/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2Fdd3d34308a33027b6baadb7fd195f763.jpg)
Парадокс на ринку праці: в Україні бракує кадрів, але люди не можуть знайти роботу
В Україні відсутні офіційні дані про рівень безробіття через припинення публікації статистики Держстатом з 2022 року у зв'язку з воєнним станом.
Водночас на ринку праці спостерігається парадоксальна ситуація: одночасно існує дефіцит кадрів і проблеми з працевлаштуванням, заявила заступниця директора департаменту реалізації політики зайнятості Державної служби зайнятості Олена Мельник.
За відсутності офіційної статистики різні організації надають власні оцінки рівня безробіття в Україні. За словами Мельник, дослідження Інституту демографії показують 9% безробіття у 2024 році, тоді як Національний банк України оцінює цей показник у 16% (за уточненням редакції, НБУ насправді дає цифру 13,1%).
"Раніше Державна служба зайнятості користувалася даними Держстату. Проте, на жаль, з 2022 року у зв'язку з воєнним станом такі дослідження не проводяться, вірніше не публікуються офіційні дані", - пояснила чиновниця під час телемарафону.
Мельник описала складну ситуацію на ринку праці: "Якось у нас так складається, що у нас бракує кадрів, і в той же час багато людей говорять про те, що не можуть знайти собі досить гарну роботу, яка б відповідала їхнім очікуванням".
Найбільший попит залишається на робітничі професії, що пов'язано з війною та залученням великої кількості чоловіків до лав Сил оборони України.
Особливо затребувані:
- Слюсарі
- Працівники комунального господарства
- Працівники транспортного господарства
- Інші професії, що потребують певних компетенцій.
Для вирішення кадрового дефіциту Державна служба зайнятості працює над перекваліфікацією жінок на традиційно чоловічі професії. "Ми навіть жінок перевчаємо на умовно чоловічі професії", - повідомила Мельник, наводячи приклади: трактористка, слюсарка, верстатниця, фрезерувальниця.
Така ситуація відображає глибокі зміни на українському ринку праці, спричинені повномасштабною війною, коли традиційні підходи до працевлаштування та гендерного розподілу професій зазнають кардинальних трансформацій.
