізраїль.
Новий козир у рукаві — це відмінний оборонний сектор України, який перетворився на одну з найвинахідливіших та передових оружейних промисловостей Європи і виробляє більшу частину того, що потрібно її армії (включаючи приблизно 40 відсотків усього озброєння) за малу частку вартості та вдвічі швидше. На кожний мільярд, який Сполучені Штати виплатили своїй власній промисловості, європейці можуть отримати в кілька разів більше від українців — і без тих же проблем з передачею та витратами. Окрім свого знаменитого виробництва безпілотників, Україна повідомляє, що виробляє більше гаубиць та артилерійських систем, ніж вся Європа разом узята. Українці точно знають, що їм потрібно, і постійно адаптують свою техніку до умов на полі бою.
Данці проклали шлях, закуповуючи зброю для Збройних сил України безпосередньо у українських виробників. Так звана «данська модель», схоже, користується успіхом: цього року Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія виділять у загальній сумі 1,3 мільярда євро на українську артилерію, ударні дрони, ракети та протитанкову зброю, створені в Україні. Близько 830 мільйонів євро з цієї суми надійдуть з ЄС, який використовує надприбутки від заморожених російських активів — запізнілий і вельми вдалий крок.
Українці, що цілком зрозуміло, виснажені війною і прагнуть повернення до нормального життя. Але стратегія Путіна з підриву морального духу шляхом бомбардувань мирних жителів не працює. Це росіянам варто турбуватися про моральний дух, оскільки все більше солдатів гине, а санкції душать економіку країни. Українці — і Європа може бути їм за це вдячна — демонструють винахідливість та стійкість, які заслуговують підтримки Заходу. Якщо Сполучені Штати не збираються їм допомагати, то Європа повинна — і вона може. Фактично, це вже відбувається прямо зараз.
Пол Хокенос — журналіст з Берліна. Його остання книга — «Кличе Берлін: Історія анархії, музики, Стіни та народження нового Берліна» (видавництво The New Press).
Джерело: Foreign Policy
Переклад: Хвиля

